Справа № 219/54/21
Провадження № 2/219/1058/2021
про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2021 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Лапченко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 17728 від 14.08.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За змістом ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Від змісту позовної заяви залежать дії суду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Стаття 187 ЦПК України регламентує дії судді перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі, в тому числі суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.
Визначити підсудність суду означає з'ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
За загальним правилом статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Водночас статтею 28 ЦПК України передбачено випадки, коли підсудність справи визначається за вибором позивача.
Зокрема, ч.12 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить позивачеві.
Місце виконання рішення визначене ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Малкової М.В. перебуває виконавче провадження № 62911679 з примусового виконання виконавчого напису № 17728 від 14.08.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 22 111,61 грн.
Позивач звернувся з позовом до Артемівського міськрайонного суду Донецької області, в якому зазначив адресу проживання : АДРЕСА_1 , з кредитного договору вбачається, що адреса проживання (реєстрації) позичальника ОСОБА_1 є : АДРЕСА_2 .
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що місцем виконання стягнення є м. Бахмут Донецької області, позивач не долучив до матеріалів справи копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, чи проводиться стягнення за виконавчим написом, який оскаржується боржником, та не надав суду доказів, що виконання буде проводитися в м.Бахмут Донецької області.
Враховуючи викладене, зазначена заява підлягає залишенню без руху.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позову без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, позов буде вважатися неподаним та повернутий.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу, що звернувся із заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Лапченко