11 січня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3207/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.09.2020 № 03310506 на суму 5100,00 грн. та № 03320506 на суму 23800,00 грн.
Ухвалою від 30.10.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 16.11.2020 відкрите провадження у справі, розгляд справи визначене проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.08.2020 податковим органом проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт та встановлено порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" - проведення розрахункової операції без використання режиму попереднього програмування найменування товарів; ст. 15 та ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва в обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії та у невизначених для цього місцях. На підставі зазначеного акту відповідач виніс податкові повідомлення-рішення на суму 23800,00 грн та суму 5100,00 грн. Позивач зазначає, що фактична перевірка здійснювалась беззаконних на те підстав. Крім того, під час проведення перевірки не була пред'явлено направлення на її проведення, а копії направлень та наказу були отримані позивачем у день здійснення самої перевірки. Також зауважує, що у наказі на проведення перевірки не зазначені конкретні підстави призначення останньої. Позивач вказує, що контрольна розрахункова операція була проведена посадовими особами відповідача під час фактичної перевірки, що є порушенням процедури проведення фактичної перевірки, визначеної нормами По України. Відтак, вважає спірні податкові повідомлення - рішення протиправними та просить їх скасувати.
У своєму відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не погоджується із позицією позивача у зв'язку із наступним. Позивач перебуває на обліку у податковому органі як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку 3-ої групи. Згідно зі ст. 295 Податкового кодексу України, позивач має право здійснювати виключно роздрібну торгівлю пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин. Стверджує, що видана ФОП ОСОБА_1 ліцензія дає їй право здійснювати виключно роздрібну торгівлю пивом. Однак, під час проведення контрольної закупки посадова особа контролюючого органу придбала пляшку слабоалкогольного напою Orange Sprits ємністю 0,33 л, вмістом алкоголю 8%, що підтверджується чеком від 17.08.2020 № 225. Відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягають.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , здійснює господарську діяльність з 09.06.2006.
16.10.2019 ФОП ОСОБА_1 видана ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) № 21100312201900602, строк дії: з 17.10.2019 до 17.10.2020.
17.08.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на підставі наказу від 28.07.2020 № 625 та направлень від 13.08.2020 № 936, № 937 здійснена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 на об'єкті - кафе за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складений Акт від 17.08.2020 №0299/21/22/РРО/ НОМЕР_1 (далі-Акт № 0299), яким зафіксовані порушення п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій", ст. 15, ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", ст. 296 Податкового кодексу України.
Із дослідженої копії Акту № 0299 суд встановив, що перевірка проведена за участю ФОП ОСОБА_1 , також наявний підпис позивача про ознайомлення із даним Актом перевірки та отримання примірника Акта.
08.09.2020 на підставі Акту № 0299 ГУ ДПС Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийняло податкові повідомлення-рішення: - № 03320506, яким до позивача застосований адміністративний штраф та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 23800,00 грн.; - №03310506, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі у сумі 5100,00 грн.
Не погодившись із спірними ППР, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Порядок проведення фактичних перевірок встановлений ст. 80 ПК України.
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 ПК України).
Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПК України).
Відповідно до п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ (п. 80.5 ст. 80 ПКУ).
Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абз. 5 п.81.1. ст. 81 ПК України).
Відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Підпунктом 17.1.6. п. 17.1 ст. 17 ПК України встановлено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Із аналізу наведених вище норм ПК України слідує, що фактична перевірка проводиться без попередження, але з обов'язковим врученням суб'єкту господарювання копії наказу та направлень. Тобто у податкового органу не виникає обов'язку ознайомлення суб'єкта господарювання із вказаними документами заздалегідь.
Крім того, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність посилання у наказі на підстави проведення перевірки, оскільки в даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Також, як встановлено судом, 17.08.2020 ФОП ОСОБА_1 були вручені копія наказу та направлення на проведення фактичної перевірки № 936, № 937, що підтверджується особистим підписом позивача на направленнях.
Відтак, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що оскільки копія наказу та направлень на перевірку були отримані безпосереднього у день проведення перевірки, то проведена перевірка є неправомірною.
Поряд з цим, суд відмічає, що ст. 86 ПК України, що регулює порядок оформлення результатів перевірок, у тому числі і фактичних, передбачає можливість підписання акту перевірки та вручення його копії як самому суб'єкту господарювання, що перевірявся, його законному представнику, так і особі, яка здійснювала розрахункові операції.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складений Акт №0299/21/22/РРО/ НОМЕР_1 від 17.08.2020, яким зафіксовані порушення п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; ст. 15, 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального"; ст. 296 Податкового кодексу України.
Із зазначеним актом ФОП ОСОБА_1 ознайомлена та один примірник акту отримала, про що свідчить її особистий підпис.
Щодо порушень ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства, виявлених під час перевірки, суд зазначає наступне.
Варто відмітити, що перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Згідно наданого податковим органом фіскального чеку № 0000000225 перевіряючими 17.08.2020 об 11:08 год була проведена контрольна закупка і придбано "сл.алког.бр.кола 0,33" за ціною 29,00 грн.
Відповідно до складеного Акту № 0299 перевірка розпочата 17.08.2020 об 11:08 год.
Відтак, суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що контрольна закупка була проведена за 8 хв після початку проведення перевірки, оскільки факт здійснення розрахункової операції о 11:08 год підтверджений наявним в матеріалах справи фіскальним чеком.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Згідно із п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД); автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (ч.215.1 ст.215 Податкового кодексу України).
Статтею 17 Закону № 265/95-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законами № 2156-III від 21.12.2000, № 1206-VII від 15.04.2014, № 1982-VIII від 23.03.2017; в редакції Закону №128-IX від 20.09.2019) передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Зазначена норма, відповідно до пункту 1 розділу II Закону № 128-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" набирає чинності з 01.08.2020.
Слід зазначити, що позивач у позовній заяві не заперечує стосовно суті правопорушення, зазначеного у абз. 1 п. 3.1 розділу 3 "Висновки перевірки" Акту № 0299.
Суд відмічає, що зазначені позивачем заперечення до акту перевірки в частині наявності помилки касового апарату, що унеможливлює програмування код УКТЗЕД, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Позивач жодними наявними та допустимим доказами не довів наявність вказаної несправності (помилки) касового апарату.
Відтак, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №03310506 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Щодо тверджень відповідача про здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без відповідної ліцензії та не у визначеному для цього місці, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Із аналізу зазначених норм слідує, що чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому, суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.
Суд зазначає, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) № 21100312201900602, термін дії якої з 17.10.2019 до 17.10.2020.
Як стверджує позивач, підприємницька діяльність здійснюється у тимчасовій споруді, яка повністю відповідає нормам визначенню "місце торгівлі". На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 надала копії паспорту прив'язки тимчасової споруди (павільйону) для провадження підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 .
Втім, копія паспорту прив'язки не містить відомостей про площу тимчасової споруди для визначення наявності у позивача права здійснювати роздрібну торгівлю іншими алкогольними напоями, крім пива.
Разом з цим, суд зауважує, що згідно із абз.3 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.
Інших доказів, які б спростовували доводи відповідача про порушення позивачем ст. 15, ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР, ФОП ОСОБА_1 суду не надала.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем надані достатні та належні докази на обґрунтування своїх доводів щодо правомірності оскаржуваних ППР, натомість позивач не довів протиправності проведеної перевірки та не спростував наявність порушень норм законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, підакцизних товарів та пального.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, відтак суд відмовляє ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову.
За правилами статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201; 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 111030700