про необґрунтованість заявленого відводу
12 січня 2021 року м. Київ № 320/9180/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву про відвід в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича
Броварської міської ради Київської області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення щодо трьох заяв пункту 2 «Рішення міської ради від 17.03.2020 №1834-72-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 » яким вирішено; « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 01.10.2018 №11-16-2/6928, №11-16- 2/6929 відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»; скасування пункту 2, пов'язаного з прийняттям рішення щодо трьох заяв «Рішення міської ради від 17.03.2020 №1834-72-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено; « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 21.01.2020 року відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»; зобов'язання Броварської міської ради Київської області розглянути три заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до вимог пункту 2, пункту 6 частини шостої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», а також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018(3830/15); визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області, пов'язаних із прийняттям рішення щодо заяви позивача від 29.04.2020 пункту 2 «Рішення міської ради від 04.06.2020 №1834-776-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено: « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 29.04.2020 року відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»; скасування пункту 2, пов'язаного із прийняттям рішення щодо заяви позивача від 29.04.2020 «Рішення міської ради від 04.06.2020 №1834-776-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено: « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 29.04.2020 відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»; зобов'язання Броварської міської ради Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2020 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, справа №1-247/2018(3393/18), Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа №1-11/2018(3830/15), Постанови Великої Палати Верховного суду від 12 листопада 2019 року, пункту 2, пункту 6 частини шостої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» та також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної, війни учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 справа № 1-11/2018(3830/15); визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області, за порушення ст. 15 та 20 Закону України «Про звернення громадян», щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 та 29.04.2020, підмінила предмет та підстави звернення позивача та розглянута за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги; визнання протиправними дій міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича , який не розглянув заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 та 29.04.2020 та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто; зобов'язання міського голови м. Бровари Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича розглянути заяви позивача від 21.01.2020 та 29.04.2020 особисто та в присутності позивача, з підстав та предмету звернення позивача, з посиланням на норми законодавства та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення, та підписати дану відповідь особисто; визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області за зміну підстав звернення позивача щодо відведення земельної ділянки, викладену в заявах від 21.01.2020 та 29.04.2020, та примушенням надавати проект землеустрою до заяви, який не передбаченим законодавством при відведенні земельної ділянки, відповідно заяв позивача; зобов'язання Броварської міської ради Київської області, усунути недоліки при розгляді звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», провести службову перевірку, та встановити, ким де і коли було змінено підстави звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в заявах від 21.01.2020 та 29.04.2020 та встановити хто примушує позивача надавати документи, які не передбачені законодавством при відведенні земельної ділянки; визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області за розгляд на сесії міської ради проекту рішення міської ради, в той час, як в повідомленнях з витягів з сесій міської ради від 17.03.2020 та 04.06.2020 повідомлялось, що розглядалися заяви позивача; зобов'язання Броварської міської ради Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2000000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000 гривень (два мільйони гривень); зобов'язання Броварської міської ради Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2000000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000 гривень (два мільйони гривень); зобов'язання Броварської міської ради Київської області надати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. про самовідвід.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. про самовідвід.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 25.11.2020.
Ухвалою суду від 20.11.2020 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.
Від позивача до суду надійшла заява від 06.01.2020 (вх. №е336/21 від 06.01.2021) про відвід судді Колеснікової І.С., яку мотивовано тим, що: «в провадженні судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. перебувала адміністративна справа №320/5303/18 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради та голови міської ради про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити дії, яка вже третій рік розглядається в даному суді та два рази в цій справи приймалися злочинні рішення, які були скасовані апеляційною інстанцією, також суддя Колеснікова І.С. вже більше півтора року розглядає справу №320/5303/18, та 07.12.2020 було прийнято рішення у справі, яким частково задоволено позовні вимоги позивача та позбавлено позивача прав та свобод, які гарантовані Законами та Конституцією України без жодного рішення суду. Зважаючи, що справа №320/5303/18 та справа № 320/9180/20 стосується аналогічних дій міського голови та міської ради, та враховуючи прийняття рішення суддею Колесніковою І.С. у справі №320/5303/18, у якій суддя вже висловила свою думку з аналогічного питання та свідчить про заінтересованість судді Колеснікової І.С. в результаті розгляду справи, та свідчить, що позивача позбавили права щодо розгляду справи незалежним, безстороннім судом, у твореним відповідно до закону, тому, що суддя вже висловила свою думку».
Розглянувши заяву позивача про відвід суд дійшов висновку про необґрунтованість наведених у ній мотивів на підтвердження наявності підстав для відводу судді з огляду на таке.
Так, підстави для відводу судді визначено статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу (частина перша). Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя). Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта).
Відповідно до статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід (частина перша). За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга). Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя). Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу (частина четверта).
Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/9180/20, відвід ґрунтується на припущеннях позивача щодо можливості виникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості суду, оскільки цим самим складом суду вже висловлено свою думку з аналогічного питання.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (заява від 24.02.1993 №255), п. 42 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 у справі №800/592/17, від 01.10.2018 у справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.
Керуючись статтями 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.
Передати адміністративну справу №320/9180/20 до відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України іншим суддею, визначеним згідно статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження заяви про необґрунтованість заявленого відводу.
Суддя Колеснікова І.С.