12 січня 2021 року м. Київ справа №320/2688/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління державної Казначейської служби України у Київській області, про стягнення пені,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління державної Казначейської служби України у Київській області (далі - третя особа), в якому просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за травень 2018 року за період з 4 жовтня 2018 р. по 21 лютого 2020 р. у розмірі 55 390 грн. 33 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено строки бюджетного відшкодування за травень 2018 р. за період з 4 жовтня 2018 р. по 21 лютого 2020 р., яке пов'язано з виконанням рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення в іншій справі. У зв'язку з цим позивачем розраховано розмір пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за травень 2018 р. за період з 4 жовтня 2018 р. по 20 лютого 2020 р. (506 днів), що складає 55 390 грн. 33 коп.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
22 квітня 2020 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування пені, оскільки фактично сума відшкодування стала узгодженою не в той момент, який зазначено судом, а в той момент, коли таке рішення набрало законної сили, інформацію про що у встановлений законом та Постановою № 26 строк та спосіб відповідачем було внесено до відповідного реєстру. Зазначає, що позивач не вірно розраховує дату виникнення права на відшкодування ПДВ, тому розраховує суму пені.
28 квітня 2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відзив на позовну заяву не спростовує доводи, викладені в адміністративному позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач зареєстрований як юридична особа з 19 березня 1999 р. за адресою: 08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петрушки, вул. Лісна, будинок 1 (код ЄДРПОУ - 30367782).
20 червня 2018 р. позивачем подало до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.
Відповідно до квитанції №2 податкову декларацію позивача за травень 2018 року разом з вказаними додатками було прийнято Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 20 червня 2019 р. та зареєстровано за №9124245934.
У період з 27 серпня 2018 р. по 31 серпня 2018 р. Головним управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Васт-Транс» з питань правомірності декларування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення ПДВ.
Податковим органом складено акт від 5 вересня 2018 р. № 766/10-36-12-02/30367782 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ - 30367782) з питань, що стали предметом заперечень від 10 серпня 2018 р. № 88 (вх. № 9428/10 від 10 серпня 2018 р.) на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 9 серпня 2018 р. № 694/10-36-54-01 з питань правомірності декларування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення з ПДВ".
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 ПК України, у зв'язку з чим контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 185301 грн. 00 коп.
Контролюючий орган встановив, що сума, заявлена до бюджетного відшкодування, була сформована за рахунок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості пального, придбаного у ТОВ «Альянс Ойл Україна» та ТОВ «Альянс Холдинг», та використаного на цілі, що не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Контролюючий орган в Акті перевірки зазначив, що позивачем здійснювало списання палива понад ліміти, встановлені Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 р. № 43, та без складання первинних бухгалтерських документів, передбачених вказаними нормами, а саме, подорожніх листів вантажного автомобіля.
На підставі висновків Акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2018 р. № 0095571202, яким позивачеві відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму 185031 грн. 00 коп.
Позивач оскаржив це рішення до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 р. у справі №320/5188/18, серед іншого, було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20 вересня 2018 р. №0095571202 та зобов'язано відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо дати узгодження 26.09.2018 та зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування 185031 грн.
Згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби України у Київській області була залишена без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року - без змін.
26 лютого 2020 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 р. у справі №320/5188/18.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, судовим рішенням у справі №320/5188/18 було підтверджено правомірність декларування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2018 року у розмірі 185 031 грн. 00 коп. та зазначено, що датою узгодження є 26 вересня 2018 р.
21 лютого 2020 року позивач отримав відшкодування ПДВ за травень 2018 року у розмірі 185 031 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №58471410 від 14 лютого 2020р. та банківською випискою від 21 лютого 2020р.
У зв'язку з тим, що відповідачем порушено строки бюджетного відшкодування за травень 2018 р. за період з 4 жовтня 2018 р. по 21 лютого 2020 р., позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України.
Згідно з вимогами пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до додатку 4 до податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (далі - Заява про повернення) із зазначенням суми - 185 031 грн. та банківських реквізитів позивача.
Відповідно до вимог пп.200.7.1 п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться чітко визначені дані, зокрема й:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що аналогічні обов'язки покладено на відповідача нормами Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. №26 (далі - Порядок №26).
Згідно з п. 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до вимог п. 7 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Згідно з вимогами п. 200.13 ст. Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 р. у справі №320/5188/18, що набрало законної сили, серед іншого, було зобов'язано відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо дати узгодження 26 вересня 2018 р. та зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування 185031 грн. 00 коп., що була додана до податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс».
Так, судом встановлено, що відповідач вніс до реєстру дані щодо бюджетного відшкодування позивачу за травень 2018 року, в тому числі інформацію про скасування податкового повідомлення-рішення та щодо суми бюджетного відшкодування - 185 031 грн. 00 коп., але вказав дату її узгодження органом ДФС 14 лютого 2019 р., що не відповідає судовому рішенню у справі №320/5188/18, яке набрало законної сили.
Отже, суд зазначає, що з урахуванням вимог п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України та п. 7 Порядку №26 позивач повинен був отримати бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2018 року - 3 жовтня 2018 року.
Фактично бюджетне відшкодування за травень 2018 року надійшло на банківський рахунок позивача - 21 лютого 2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №58471410 від 14 лютого 2020р. та банківською випискою за 21 лютого 2020р.
Згідно з вимогами п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже, терміном узгодження суми бюджетного відшкодування за травень 2018 року у розмірі 185 031 грн. 00 коп. відповідно до судового рішення, що набрало законної сили є 26 вересня 2018р., граничним терміном для перерахування такої суми з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку - 3 жовтня 2018 р.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Суд погоджується з аргументами позивача, що право на нарахування пені у позивача за сумою ПДВ, що підлягає відшкодуванню згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2018 p., виникло з 3 жовтня 2018 р. (з урахуванням п'яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування).
Отже, відповідно до здійсненого позивачем розрахунку розмір пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за травень 2018 року за період з 4 жовтня 2018 р. по 20 лютого 2020 р. (506 днів) складає - 55 390 грн. 33 коп.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем було порушено строки бюджетного відшкодування ПДВ позивачу за травень 2018 року за період з 4 жовтня 2018 р. по 21 лютого 2020 р., отже порушено права позивача та не дотримано вимоги, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що дії та бездіяльність відповідача були неправомірними. Право позивача порушено. Отже, суд встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов має бути задоволений в повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд бере до уваги, що ст. 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 р. (справа № 810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2018 р. (справа № 826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 травня 2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).
Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з матеріалами справи між Адвокатом Рибченко Наталією Миколаївною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Васт-транс» (замовник) укладено договір про надання юридичної допомоги від 24 лютого 2020 р. № 14, за яким виконавець надає замовнику на платній основі правничу допомогу по видах та об'ємі, передбачених цим договором та з метою захисту прав чи інтересів замовника.
На підтвердження понесених витрат представником позивача подано акт виконання робіт (наданих послуг) від 13 березня 2020 р. Згідно з цим актом замовник оплатив виконавцю за послуги надання правничої допомоги, згідно тарифів у відповідності до п. 5 вищезазначеного договору, а саме, за здійснення аналізу податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» та даних Реєстру відшкодування ПДВ за березень20118 р. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» з наданням усної консультації протягом 2 годин, аналізу судових рішень; Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 р., Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 р. і Верховного суду від 26 лютого 2020 р. у справі № 320/5188/18 з наданням усної консультації протягом 3 годин, аналізу судової практики Верховного суду та Європейського суду з прав людини щодо захисту прав та інтересів платників податків на мирне володіння майном та своєчасне отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом 2 годин, складання та виготовлення трьох екземплярів адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, здійснення розрахунку пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строку бюджетного відшкодування за травень 2018 року у розмірі 185 031 грн. 00 коп. за період з 4 жовтня 2018 р. по 21 лютого 2020 р. протягом 8 годин на загальну суму 15 000 грн.
На підтвердження сплати позивачем витрат на правничу допомогу було долучено до матеріалів справи платіжне доручення від 13 березня 2020 р. № 15980 на суму 15 000 грн. 00 коп..
Дослідивши всі наявні документи в матеріалах справи, суд вважає, що клопотання щодо повернення коштів за надану професійну правничу допомогу підлягає задоволенню. Позивачу підлягають поверненню понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Щодо розподілу інших судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжного доручення від 13 березня 2020 р. № 15984 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2102 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (код ЄДРПОУ - 30367782) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за травень 2018 року за період з 4 жовтня 2018 р. по 21 лютого 2020 р. у розмірі 55 390 (п'ятдесяти п'яти тисяч триста дев'яносто) грн. 33 коп.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-транс» (код ЄДРПОУ - 30367782) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-транс» (код ЄДРПОУ - 30367782) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-транс», місцезнаходження: вул. Лісна, 1, с. Петрушки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08113, реєстраційний номер облікової картки платника податку - 30367782.
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ,03151, код ЄДРПОУ - 43141377.
Третя особа - Головне управління Казначейської служби України у Київській області, адреса: пл. Л.Українки, 1, м. Київ, 01196, код ЄДРПОУ - 37955989.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 12 січня 2021 р.