Справа № 946/3223/20
Провадження № 2/946/2247/20
23 грудня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смокіної Г.І.,
за участю секретаря судового засідання - Терзі А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИЛАР» про визнання припиненими трудових відносин,-
Короткий зміст позовних вимог
03.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «МИЛАР» про визнання припиненими трудових відносин, мотивуючи тим, що з 24.11.2017 року був прийнятий на посаду директора по виробництву ТОВ «МИЛАР», з квітня 2018 року не отримував заробітної плати, а ТОВ «МИЛАР» фактично припинило свою діяльність, при цьому з квітня 2018 року та по теперішній час його не звільнено та не повернуто трудової книжки. 18.12.2019 року на адресу відповідача ним було надіслано заяву про звільнення за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 06.01.2020 року. Проте відповідачем не було прийнято рішення про звільнення з посади директора по виробництву, чим порушено його трудові права.
Заяви, клопотання
23.12.2020 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечують.
Процесуальні дії суду
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.12.2020 року ухвалено провести розгляд справи в заочному порядку.
Аргументи учасників справи
Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно заяви представника від 23.12.2020 року позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Наказом № 2-О/С від 24.11.2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора по виробництву ТОВ «МИЛАР» 27.11.2017 року, що підтверджено Повідомленням про працівника на роботу (а.с. 14).
18.12.2019 року на адресу ТОВ «МИЛАР» позивачем було направлено заяву про звільнення за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 06.01.2020 року, про що свідчить поштове повідомлення від 19.12.2019 року (а.с. 11, 12).
Позиція суду
У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Так, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ч. 2 ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).
Частиною першою статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Згідно ч. 1 ст. 47, ч.ч. 1, 4 ст. 48 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу.
Відповідно до п.2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Позивач направив керівнику ТОВ «МИЛАР» заяву від 18.12.2019 року про звільнення за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України 06.01.2020 року та видачу належно оформленої трудової книжки, проте до теперішнього часу рішення про звільнення позивача з роботи відповідачем не прийнято, трудову книжку не видано.
Бездіяльність відповідача щодо не вирішення питання про звільнення позивача та невидача останньому належно оформленої трудової книжки порушують трудові права позивача, зокрема щодо подальшого працевлаштування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 3, 22, 38, 47 КЗпП України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИЛАР» про визнання припиненими трудових відносин - задовольнити.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИЛАР" 06 січня 2020 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора по виробництву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛАР" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МИЛАР" внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення з посади директора по виробництву 06 січня 2020 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та видати трудову книжку ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Повний текст заочного рішення складено 04 січня 2021 року.
Суддя: Г.І.Смокіна