11 січня 2021 року
м. Київ
справа № 580/3251/20
адміністративне провадження № К/9901/35537/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №580/3251/20 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яжука Сергія Сергійовича про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання відкрити виконавче провадження,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яжука Сергія Сергійовича, в якому просив:
- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 3 серпня 2020 року ВП №61478564;
- зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Черкаського окружного адміністративного суду №580/3705/19 від 24 лютого 2020 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2016 року згідно статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 статті Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України, надіславши її 17 грудня 2020 року засобами поштового зв'язку.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 328 України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року не була предметом апеляційного перегляду, підстави для відкриття касаційного провадження на вказану ухвалу суду першої інстанції відсутні.
Водночас, позивач оскаржує ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року про повернення його апеляційної скарги. Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Частиною другою статті 333 КАС України установлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За правилами пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Із змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року. Зокрема, позивачем не було додано документу про сплату судового збору або документів, що підтверджують його майновий стан.
Водночас, суд апеляційної інстанції розглянув та відхилив клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, з огляду на помилковість посилання позивача на пункт 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір". Суд зауважив, що ця підстава не може застосовуватись до правовідносин, які склались у справі №580/3251/20, оскільки предметом спору у цій справі є оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання його відкрити таке провадження. Натомість пункт 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, у зв'язку з чим апеляційна скарга була повернута позивачу.
Зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
Крім того, Верховний Суд наголошує на тому, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком.
Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява №26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява №8225/78, п. 57).
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №580/3251/20 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №580/3251/20 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яжука Сергія Сергійовича про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання відкрити виконавче провадження відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду