Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1052/15-ц
Провадження № 2-п/499/1/21
Іменем України
11 січня 2021 року смт.Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю помічника судді Березовської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації автомобіля ,
В провадженні Іванівського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа №499/1052/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації автомобіля.
Заочним рішенням Іванівським районним судом Одеської області від 11.12.2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації автомобіля задоволено частково, скасовано реєстрацію автомобіля ТОYОТА СОRОLА, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 в УДАІ УМВС України в Одеській області за ОСОБА_1 , витребувано у відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 автомобіль ТОYОТА СОRОLА, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 . В іншій частині позову відмовлено.
Рішення набрало чинності 15.02.2016 року.
18.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Іванівського районного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області від 11.12.2015 року по справі №499/1052/15-ц.
В обґрунтування наданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що судове рішення він отримав 06.11.2020 року після ознайомлення ним з матеріалами справи, вказав на ту обставину, що з 2008 року він мешкає за адресою АДРЕСА_1 , судові повістки про виклик до суду він не отримував, що підтверджується матеріалами справи. Вказав, що наприкінці листопада 2015 року йому зателефонував представник позивача та повідомив про наявність вимог до нього, які розглядаються в суді, після чого він невідкладно звернувся до суду та дізнався про розгляд даної справи. Надалі йому зателефонував знову представник позивача та повідомив, що подав до суду клопотання про залишення позову до нього без розгляду, оскільки позивачу шкоду буде відшкодовано в рамках кримінального провадження. Про наявність заочного рішення суду від 11.12.2015 року заявнику стало відомо під час розгляду іншої справи в Біляївському районному суді Одеської області, про що його сповістила адвокат.
Також посилався на ту обставину, що судом при винесені заочного рішення не було досліджено всіх необхідних доказів, не встановлено, чи було позивачу відшкодовано матеріальну шкоду.
У зв'язку з вищенаведеним, заявник просив суд визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 11.12.2015 року по справі №499/1052/15 та поновити його, скасувати заочне рішення суду від 11.12.2015 року по справі №499/1052/15 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 на задоволені заяви наполягав з підстав наведених у ній, просив заочне рішення скасувати та призначити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, оскільки порушуються його права як законного власника автомобілю.
Інші сторони у судове засідання не з'явилися, на адресу суду повернулися конверти, в яких їм направлялися судові повістки з відмітками про невручення. Таким чином, суд вжив всіх необхідних заходів задля повідомлення учасників справи про час та місце її розгляду.
Неявка вищевказаних осіб не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Ст. 228 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення заочного рішення) визначала, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення заочного рішення), заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно з пп. 9 п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Статтею 284 діючого ЦПК України визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Частина 1 ст. 288 ЦПК України встановлює, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, статті 284, 288 ЦПК України (в новій редакції) підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин, оскільки не встановлюють нових обов'язків, не скасовують та не звужують права, належні учасникам справи щодо строків, порядку оскарження та підстав скасування заочного рішення та не обмежують їх використання порівняно зі статтями 228, 232 ЦПК України (в старій редакції).
З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення було ухвалено 11.12.2015 року, про час та місце розгляду справи 11.12.2015 року ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (а.с.94), копія заочного рішення ОСОБА_1 направлялася 24.12.2015 року на адресу за місцем реєстрації відповідача відповідно до адресної довідки (а.с.102), однак до суду повернувся конверт з відміткою, що особа тимчасово не проживає за вказаною адресою. Відмітка була проставлена 27.01.2016 року, що рахується як день вручення судового рішення.
Згідно матеріалів справи, судові повістки та всі процесуальні документи направлялися відповідачу за місцем реєстрації відповідно до адресної довідки (а.с.53), що відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.74 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи). Окрім цього, при звернені до суду з запитом про надання інформації, ОСОБА_3 було вказано саме адресу АДРЕСА_2 (а.с.105).
Таким чином, суд приходить до висновку про належне сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, рішення суду було направлене за адресою реєстрації відповідачу у відповідності до ч.3 ст.222 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи).
З заявою про перегляд заочного рішення суду ОСОБА_1 звернувся до суду 18.11.2020 року, тобто після спливу встановленого ч.2 та ч.3 ст. 284 ЦПК України строку на подання такої заяви з пропуском строку майже на п'ять років, при цьому заява про поновлення пропущених строків заявником не обґрунтована, суд не може вважати поважною причиною пропуску строку ту обставину, що заявнику зателефонував представник позивача та повідомив про залишення позову без розгляду, оскільки посилання на дану обставину жодними доказами не підтверджено.
За змістом ст. ст. 120 123 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
Суд приходить до висновку, що заявник не надав суду належних та допустимих доказів того, що існували особливі та непереборні обставини, які об'єктивно завадили йому цікавитися розглядом справи, де він є стороною, отримувати судові документи за місцем реєстрації, з'явитися у судове засідання 11.12.2015 року та у встановлений законом строк звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Отже, строк для подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем пропущено, вказані причини пропуску не є поважними, тому такий строк поновленню не підлягає.
Більш того, пропуск зазначеного строку без наведення поважних причин, після спливу майже п'яти років після набрання заочним рішенням законної сили, буде порушенням принципу правової визначенності та права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, а клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви задоволенню не підлягає, оскільки доказів поважності пропущення строку надано не було, суд вважає за необхідне, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області від 11.12.2015 року по цивільній справі №499/1052/15-ц залишити без розгляду.
Керуючись ч. 1 та ч. 5 ст. 81, ст.ст. 126, 284 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволені клопотання про поновлення пропущеного строку.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації автомобіля - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сини з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ч.1 ст.353 ЦПК України ухвала про залишення заяви без розгляду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі постановлення ухвали суду без участі сторін, ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти дні з дня її отримання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
СуддяІ. В. Погорєлов