11 січня 2021 року
Київ
справа №826/18679/15
адміністративне провадження №К/9901/33308/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року в справі №826/18679/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Державної фіскальної служби України, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати наказ виконуючого обов'язки Голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України від 16 червня 2015 року №552-о;
- поновити на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління податку на прибуток підприємств Департаменту оподаткування та контролю об'єктів і операцій Міністерства доходів і зборів України;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- зобов'язати вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року (повний текст складено 03 листопада 2020 року), позов задоволено:
- визнано протиправним і скасовано наказ виконуючого обов'язки Голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України від 16 червня 2015 року №552-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 у ДПС на посаді, рівнозначній посаді заступника директора Департаменту - начальника управління податку на прибуток підприємств Департаменту оподаткування та контролю об'єктів і операцій Міністерства доходів і зборів України;
- стягнуто з ДПС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із 16 червня 2015 року по 15 червня 2020 року в сумі 196794, 81 грн;
- рішення в частині поновлення ОСОБА_1 у ДПС України на посаді, рівнозначній посаді заступника директора Департаменту - начальника управління податку на прибуток підприємств Департаменту оподаткування та контролю об'єктів і операцій Міністерства доходів і зборів України, звернуто до негайного виконання;
- рішення в частині стягнення з ДПС України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3461,00 грн звернуто до негайного виконання;
- зобов'язано ДПС України поінформувати Міністерство юстиції України про наявність підстав для виключення відомостей про ОСОБА_1 із Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
04 грудня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року в справі №826/18679/15.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Водночас скаржником у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Скаржник до касаційної скарги не додав документу про сплату судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) ставка судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову майнового характеру: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру: 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2015 році, заявила три позовні вимоги немайнового характеру і одну позовну вимогу майнового характеру на суму 196794, 81 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1218 грн. Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 8310,26 грн (200% від 4155, 13 грн (219,24 грн (73,08 грн х 3) + 3935,89 грн (2 відсотки розміру майнових вимог, що менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом: надіслання нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи із зазначенням підстав для оскарження судового рішення; сплати судового збору та надання доказів на підтвердження його сплати.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року в справі №826/18679/15 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко