Справа № 521/16/21
Провадження № 2-а/521/35/21
11 січня 2021 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.
секретаря судового засідання - Кушнірука О.А.,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
04.01.2021 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з вказаним адміністративним позовом, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил №0953/50000/20 від 19.11.2020 року; стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
19.11.2020 року Одеською митницею Держмитслужби, в особі заступника начальника митниці Одеської митниці Пудрика Д.В., винесено постанову в справі про порушення митних правил №0953/50000/20, якою згідно ст.485 МК України ОСОБА_1 , що займає посаду директора ТОВ «БУДАСОН», притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Позивач стверджує, що він своєчасно вжив заходів щодо усунення неточностей під час декларування товарів та подав нову митну декларацію, яка була прийнята контролюючим органом, що виключає висновок про заявлення позивачем в митній декларації неправдивих відомостей щодо товару (кодів УКТ ЗЕД) саме з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив слухати справу без його особистої участі та що позовну заяву підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, відзиву на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Судом встановлено, що 03.09.2020 року позивачем до Одеської митниці Держмитслужби подана митна декларація типу «ІМ40ДЕ», яка прийнята та зареєстрована за №UA500490/2020/501693 на товари: «Ємності для стиснених або скраплених газів, з чорних металів, місткістю менш як 1000 л, в асортименті: ємності для газів (1 кг, 2 кг, 3 кг, 5 кг, 6 кг) всього 3580 шт. Торгівельна марка: Golden lion. Виробник: Сіхі Xingcheng GasTacles Co., Країна виробництва: CN», вага брутто 15350 кг, вага нетто - 14582,5 кг, код УКТЗЕД 7311009100 (ставка мита 5%); «Прилади для приготування та підігрівання їжі, на газовому паливі або на газу: газовий пальник - 3000 шт. Торгівельна марка: Golden lion. Виробник: Сіхі Xingcheng Gas Tacles Co., Країна виробництва: CN» вага брутто - 1400 кг, вага нетто 1379 кг, код УКТЗЕД 7321119000 (ставка мита 10%); «Крани кульові з кольорових металів, не для контролю за процесом, що використовуються в газ балонах, в асортименті: клапани - 4000 шт. Торгівельна марка: Rudyy. Виробник: Виробник: Сіхі Xingcheng Gas Tacles Co., Країна виробництва: CN», вага брутто 640 кг, вага нетто 621 кг, код УКТЗЕД 8481808100 (ставка мита 0%), що надійшов у контейнері №СМАU4524607.
Разом із вказаною декларацією до митного органу позивачем були подані документи, необхідні для розмитнення товару, а саме: інвойс №12-460 від 24.07.2020 року, коносамент №NBLG281012 від 26.07.2020 року, контракт №20200703 від 03.07.2020 року із додатковою угодою №1 від 03.07.2020 року до контракту №20200703, інші товаросупровідні і комерційні документи.
14.09.2020 року посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби було проведено митний огляд, за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
21.09.2020 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування №1 управління забезпечення протидії митним правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби Ткаченко Б.А., складений протокол про порушення митних правил №0953/50000/20, яким, зокрема, встановлено, що:
-під час здійснення митного контролю було проведено митний огляд вищевказаного товару у контейнері, в результаті чого були встановлені невідповідності щодо опису, кількісних та вагових характеристик товарів. Виникли сумніви щодо правильності класифікації частини товарів №1, №3 за Митною декларацією;
-до сплати підлягають митні платежі в сумі 176 221,84 грн.;
-товар № 2 фактично є «прилади для приготування та підігрівання їжі, на газовому паливі або на газу в комплектах (ємність для газів місткістю 1 кг, 2 кг, 3 кг, 5 кг, 6 кг; газовий пальник; кранами (клапанами) з кольорових металів, що використовуються в газових балонах) у кількості 3000 комплектів, 1050 місць, що на 975 місць більше ніж у Митній декларації; вагою брутто 14696,1 кг, що на 13296,1 кг більше ніж у Митній декларації; вагою нетто 13651 кг, що на 12272 кг більше ніж у Митній декларації;
-товар № 1 фактично є «ємність для синтетичних або скраплених газів, з чорних металів, місткістю 3 кг у кількості 143 місця, що на 947 місць менше ніж у Митній декларації; 572 шт., що на 3008 шт. менше ніж у Митній декларації; вагою брутто 2566,9 кг, що на 12783,1 кг менше ніж у Митній декларації; вагою нетто 2402,4 кг, що на 12180,1 кг менше ніж у МД;
-товар № 3 фактично є «крани (клапанами) з кольорових металів, що використовуються в газ балонах» у кількості 10 місць, що на 30 місць менше ніж у Митній декларації; 1000 шт., що на 3000 шт. менше ніж у Митній декларації; вагою брутто 127 кг, що на 513 кг менше ніж у Митній декларації; вагою нетто 124 кг, що на 497 кг менше ніж у Митній декларації;
-під час проведення митного огляду товарів та відділом митного оформлення № 1 м/п «Одеса-вантажний» Одеської митниці Держмитслужби було прийнято рішення від 14.09.2020 № КТ-500490-0004-2020 згідно якого встановлено, що заявлена за Митною декларацією частина товару є: «прилади для приготування та підігрівання їжі на газовому паливі або на газу в комплектах (ємність для газів місткістю 1 кг, 2 кг, 3 кг, 5 кг, 6 кг;газовий пальник 1 шт; кранами (клапанами) з кольорових металів, що використовуються в газових балонах) у кількості 3000 комплектів)» у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено класифікувати в товарній підкатегорії 7321119000 (ставка мита 10%);
-у зв'язку зі зміною коду товару встановлено різницю в нарахуванні податків, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України, складає 118251,72 грн., згідно службової записки м/п «Одеса-вантажний» Одеської митниці Держмитслужби від 16.09.2020 №7.10-28.5- 01/156.
Судом встановлено, що 19.11.2020 року, на підставі вказаного протоколу, Одеською митницею Держмитслужби, в особі заступника начальника митниці Одеської митниці Пудрика Д.В., винесено постанову в справі про порушення митних правил №0953/50000/20, якою згідно ст. 485 МК України ОСОБА_1 , що займає посаду директора ТОВ «БУДАСОН», притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст. 51 МК України).
Згідно ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як убачається з матеріалів справи та, безпосередньо, з Акту, Протоколу про порушення митних правил та оскаржуваної постанови, під час декларування товарів позивачем надані всі належні та відповідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, вагові показники, інші показники, у тому числі, але не тільки коди УКТ ЗЕД.
Так, як вбачається із роз'яснювального листа продавця товару «ATENSA INTERTRADE KFT» №12-460 від 10.09.2020 року, оскільки зазначені у Митній декларації товари підлягають реалізації окремо, то і коди УКТ ЗЕД мають бути вказані окремо на кожну одиницю товару.
Судом встановлено, що позивач визнав виявлену відповідачем невідповідність кодів, заявленим, сформував та подав нову декларацію типу «ІМ40ДЕ» за №UА500490/2020/502761 від 22.09.2020 року, сплатив митні платежі. Товар було задекларовано та випущено у вільний обіг. Однак, незважаючи на обставини справи, відповідачем було винесено Постанову в справі про порушення митних правил, про що позивач дізнався випадково.
Згідно ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.489 МК України).
Скарга (адміністративний позов) на постанову у справі про порушення митних правил розглядається у строки, встановлені законом (ст.532 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 521 МК України, підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Наведені вище обставини свідчать, що позивач, він своєчасно вжив заходів щодо усунення неточностей під час декларування товарів та подав нову митну декларацію, яка була прийнята контролюючим органом, що виключає висновок про заявлення позивачем в митній декларації неправдивих відомостей щодо товару (кодів УКТ ЗЕД) саме з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розмір..
Дана правова позиція позивача повністю збігається з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, наведеними у постановах від 07.07.2020 по справі №758/3820/16-а, від 14.05.2019 року у справі №334/1738/16-а, та від 13.12.2018 року у справі №759/360/17.
Аналізуючи доводи судів, важливим критерієм притягнення до адміністративної відповідальності є умисна, тобто усвідомлена дія особи, яка мала б не меті дійсно досягнути заниження митних платежів.
Отже, що стосується статті 485 МК України, то це правопорушення за конструкцією диспозиції статті є правопорушеннями з формальним складом, оскільки не передбачає обов'язкового настання будь-яких наслідків протиправних дій.
Адміністративні правопорушення з формальним складом можуть вчинятися тільки з умисною формою вини. Оскільки лише умисна форма вини передбачає ставлення особи до своїх дій, а необережна форма вини характеризує ставлення особи тільки до наслідків своїх протиправних дій.
Тим більше, що стосується статті 485 МК України, то диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлений неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
З матеріалів справи та наданих до цього позову документів, убачається те, що позивач одразу визнав порушення, подав нову митну декларацію та сплатив усі митні платежі, тобто відсутній склад адміністративного правопорушення. Тому, в діях позивача відсутні ознаки порушення митних правил, а Митним органом неповно та необ'єктивною розглядалася справа, що спричинило невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також, суд зазначає, що місце розгляду справи про порушення митних правил № 0953/50000/2020 від 19.11.2020 р. - Одеська митниця Держмитслужба, м. Одеса, Митна площа, 1.
Юридична адреса місцезнаходження Одеська митниця Держмитслужби, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип (Гайдара), 21-А.
Ст. 524 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.
Тому не зрозуміло, чому у протоколі про порушення митних правил № 0953/50000/2020 від 19.11.2020 року вказано місце розгляду справи - Одеська митниця Держмитслужба, м. Одеса, Митна площа, 1.
На підставі досліджених по справі доказів суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Як чітко зобов'язує ст. 77 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи невідповідність винесеної постанови положенням Митного кодексу України, визначення неналежного суб'єкта на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 Митного кодексу України, не підтвердження висновків органу доходів і зборів достовірними даними, постанова Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 0953/50000/20 від 19.11.2020 року підлягає скасуванню.
Ст. 20 КАС України вказано, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з вказаного суд відмовляє позивачу у визнанні протиправною Постанови № №0953/50000/20 від 19.11.2020 року, оскільки вимога про визнання протиправною постанови суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не підлягає розгляду в рамках статті 286 КАС України.
Суд акцентує увагу відповідача, що згідно ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Отже, суд враховує, що відповідачем доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та відзиву на позовну заяву не надано, а можливість збирання нових доказів та подання відзиву після ухвалення постанови що оскаржується, вичерпана, приймаючи до уваги приписи ст. 77 КАС України, суд вважає, що відповідач визнав позов, а постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 51-53, 485, 489, 521, 529, 532 Митного кодексу України, ст. 247, 289 КпАП України, ст.ст. 2, 4, 6, 9, 14, 77, 139, 159, 162, 242, 271, 272, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень - задовольнити частково.
Постанову в справі про порушення митних правил №0952/50000/20 від 19.11.2020 року Одеської митниці Держмитслужби, згідно з якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої по МД№UА500200/2020/224834 від 01.09.2020 року, що складає 354 755 гривень 16 копійок - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) 40 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: І.А. Бобуйок