Справа № 521/21966/20
Провадження №2/521/5133/20
про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2020 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гранін В.Л. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування 1/2 частини кв. АДРЕСА_1 , який був укладено 09.07.2019 року та посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського округу Чередниченко Г.А. Вважає, що вона є власником 55/100 частин цієї квартири, тому відповідач не мав право дарувати 1/2 її частину.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
Відповідно до ч. 2 ст. 83 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, заявник зобов'язаний надати суду всі докази на які він посилається чи подати клопотання, в порядку ст. 84 ЦПК України, у разі неможливості самостійно їх надати.
Відповідно до п. 6 ст. 177 ЦПК України, до заяви про визнання акту чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. Оригінал чи посвідчена його копія не надані. Клопотання про витребування заповітів, в порядку ст. 84 ЦПК України, також не надано.
Позивач в позові вказує, що вона є власником 55/100 часток спірної квартири та посилається на рішення судів, на підставі яких вона має право власності. Однак, в одному рішенні від 03.07.2013 року вказано про її право на 1/2 частину квартири, а рішення від 08.12.2014 року взагалі скасовано (в частині) апеляційним судом Одеської області від 14.04.2015 року (про це вказано в копіях рішень, на які посилається позивач). Це рішення апеляційного суду позивачем не надано. На копіях рішень від 08.12.2014 року та 11.04.2016 року немає даних, що вони набрали законної сили і не роз'яснено чому позивач вважає доказом рішення суду, яке скасоване.
Зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України). Разом з тим, позивачем не конкретизовано підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги), а також не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини (ч. 5 ст. 175 ЦПК України).
Позивач в позові просить визнати недійсним договір дарування і не вказує які саме докази це підтверджують, а тільки посилається на те, що їй належить на праві власності 55/100 частин квартири, а відповідачу 45/100 частин, тому він не мав право розпоряджатись 1/2 частиною цієї квартири. Тому, позивачу необхідно вказати конкретно (наприклад, яке рішення суду) які докази підтверджують саме її право власності на 55/100 часток квартири, а відповідача на 45/100 часток.
Не роз'яснено який конкретно обраний спосіб захисту позивачем, що він зобов'язаний зробити з урахуванням вимог Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року. А позовні вимоги повинні бути викладені конкретно з вказівкою на підстави позову і посиланням на конкретні докази в підтвердження підстав позову (ст.ст. 203, 215, 229, 230, 234, 235 ЦК України та ін.) і кожної обставини, якою позивач обґрунтовує свої вимоги і наявність підстав для звільнення від доказування.
Також в позові позивач посилається на те, що цей договір дарування суперечить моральним засадам суспільства і що співвласники спірної квартири перебувають в конфліктній ситуації. Однак, немає посилання на докази цього ( наприклад, рішення судів між сторонами).
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не надано відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або заяви до подання заяви, якщо такі здійснювалися.
На виконання п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
Позивачем, в порушення вимог ч. 8 ст. 43 ЦПК України, не всі документи надані до суду не скріплені власноручним підписом позивача( його представника).
На виконання п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви не додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Вказано тільки про розмір сплати судового збору. Та вказано про що в майбутньому буде сплачено відповідну суму за надання послуг з правничої допомоги та , що при розгляді справи буде понесено витрати на послугу почтового зв'язку. Однак, не надано саме про орієнтовний розрахунок таких витрат. В подальшому зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені (Постанова ВС від17 жовтня 2018 рок №301/1894/17). Чи необхідно, в порядку ст. 141 ЦПК України, вказати про це.
З врахуванням вищевикладеного вважаю, що позивачкою не конкретизований зміст позовних вимог, що позбавляє можливості суд визначити конкретність предмета спору та його підстави. Такі наведення позовних вимог є неточними та частково не зрозумілим, оскільки позивачем не зазначено характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, що позбавляє суд дійти належного висновку, щодо захисту їх порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та визначення відповідності норми права щодо предмету спору.
З урахуванням наведеного, пропоную позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви та зазначити зміст позовних вимог, посилання на докази, що підтверджують заявлені вимоги, та кожну обставину з метою визначення предмета спору та забезпечення повного захисту їх прав та інтересів.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної на протязі п'яти днів, з дня отримання цієї ухвали. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя