Справа №:755/1549/20
Провадження №: 1-кп/755/20/21
"04" січня 2021 р. 04 січня 2021 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку,-
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
особи, відносно якої ставиться питання про застосування заходів медичного характеру,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженню №12019100040007826 відносно ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 31 січня 2020 року клопотання призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
11 вересня 2020 року ухвалою суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.259, ч.4 ст.296 КК України, у межах кримінального провадження №12019100040007826 від 18.09.2019 року, на підставі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру призначено стаціонарну комісійну комплексну судову-психіатричну експертизу.
Прокурор у судовому засіданні просив обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді поміщення до закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, відповідно до ст.508 КПК України.
Захисник, особа, відносно якої ставиться питання про застосування заходів медичного характеру та його законний представник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження з питання доцільності обрання особі відносно якої ставиться питання про застосування заходів медичного характеру, приходить до наступного.
Згідно п.2 ч.1 ст.508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосований судом запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Нормою ст.508 КПК України визначено, що передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Аналізуючи питання того, чи є у провадженні наявними ризики регламентовані ст.177 КПК України суд враховує те, що їх дійсну та реальну наявність було встановлено слідчим суддею при обранні запобіжного заходу уперше, та на даний час встановлені ризики є дійсними, реальними та триваючими, тобто заявлені ризики не зменшилися.
Крім того, згідно даних висновку судового - психіатричного дослідження, встановлено, що ОСОБА_3 виявляє ознаки органічного шизофреноподібного розладу і за своїм психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру, тобто є дійсними передумови визначені ч.2 ст.508 КПК України для застосування примусових заходів медичного характеру, так як обставини, визначені ст.177, п.п.1-2 ч.1 ст.194 КПК України, є реальними, у даному кримінальному провадженні, в цей період.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого у межах психіатричного закладу слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей, за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява №34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч.3 ст.17 КПК України.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.314-318, 369-372, 376, 508 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 04 березня 2021 року включно, взявши його під вартою у залі суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, відповідно до рішення Великої Палати Конституційного Суду України №4-р/019 від 13.06.2019 року.
Суддя: