Справа № 663/3450/20
Провадження № 2-ві/663/1/21
06 січня 2021 року суддя Скадовського районного суду Херсонської області Шабрацький Г.О. розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Клімченка М.І. в цивільній справі № 663/3450/20 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» до ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням, -
В провадженні Скадовського районного суду Херсонської області перебуває справа за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» до ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.
06 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача про відвід головуючого судді у справі судді Клімченка М.І., обґрунтована тим, що суддя Клімченко М.І. та один з засновників Позивача та його колишній керівник ОСОБА_2 позначені як друзі, що унеможливлює об'єктивний, неупереджений, всебічний, законний розгляд даної справи. Вважає головуючого заінтересованим в результаті розгляду справи.
Мотиви заявленого відводу зводяться до того, що ОСОБА_2 є друзями з суддею Клімченком М.І. в соціальній мережі, що на думку позивача є підтвердженням їх дружніх стосунків та того, що вказана особа може здійснювати вплив на суддю. Інших доказів того, що на думку позивача, ОСОБА_2 перебуває у дружніх стосунках з суддею Клімченком М.І. - заявник до суду не надав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2021 року, заяву про відвід головуючого судді Клімченка М.І. передано для розгляду судді Шабрацькому Г.О.
Відповідно до ч. 7,8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Дослідивши матеріали справи в частині заяви про відвід, суд приходить висновку, що розгляд заяви про відвід судді може бути проведено в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про відвід головуючого судді Клімченка М.І., суд дійшов наступних висновків.
Подана заява про відвід головуючого судді Клімченка М.І. обґрунтована тим, що на його думку, доказами упередженості судді є те, що суддя Клімченко М.І. та один з засновників позивача та його колишній керівник ОСОБА_2 перебувають у дружніх відносинах. Так, в поданій заяві, відповідач зазначає, що факт дружніх відносин ОСОБА_2 із суддею Клімченком М.І. підтверджується тим, що вони позначені як друзі. Таким чином, відповідач зазначає, що на його думку є всі підстави вважати, що суддя Клімченко М.І. заінтересований в результаті розгляду справи.
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України.
Так, згідно положень частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд констатує, що сам по собі факт перебування судді у друзях в соціальній мережі з учасниками процесу не є самостійною підставою для його відводу.
Кожна соціальна мережа має власний довідковий центр. В соціальних мережах існує розділ "Друзі" та підрозділ до нього, тобто кому користувач може надіслати запит, щоб його додали до списку друзів. Окрім того, деякі соціальні мережі, наприклад - Facebook, містять таку допоміжну функцію як створення окремих сторінок. Окрема сторінка призначена для брендів, компаній, організацій та громадських діячів, які мають бажання створити свою присутність на Facebook, а профілі представляють окремих людей. Отже, якщо створити в соціальній мережі сторінку для певної особи та її вподобають кілька користувачів інтернет ресурсу, то це в жодному разі не може слугувати самостійним приводом вважати, що вказані особи спілкуються в позаробочий час та поза межами судових засідань.
Термін "друг", що використовується для позначення людей, які згодні увійти в контакт через соціальні мережі, не відсилає до дружніх стосунків у традиційному сенсі цього слова, існування контактів між різними людьми через ці мережі не достатньо, щоб встановити конкретну упередженість. Соціальна мережа є просто специфічним засобом комунікації між людьми, які мають спільні інтереси, та/чи однаковий рід занять.
Таким чином, позначення певної особи в соціальних мережах як "друга" не можна трактувати як вказівку на ступінь або інтенсивність відносин судді з такою особою, тобто про дружбу у звичайному розумінні цього слова.
Отже, за відсутності інших належних та допустимих доказів, говорити про недотримання принципу неупередженості, оперуючи лише такими формальними ознаками є передчасним.
При цьому, відповідачем не надано даних, що вказують на упередженість та необ'єктивність судді при розгляді цивільної справи, а також факту дійсних дружніх стосунків з ОСОБА_2 (спільних фотознімків, переписки тощо). Крім того ним взагалі не зазначено в якій соціальній мережі учасники позначені як друзі, та не надано доказів на існування цієї обставини.
Таким чином, аналіз доводів заяви про відвід судді ґрунтується на суб'єктивних переконаннях позивача.
Враховуючи вищевикладене, посилання позивача на те, що ОСОБА_2 перебуває у дружніх стосунках з суддею, що призведе до того, що вказана особа буде здійснювати вплив на суддю ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача.
Будь-яких інших підстав для відводу судді, передбачених ст. ст. 36, 37 ЦПК України, не встановлено.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, якими врегульовано підстави для відводу (самовідводу) судді, суд дійшов висновку, що процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу. Окрім того, передбачено, що у разі заявлення відводу судді такий має бути належним чином вмотивований.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, підставою відводу судді може бути реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, та суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії" зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущенням про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача про недовіру судді Клімченку М.І., мають характер припущень, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, тому заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Клімченка М.І. задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 36, 37, 40, ЦПК України, суд ,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Клімченка М.І. в цивільній справі № 663/3450/20 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» до ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Скадовського районного суду
Херсонської області Г. О. Шабрацький