про залишення позовної заяви без руху
06 січня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/40/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу регресних виплат з 2015 року протиправними та зобов'язати відповідача поновити виплати позивачу регресних виплат з виплатою недоотриманих з квітня 2015 року сум.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до п.п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача
Так, позивач, заявляючи вимогу про зобов'язання відповідача поновити регресну виплату не наводить обставин і підстав призначення таких виплат, не надає доказів отримання таких виплат та не наводить обґрунтувань порушення його прав, свобод, інтересів діями відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, позивач просить поновити строк звернення до суду з даним позовом. Разом з тим суд позбавлений можливості вирішити вказане питання з огляду на наступне.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивач, заявляючи вимогу про визнання дій відповідача щодо відмови у виплаті регресних виплат з квітня 2015 року протиправними, не наводить жодних обставин та підстав призначення регресних виплат та припинення таких виплат, як і не навів жодних причин пропуску строку та не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору слід звернути увагу на наступне.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення суду у справі.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (з наступними змінами), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Так, ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн.
Відповідно до ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що позивач не працює, регресні виплати не отримує та є інвалідом ІІІ групи.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у вказаному клопотанні, зокрема щодо майнового стану позивача, відсутності доходів, що позбавляє суд можливості встановити наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до положень Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зі змісту клопотання про відстрочення сплати судового збору та долучених до позову документів не вбачаються підстави для застосування пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги положення норм процесуального законодавства щодо вимог до позовної заяви, а також вимоги Закону України "Про судовий збір", станом на день постановлення даної ухвали відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору у зв'язку з не наданням позивачем будь-яких доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні щодо неможливості сплати судового збору.
Також слід звернути увагу, що згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Відповідно до положень ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для надання до суду оформленої належним чином позовної заяви в якій слід навести: обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, якими підтверджуються такі обставини, обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів позивача діями відповідача, які оскаржуються. До такої позовної заяви слід додати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску такого строку, а також документом про сплату судового збору у сумі 840,80 грн. або обґрунтованим клопотанням про відстрочення (звільнення) сплати судового збору з доказами наявності таких підстав.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення даної ухвали
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/40/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується ь та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя А.С. Пекний