Ухвала
11 січня 2021 року
м. Київ
справа № 199/8951/19
провадження № 51 - 6190 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність(ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, які є підставами для скасування або зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Проте, посилаючись у касаційній скарзі на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, засуджений ОСОБА_4 не наводить належних тверджень щодо явної несправедливості призначеного йому покарання з огляду на положення ст. 414 КПК, які б можна було визнати беззаперечними умовами для скасування або зміни судового рішення на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК.
Також, касаційна скарга засудженого не містить належних доводів щодо необхідності зміни судових рішень шляхом застосування до нього положень ст. 75 КК.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, стверджуючи про порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК, скаржник не зазначив, які саме доводи його апеляційної скарги не перевірив цей суд та на які з них не надав відповіді.
Стосовно клопотання засудженого ОСОБА_4 про зупинення виконання вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, то це питання відповідно до положень ч. 1 ст. 430 КПК підлягає вирішенню лише після відкриття касаційного провадження.
За таких обставин необхідно залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженому строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3