11 січня 2021 року
Київ
справа №420/5247/19
адміністративне провадження №Зі/9901/3/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. у справі № 420/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними постанов, вимоги та зобов'язання вчинити дії,
23 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 420/5247/19.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду: 1) уточненої касаційної скарги викладеної українською мовою із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи; 2) документа про сплату судового збору.
28 грудня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.
У вказаній заяві, ОСОБА_1 зазначає, що розгляд касаційної скарги цією колегією суддів може негативно вплинути на результат розгляду справи № 420/5247/19 судом касаційної інстанції з огляду на ухвалене вищевказаною колегією рішення про залишення її касаційної скарги без руху.
Таким чином вказані обставини викликають у заявника обґрунтовані сумніви щодо можливості колегії суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М забезпечити неупередженість та об'єктивність під час розгляду її касаційної скарги, що є підставою для відводу судді згідно із пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Мотиви скаржника фактично зводяться до незгоди з ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року та діями колегії суддів у справі № 420/5247/19, зокрема незгоди щодо підстав та мотивів залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху.
Так, заявник висловлює незгоду з відмовою у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та мотивів, якими обґрунтовано колегією суддів підстави такої відмови. Зауважує, що колегією суддів при вирішенні вказаного клопотання не взято до уваги докази, які були додані в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору та не надано належну оцінку аргументам щодо наявності підстав для такого звільнення. Крім того, на думку заявника, необґрунтованими є підстави для залишення касаційної скарги без руху в частині викладення касаційної скарги українською мовою із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань.
Тобто, вказані доводи позивача свідчать саме про незгоду сторони з процесуальним рішенням колегії суддів, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв'язку з вчиненням процесуальних дій та прийняття рішення у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість колегії суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. або необ'єктивність під час розгляду справи № 420/5247/19 заявником не наведено, а суддею не встановлено.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, оскільки доводи заяви про відвід суддів ґрунтуються виключно на незгоді із судовим рішенням, ухваленим за участю колегії суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., тому підстав для висновку про наявність визначених статтями 36, 37 КАС України обставин та інших передумов для відводу вищевказаних суддів у справі № 420/5247/19 немає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 236, 243, 248 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. у справі № 420/5247/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
Л.О. Єресько
Суддя Верховного Суду