11 січня 2021 року Справа № 280/7619/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Доррем Технології” (69060, м. Запоріжжя, селище Креміно, буд. № 8 “А”, код ЄДРПОУ 41179608) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69083, м.Запоріжжя, вул. Музична, буд. № 2 “А”, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Доррем Технології” (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 215141 від 29.09.2020, видану Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ “Доррем Технології” не має у власності транспортний засіб: марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який зазначений у Акті перевірки і кому належить зазначений транспортний засіб позивачу невідомо. Також зазначає, що в Акті перевірки взагалі відсутні будь-які дані: про вантаж, що перевозився; товарно-транспортна накладна на вантаж та хто зазначений в ній як замовник та отримувач вантажу, а також автомобільний перевізник; фотофіксація або відеофіксація самого правопорушення; яким саме засобом вимірювання було зафіксоване правопорушення та чи має воно відповідний сертифікат, та чи пройшло відповідну повірку до вимог чинного законодавства України. Стверджує, що ТОВ “Доррем Технології” взагалі не має будь-якого відношення до подій 03.09.2020, тому що не був автомобільним перевізником, а складений відповідачем Акт та винесена на підставі нього оскаржувана постанова здійснена без належної, всебічної перевірки усіх обставин справи та є незаконною. Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.
Суд зазначає, що у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзив на позовну заяву, при цьому будь-яких доказів поважності причин не подання відзиву також не надано.
Ухвалою суду від 02.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 30.11.2020 з викликом сторін.
Ухвалою суду від 30.11.2020 відкладено розгляд справи на 28.12.2020
У судове засідання 28.12.2020 представники сторін не з'явились. Причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку із перебуванням судді Максименко Л.Я. у відпустці з 29.12.2020 по 10.01.2021 рішення підписано у перший робочий день -11.01.2021.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
В Акті № 221781 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.09.2020 (надалі - Акт) зазначено: “… провели перевірку транспортного засобу: марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 … що належить ТОВ “ДОРРЕМ ТЕХНОЛОГІЇ”, м.Запоріжжя, селище Креміно, буд.8-А.” В Акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” абз.15 ч.1 ст. 60 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення склало 19,5%. …” (а.с. 13).
Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №215141 від 29.09.2020 до ТОВ “Доррем Технології” застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн (а.с.12).
У вказаній Постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу №215141 від 29.09.2020 зазначено: “… ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДОРРЕМ ТЕХНОЛОГІЇ” 03.09.2020, 297км, а/д М-18, Акт №221781 допущено порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”…”.
Вважаючи протиправною постанову №215141 від 29.09.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ).
Закон №2344-ІІІ регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно ст.2 Закону №2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону №2344-III, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Приписами ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з пунктом 3 «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженого 25 лютого 2009 року постановою Кабінету Міністрів України №207 (надалі - «Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні»), крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення: вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень - дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.
Як зазначено у пункті 1 «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, необхідними документами для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні є: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; - товарно-транспортна накладна; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
Відповідно до пунктів 11.1-11.6 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених 14 жовтня 1997 року наказом Міністерства транспорту України №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (надалі - «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (частина 1 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Відповідно до пункту 31 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» видача дозволу та подання документів, необхідних для його отримання, переоформлення, видачі дубліката та анулювання, здійснюються через дозвільний центр. Для отримання дозволу перевізник або уповноважена ним особа подає дозвільному центру: заяву, в якій зазначаються заплановані строки проїзду транспортного засобу, маршрут руху, геометричні (висота, ширина, довжина) і вагові (загальна вага, осьові навантаження) параметри транспортного засобу, інформація про вантаж, найменування, адреса, телефон перевізника та прізвище відповідальної за перевезення особи; копії погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку щодо проїзду автотранспорту; документ, що підтверджує внесення плати за оформлення дозволу.
Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 33 Закону України №2862-IV від 08 вересня 2005 року «Про автомобільні дороги»).
Як зазначено у пункті 6.3 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», при перевезенні вантажів у критих автомобілях і причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах, опломбованих Замовником, визначення маси вантажу виконується Замовником.
Згідно з пунктом 6.5 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» визначати масу чи кількість вантажу у вантажовідправника і вантажоодержувача потрібно однаковим способом. При прийманні вантажу для перевезення за масою треба зважити весь вантаж. Визначення загальної маси вантажу зважуванням окремих місць забороняється.
Згідно з підпунктом 12 пункту 2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» повторне вимірювання і зважування - це будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.6 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні»).
За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (абзац 1 пункту 20 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні»).
Згідно з абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
У Статуті ТОВ “Доррем Технології” (нова редакція), зазначено: “… 7.1.У Товаристві створюється статутний капітал. 7.2.Статутний капітал становить 5000000 (п'ять мільйонів) гривень, що дорівнює 100% статутного капіталу - одна частка складає 50000,00 гривень. Частки учасників в статутному капіталі складають: ОСОБА_2 - 2500000 (два мільйона п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок - 50% статутного капіталу Товариства - 50 часток; ОСОБА_3 - 2500000 (два мільйона п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок - 50% статутного капіталу Товариства - 50 часток. Учасники вносять свій вклад до статутного капіталу Товариства у грошовій формі або майном за вибором учасника у строки та на умовах на свій розсуд, але у будь-якому разі у повній відповідності до законодавства України. 7.2.1. - внесок Учасника ОСОБА_2 у статутний капітал рухоме майно що належить йому на праві власності, а саме наступний транспортний засіб: реєстраційний номер - НОМЕР_3 ; рік виробництва - 2000 рік; марка - МАN; модель - 26.410; тип - спеціальний вантажний; колір - сірий; об'єм двигуна - 11967; номер шасі кузова - НОМЕР_4 ; вартість - 2498763,45 грн. 1236,55 грн. статутного капіталу ОСОБА_4 формує за рахунок власних коштів. - внесок Учасника ОСОБА_3 у статутний капітал рухоме майно що належить йому на праві власності, а саме наступний транспортний засіб: реєстраційний номер - НОМЕР_5 ; рік виробництва - 2005 рік; марка - МАN; модель - ТGA 26.430; тип - спеціальний вантажний; колір - оранжевий; об'єм двигуна - 10518; номер шасі кузова - НОМЕР_6 ; вартість - 2499089,32 грн. 910,68 грн. статутного капіталу ОСОБА_4 формує за рахунок власних коштів. …”.
У матеріалах справи відсутні безспірні докази, що транспортний засіб марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 зазначений в Акті від 03.09.2020 за №221781 належить ТОВ “Доррем Технології” на праві власності або перебуває у його користуванні.
Як зазначено у ч. 8 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
Відповідачем не надано до суду доказів фіксування 03.09.2020 перевірки транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки, які б підтвердили належність даного транспортного засобу ТОВ “Доррем Технології” та що це підприємство є автомобільним перевізником.
Крім того, в акті № 221781 від 03.09.2020 не зазначено яким саме способом встановлено перевищення встановлених габаритно-вагових норм - документальним чи точним (вимірювання/зважування) способом.
Також, в акті не вказано реквізити товаросупровідних документів на вантаж, що в свою чергу унеможливлює взагалі встановлення наявності зафіксовано порушення.
Щодо інших посилань позивача, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт перебування позивача 03.09.2020 у статусі автомобільного перевізника.
За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано постановою №215141 від 29.09.2020 застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №215141 від 29.09.2020 відповідачем прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже вона є не правомірною.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Доррем Технології” (69060, м. Запоріжжя, селище Креміно, буд. № 8 “А”, код ЄДРПОУ 41179608) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. № 2 “А”, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 215141 від 29.09.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Доррем Технології” 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.01.2021.
Суддя Л.Я. Максименко