Справа № 595/14/21
11.01.2021 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівського Б.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника, адвоката Рекуша О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Бучацького районного суду Тернопільської області із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , який є її колишнім чоловіком, в якій просить встановити заходи тимчасового обмеження прав та покласти на ОСОБА_2 строком на три місяці обов'язки, а саме: заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 100 метрів до її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та вести листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що 20 травня 2019 року рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано. Від спільного шлюбу у них є п'ятеро неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , які проживають з нею в АДРЕСА_1 . Упродовж минулого та цього років заявник з дітьми потерпають від психологічного домашнього насильства з боку ОСОБА_2 , яке не в змозі терпіти. Це погрози різного характеру, у тому числі погрози застосування фізичного насильства, залякування, приниження і образи нецензурними словами. ОСОБА_2 постійно вчиняє сварки, для чого використовує будь-які незначні приводи, особливо, коли перебуває в стані алкогольного сп'яніння, зокрема і в нічний час. У більшості випадків все відбувається в присутності дітей, чим завдається шкода їх психічному здоров'ю. З приводу конфліктів ОСОБА_1 неодноразово зверталася із заявами до Бучацького ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області.Бучацьким районним судом Тернопільської області ОСОБА_2 неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства. Крім того, зазначила, що на даний час слідчим відділенням Бучацького відділення поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях по її заявах за фактом неправомірних дій ОСОБА_2 . Заявник відчуває страх за себе, своїх дітей та вважає, що вона та діти є особами, які зазнають домашнього насильства.
В судовому засіданні заявник та її представник адвокат Рекуш О.Р. заяву підтримали із мотивів, викладених у ній, просили її задовольнити. Заявник зазначила, що житло, у якому вона проживає разом з дітьми, а саме будинок АДРЕСА_1 , належить її колишньому чоловіку - заінтересованій особі ОСОБА_2 ОСОБА_2 проживає окремо від неї та дітей у с. Стінка Бучацького району Тернопільської області.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
За таких обставин, суд визнав за можливе розглядати заяву за відсутності заінтересованої особи ОСОБА_2 на підставі доказів, наявних у матеріалах заяви, та за погодженням заявника та її представника.
Заслухавши пояснення заявника, її представника, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Протидія насильству у сім'ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини і, перш за все, прав жінок. При здійсненні насильства у сім'ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.
Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілої від насильства у сім'ї.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII (далі Закон). Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Частиною першою статті 1 Закону передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Положеннями ст. 21 Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Враховуючи положення Закону, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Судом встановлено, що з 26 грудня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 травня 2019 року (справа № 595/38/19) розірвано.
Від спільного подружнього життя у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося п'ятеро дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 14 лютого 2012 року, видане повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як слідує із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26 січня 2007 року, виданого Стінківською сільською радою Бучацького району Тернопільської області; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 09 лютого 2010 року, виданим Стінківською сільською радою Бучацького району Тернопільської області; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27 лютого 2013 року, виданого Стінківською сільською радою Бучацького району Тернопільської області; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 09 вересня 2015 року, видане Космиринською сільською радою Бучацького району Тернопільської області.
Зі змісту заяви про видачу обмежувального припису вбачається, що ОСОБА_7 чинить психологічний тиск на неї, в тому числі і на їхніх дітей, вона відчуває страх за себе та дітей, які потребують захисту, з приводу конфліктів ОСОБА_1 неодноразово зверталася із заявами до Бучацького ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області.
02 травня 2019 року, 21 травня 2019 року та 05 грудня 2019 року Бучацьким районним судом Тернопільської області ОСОБА_7 був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_1 .
Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12020215060000083 від 01 грудня 2020 року, згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/1793/20 від 26 листопада 2020 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України по заяві ОСОБА_1 від 19 листопада 2020 року.
Згідно витягу ЄРДР № 12020210060000221 від 01 грудня 2020 року, на підставі ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/1793/20 від 26 листопада 2020 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України по заяві ОСОБА_1 від 19 листопада 2020 року.
Таким чином, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_7 вчиняє домашнє насильство щодо ОСОБА_8 , є високим вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи.
У той же час згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суду не надано доказів, що ОСОБА_7 вчиняє домашнє насильство щодо своїх неповнолітніх дітей.
Як вбачаєтьсяіз інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05 січня 2021 року, ОСОБА_7 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_7 домашнього насильства щодо заявника ОСОБА_1 , а тому заяву слід задовольнити частково та видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_7 шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язку, зокрема, встановленого п. 6 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , суд вважає, що в задоволенні вимоги заборони наближатися на відстань ближче 100 метрів до вказаного будинковолодіння слід відмовити, оскільки у даному випадку буде порушено його права на володіння та користування житлом.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст. ст. 19, 76-77, 81, 259, 263-265, 268, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя с. Стінка Бучацького району Тернопільської області.
Встановити захід тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього обов'язки, а саме: заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на 3 (три) місяці.
В решті вимог заяви - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , місце проживання: с. Стінка Бучацького району Тернопільської області.
Суддя: Л. І. Созанська