Рішення набрало чинності "___"_________20____р. Справа № 665/1454/20
05 січня 2021 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:
головуючої судді: Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судових засідань - Ткаченко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ОСОБА_3 діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що позивач є власником житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 . Відповідач по справі є її колишнім співмешканцем, який зареєстрований в квартирі, але фактично у ній не проживає з 2018 року. Посилаючись на вимоги ст. ст. 405-406 ЦК України, просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі. Просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, та докази по справі в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу житлової квартири від 01.04.2016 року та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер 56926875, від 08.04.2016 року ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї №656 від 11.09.2020 року, ОСОБА_1 проживає разом зі своїми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по АДРЕСА_1
Згідно довідки Асканія-Нова селищної ради №667 від 16.09.2020 року, за адресою АДРЕСА_1 , крім позивача та членів її сім'ї, також зареєстровано відповідача по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до акту обстеження матеріально - побутових умов №655 від 11.09.2020 року, складеного комісією у складі ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2018 року у квартирі по АДРЕСА_1 не проживає.
За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ст. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Принцип непорушності (недоторканності) закріплений і у статтях 319, 326 ЦК України. Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч.1ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 , який не відноситься до членів родини позивача, не проживає у спірному приміщенні, що підтверджується актом перевірки факту від 11.09.2020 року, поясненнями позивача, наданими у позовній заяві та не вчиняє дій направлених на скасування реєстрації його місця проживання за зазначеною адресою, хоча фактично там і не проживає, чим порушує право власності позивача, тим самим чинить перешкоди, які заважають власнику здійснювати повно і беззаперечно свої права користування і розпорядженням майном.
Відповідно до правових позицій висловлених судовою колегію в цивільних справах Верховного суду України в зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році, при вирішенні спорів, пов'язаних з користуванням жилими приміщенням в будинках і квартирах, які належать громадянам на праві приватної власності, зокрема про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, слід виходити з норм глави 6 розділу ІІІ ЖК про користування жилими приміщенням в будинках (квартирах) приватного житлового фонду.
Слід зауважити, що норми глави 2 цього розділу ЖК щодо користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду застосовуються до житлових відносин у приватному житловому фонді, у випадках, коли у главі 6 ЖК є посилання на них або коли схожі житлові правовідносини не врегульовані нормами глави 6 і застосування до них норм глави 2 не суперечить їх змісту.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення по АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірному приміщенні, що підтверджується наданими позивачем письмовими доказами.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що відповідач в належному позивачу житловому приміщенні не проживає без поважних причин, вказаним жилим приміщенням не користується, а його реєстрація к квартирі позивача, перешкоджає останній у реалізації її права власності на вказане нерухоме майно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263, 280-281 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Чаплинський районний суд Херсонської області.
Суддя: І.О. Пилипенко