Справа № 560/671/20
іменем України
29 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участю:секретаря судового засідання Постовіта С.В. представника позивача Керничної О.Ф.
розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до колективного підприємства "Цивільжитлобуд" про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з колективного підприємства "Цивільжитлобуд" на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 1 650 008,80 грн., (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч вісім гривень вісімдесят копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.
За відповідачем рахується податковий борг в сумі 1 650 008,80 грн.
Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 1 650 008,80 грн., на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року вирішено відкрити провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року вирішено закрити підготовче провадження у даній справі, та призначити її до судового розгляду на 10.12.2020 року
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала пояснення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач відзиву на даний адміністративний позов не подав.
Представник відповідача в судові засідання 10.12.2020 року, та 29.12.2020 року не з'явився повторно, хоча відповідач був повідомлений про дату, час, та місце розгляду справи належним чином, та на кожне судове засідання подавав клопотання про відкладення розгляду справи, які суд вважає необгрунтованими.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно розрахунку суми позовних вимог сума податкового боргу відповідача становить 1 650 008,80 грн., а саме:
- 420 667,57 грн. ,- орендна плата з юридичних осіб;
- 61 515,23 грн., - податок на додану вартість;
- 8 703,76 грн., - земельний податок з юридичних осіб;
- 3402 грн., - податок на прибуток;
- 1 104 401,76 грн., - податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п;
- 51 318,48 грн., - військовий збір.
Податковий борг відповідача по орендній платі з юридичних осіб становить 420 667,57 грн. (в т.ч. пеня 87 907,04 грн.), який виник згідно податкової декларації з плати за землю на 2017 року від 30.01.2017 року, податкової декларації з плати за землю на 2018 року від 07.03.2018 року, податкового повідомлення-рішення від 01.06.2018 року №0055411208, податкового повідомлення-рішення від 01.06.2018 року №0055421208, податкового повідомлення рішення від 19.11.2018 року №0055285805.
Податковий борг відповідача по податку на додану вартість становить 61 515,23 грн. (в т.ч. пеня 2 960,60 грн.), який виник згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.01.2018 року та податкового повідомлення-рішення від 28.03.2018 року №0034771208.
Податковий борг відповідача по земельному податку з юридичних осіб становить 8 703,76 грн. (в т.ч. пеня 1 433,60 грн.), який виник згідно податкової декларації з плати за землю від 27.01.2017 року, податкової декларації з плати за землю від 05.03.2018 року.
Податковий борг відповідача по податку інші платники податку на прибуток становить 3402 грн., який виник згідно податкової декларації з податку на прибуток від 28.02.2018 року.
Податковий борг відповідача по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п становить 1 104 401,76 грн. (в т.ч. пеня 181 863,40 грн.), який виник згідно податкового повідомлення-рішення від 26.03.2018 року №0067231308 та податкового повідомлення-рішення від 26.03.2018 року №0067101308.
Податковий борг відповідача по військовому збору становить 51 318,48 грн. (в т.ч. пеня 7 703,20 грн.), який виник згідно податкового повідомлення - рішення від 26.03.2018 року №0067171308.
Як передбачено у пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.
Так згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідач як платник податків подав позивачу: податкову декларацію з плати за землю від 27.01.2017 року, податкову декларацію з плати за землю на 2017 рік від 30.01.2017 року, податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік від 07.03.2018 року, податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.01.2018 року, податкову декларацію з податку на прибуток від 28.02.2018 року, в яких самостійно визначив суми грошових зобов'язання з вказаних податків.
Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у вищезазначених податкових деклараціях оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій.
Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен сплатити узгоджені суми податкових зобов'язань згідно поданих декларацій, але не зробив цього.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджених сум податкового зобов'язання з вказаних податків, визначених ним у податкових деклараціях у строки встановлені Податковим кодексом України, такі податкові зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.
Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3, пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивачем відносно відповідача прийняті:
1) податкове повідомлення-рішення № 0055411208 від 01.06.2018 року, податкове повідомлення-рішення № 0055421208 від 01.06.2018 року, в яких позивачем визначено суми грошового зобов'язання відповідача по орендній платі з юридичних осіб;
2) податкове повідомлення-рішення № 0034771208 від 28.03.2018 року, в якому позивачем визначено суму грошового зобов'язання відповідача по податку на додану вартість;
3) податкове повідомлення-рішення № 0067231308 від 26.03.2018 року, та податкове повідомлення-рішення № 0067101308 від 26.03.2018 року в якому позивачем визначено суму грошового зобов'язання відповідача по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п;
4) податкове повідомлення-рішення № 0067171308 від 26.03.2018 року, в якому позивачем визначено суму грошового зобов'язання відповідача по військовому збору.
Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Дані податкові повідомлення-рішення надіслані та вручені відповідачу, що підтверджується копіями поштових повідомлень.
Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, а також оскарженням їх в судовому порядку, суми грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховані згідно таких податкових повідомлень-рішень необхідно вважати узгодженими.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Так як відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.
Також, згідно ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгоджених грошових зобов'язань на суму податкового боргу нараховується пеня.
Таким чином, позивачем у відповідності із ст.129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгоджених грошових зобов'язань було нараховано пеню по кожному податку.
Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податковим органом виставлена відповідачу податкова вимога від 08.05.2012 року № 465.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Податковий борг відповідача підтверджується копіями податкових повідомлень-рішень, копіями податкових декларацій, копією податкової вимоги, розрахунком суми боргу, доданих до матеріалів справи.
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 1 650 008,80 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з колективного підприємства "Цивільжитлобуд" на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 1 650 008,80 грн., (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч вісім гривень вісімдесят копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Судові витрати у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України між сторонами розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 11 січня 2021 року
Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Відповідач:Колективне підприємство "Цивільжитлобуд" (вул. Камянецька, 47,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 01274231)
Головуючий суддя В.К. Блонський