11 січня 2021 року справа № 580/5474/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
03.12.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2018 до 10.12.2019 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;
зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу вказаної компенсації.
Додатково просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач 10.09.2020 звертався заявою до відповідача про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів за вказаний період, на що отримав лист від 24.09.2020 про відмову у її задоволенні. Позивач вважає, що не нарахування та не виплата компенсації є порушенням вимог закону, оскільки йому несвоєчасно виплачено пенсію за вказаний період з вини відповідача.
Ухвалою суду від 08.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення про поштове вручення вказану ухвалу відповідач отримав 10.12.2020, а позивач - 12.12.2020.
22.12.2020 відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Стверджує, що виплата доплати до пенсії, нарахованої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі №580/2380/19, яка перевищує бюджетні призначення на рік, буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Додатково зазначив, що з моменту набрання вказаним рішенням суду законної сили позивач отримує пенсію у новому, перерахованому, збільшеному розмірі.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до посвідчення від 07.12.2004 серії НОМЕР_2 позивач є пенсіонером, за вислугу років.
Із даних автоматизованої системи «Діловодство» Черкаського окружного адміністративного суду та Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що на розгляді у вказаному суді перебувала адміністративна справа №580/2380/19 між тими ж сторонами про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. 08.11.2019 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив повністю. Судове рішення набрало законної сили 10.12.2019. Вказаним рішенням визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та зобов'язано відповідача з 01.01.2018 здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
10.09.2020 позивач звернувся до відповідача заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів з 01.01.2018 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001.
Листом від 24.09.2020 №5449-5769/С-03/8-2300/20 відповідач повідомив про відсутність законодавчих підстав для такої компенсації.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із ч.2 ст.46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ЗУ №1058-IV) нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - ЗУ №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Згідно з ст.4 ЗУ №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ст.6 ЗУ №2050-III компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації ЗУ №2050-III Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).
Згідно з п.1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Зазначене у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Водночас зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Зазначений аналіз вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа №336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа №521/940/17).
Суд встановив, що у судовій справі №580/2380/19 між тими ж сторонами доведена протиправність дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та зобов'язано відповідача з 01.01.2018 здійснити перерахунок, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення. Відповідач 17.12.2019 здійснив перерахунок пенсії позивача, що підтверджується протоколами про перерахунок пенсії.
Оскільки у належному розмірі пенсія позивачу не була перерахована та виплачена з 01.01.2018 до 10.12.2019, доводи позивача про наявність підстав для нарахування відповідачем компенсації втрати такого доходу є обгрунтованими. Водночас відмовляючи листом у задоволенні заяви позивача від 10.09.2020 про її нарахування та виплату, відповідач порушив вказані вище вимоги Закону.
Тому суд дійшов висновку про протиправність оспорюваних дій відповідача та наявність підстав для його зобов'язання здійснити розрахунок та виплатити позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії з вказаний період.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 03.12.2020 №4 про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі, відповідно до належної до сплати ставки судового збору для фізичної особи за позовну вимогу немайнового характеру.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2018 до 10.12.2019 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати належного розміру пенсії за період з 01.01.2018 до 10.12.2019 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 11.01.2021.