справа № 208/8590/20
№ провадження 1-кс/208/2182/20
Іменем України
16 грудня 2020 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження №12020040160001575 від 14.12.2020 за ч.2 ст.127 КК України, -
встановив:
Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним погодженим з прокурором клопотанням, просив накласти арешт на вилучені в ході огляду 14.12.2020 речі.
Клопотання вмотивоване тим, що 13.12.2020, невстановлені особи, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом умисного заподіяння фізичного болю, нанесення побоїв та інших насильницьких дій, за попередньою змовою групою осіб, скоїли катування неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.12.2020 за вказаним фактом розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040160001575 за ч. 2 ст. 127 КК України.
В ході досудового розслідування в якості свідка допитано ОСОБА_5 , який пояснив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , де також в той же час перебував ОСОБА_4 , завдали останньому тілесних ушкоджень, а також за допомогою машинки для стрижки підстригли ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 , цю подію знімав на камеру свого мобільного телефону.
Під час досудового розслідування, 14.12.2020 в приміщенні Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 7/42, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно надала для огляду та вилучення мобільний телефон марки ««Redmi 7» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який перебував у користуванні у її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , на камеру якого останній знімав вищезазначену подію.
14.12.2020 вказаний мобільний телефон було визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12020040160001575.
Крім того, в якості свідка допитано ОСОБА_9 , який пояснив, що 13.12.2020, він перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де також перебували раніше йому знайомі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші, при цьому приблизно о 20.00 год. між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 виник конфлікт, в який втрутився і ОСОБА_14 . В подальшому ОСОБА_7 попросив ОСОБА_15 щоб останній сходив до себе додому та приніс машинку для стрижки, на що ОСОБА_16 погодився та приніс машинку для стрижки, яку передав ОСОБА_17 , при цьому ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували в іншій кімнаті, а через деякий час вони повернулися та всі побачили, що ОСОБА_18 поголили «налисо», при цьому ОСОБА_7 вихвалявся, що саме він разом із ОСОБА_12 підстригли ОСОБА_4 , без згоди останнього, а ОСОБА_10 все це знімав на камеру свого мобільного телефону.
14.12.2020, в приміщенні Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 7/42, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , добровільно надав для огляду та вилучення машинку для стрижки волосся, на задній кришці якої є напис «100-240V50Hz3W, MADE IN P.R.C.», при цьому ОСОБА_19 пояснив, що саме цією машинкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 насильно підстригли ОСОБА_4
14.12.2020 вказану машинку для стрижки волосся було визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12020040160001575.
На думку слідчого, вилучені предмети мають суттєве значення для повного та неупередженого проведення досудового розслідування та встановлення обставин кримінального правопорушення, а також відповідно до ст. 98 КПК України являються речовими доказами, так як містять відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.Метою арешту предмету клопотання є запобігання можливості його приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення чи відчуження.
Слідчим надано до суду клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на заявленому клопотанні наполягає.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Надані органом досудового розслідування докази, наявні в матеріалах клопотання, наразі утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає, що предмети клопотаннямає ознаки предмету злочину та є наявним ризик їх знищення, перетворення та відчуження, тому клопотання слідчого є обгрунтованим.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Клопотання слідчого відповідає наведеним критеріям та наразі обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження, є пропорційним і не становить особистий і надмірний тягар для власника майна, адже не порушує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника предмету клопотання.
Слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування докази утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з метою збереження речових доказів, унеможливлення їх приховання, пошкодження чи знищення, що може призвести до нівелювання доказової бази органу досудового розслідування та необхідним буде застосувати арешт майна, що в достатній мірі забезпечить потреби кримінального провадження.
Керуючись викладеним та ст. 9, 98, 170, 173 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Накласти арешт на вилучений в ході огляду 14.12.2020 мобільний телефон марки ««Redmi 7» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який добровільно надала ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перебував у користуванні її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та належить ОСОБА_8 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування зазначеним мобільним телефоном власнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Накласти арешт на вилучену в ході огляду 14.12.2020 машинку для стрижки волосся, на задній кришці якої є напис «100-240V50Hz3W, MADE IN P.R.C.», яку добровільно надав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_9 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування зазначеною машинкою для стрижки волосся власнику ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1