11 січня 2021 року Справа № 580/5713/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
10.12.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління поліції охорони в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 (дванадцяти) календарних років служби.
15.12.2020 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду позовна заява залишена без руху для надання суду доказу сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду та заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.
На усунення недоліків позовної заяви позивач подав суду доказ сплати судового збору в належному розмірі та клопотання про поновлення строку звернення в суд (далі - клопотання), яке мотивовано тим, що відповідно до ст.233 КЗпП України має право звернутись із позовом про стягнення заробітної плати без обмеження строком.
Оцінивши доводи клопотання, суддя вважає його необґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Суд зазначає, що поняття "заробітна плата" не тотожне поняттю "одноразова грошова допомога".
Так, ст.1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Водночас, відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" одноразова грошова допомога - гарантована державою виплата у випадку настання встановлених законом обставин, зокрема - особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, яка виплачується в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, які обов'язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
У пунктах 30-33 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. На підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція №114/8713).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713.
Згідно з пунктами 3.8 та 3.9 Інструкції №114/8713 до інших виплат відносяться суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору та суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці".
Тому клопотання позивача про поновлення строку звернення в суд задоволенню не підлягає.
На підставі ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки недоліків позову не усунено, суд дійшов висновку подовжити позивачу строк для їх усунення, шляхом надання суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку з належними доказами на її підтвердження.
Керуючись ст.ст.2-16, 160, 169, 237, 241-246, 256, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення в суд.
2. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 580/5713/20.
Позивачу надати строк 10 днів з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків позову, шляхом надання суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення в суд з належними доказами на її підтвердження.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя О.А. Рідзель