про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/19/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову Солонар Альони Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 в інтересах сина ОСОБА_1 (далі - позивачі) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплата із 17 липня 2018 року підвищення до її пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 199 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до її пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 199 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Частиною 2 ст. 43 КАС України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
З огляду на зміст позовної заяви суддею встановлено, що позивачем зазначено ОСОБА_2 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_1 .
Окрім цього, дослідженням матеріалів позовної заяви суддею також встановлено, що частину копії доданих до позовної заяви доказів засвідчено ОСОБА_2 , а частину - ОСОБА_1 .
Згідно доданого до позовної заяви паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Кіцманським РС УДМС України в Чернівецькій області 10.01.2014 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак на час звернення до суду з даним позовом він досяг повноліття, а відтак мав би бути наділений адміністративною процесуальною дієздатністю.
Однак, у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства першої групи з психічним розладом та перебуває на утриманні матері ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Веренчанської сільської ради від 16.12.2020 року №52 та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертної комісією від 23.12.2015 року.
Вказані обставини ставлять під сумнів належність ОСОБА_1 адміністративної процесуальної дієздатності.
Статтею 39 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відтак, ОСОБА_2 , для підтвердження наявності у неї права на звернення до суду з цим позовом належить надати судове рішення (за наявності), яким ОСОБА_1 визнано недієздатним.
В іншому разі, володіючи адміністративною процесуальною дієздатністю, ОСОБА_1 належить звертатись до суду з позовом особисто.
Окрім цього, у разі підтвердження факту визнання ОСОБА_1 судом недієздатним, всі копії доданих до позовної заяви доказів підлягають засвідченню ОСОБА_2 особисто.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву Солонар Альони Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов