11 січня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3245/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 146 000,38 грн, отримувач: УК у м.Новій Каховці/ОТГ м.Нова Каховка/18010900, код отримувача - 38053504, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA338999980334129815000021405, код бюджету - 18010900.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за платником податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 146 000,38 грн, який виник за рахунок несплати узгоджених податкових зобов'язань. Зазначає, що вчинені ним дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 09.11.2020 р. провадження у справі відкрите, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зазначену ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі направлено на адресу відповідача зазначену у відповіді відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області, а саме Херсонська область, м.Нова Каховка, вул. Французька, буд.7, кв.60, та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7302702357847, була вручена відповідачу - 12.11.2020 р.
Відповідач не скористався своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов наступного.
Податковий борг з орендної плати з фізичних осіб, виник починаючи з 15.12.2018 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховано у зв'язку із наступним.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Херсонській області проведено перевірку, якою встановлено несвоєчасну сплату орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності згідно податкового повідомлення-рішення (форма Ф) №4010-13 від 25.08.2017 р. у сумі 123035,95 грн. За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.09.2018 р. №003597/21-22-12-04/ НОМЕР_1 .
На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0039181301, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 24607,19 грн.
Актом перевірки від 09.01.2020 р. №000079/21-22-50-05/ НОМЕР_1 встановлено порушення ОСОБА_1 повноти та несвоєчасності сплати до бюджету орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки державної і комунальної власності.
На підставі зазначеного акту ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2020 №0054605005, яким зобов'язано відповідача сплати штраф у розмірі 10% у сумі 1310,00 грн.
Згідно зворотного боку інтегрованої картки платника по орендній платі з фізичних осіб, податковим повідомленням-рішенням від 16.10.2018 р. №407875-1301-2102 позивачу нараховано податок на майно у сумі 148164,58 грн.
Враховуючи часткове погашення заборгованості, сума податкового боргу ОСОБА_1 складає 146000,38 грн.
Зазначена сума нарахованого грошового зобов'язання не сплачена відповідачем у встановленні законом строком, що і стало підставою для звернення податкового органу до суду.
Доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень сторони суду не надали.
Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Якщо згідно з нормами ст.54 сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст.54 ПК України).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст.57 ПК України).
Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 не оскаржувались податкові повідомлення-рішення №407875-1301-2102 від 16.10.2018, №0039181301 від 05.11.2018 та №0054605005 від 27.02.2020 р., якими нараховано грошові зобов'язання ні в адміністративному ні в судовому порядку.
Таким чином, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу узгоджених. Оскільки вказані грошові зобов'язання не були сплачені у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем було направлено вимогу №20-17 форми "Ф" від 14.01.2019 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 144690,38 грн.
Судом встановлено, що податкова вимога направлена за адресою місцезнаходження відповідача, та відповідно до інформації з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7302200573694 була отримана відповідачем особисто 22.01.2019 р.
Слід звернути увагу, що Податковий кодекс України не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому контролюючий орган не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.
Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником з орендної плати з фізичних осіб, що підтверджується копією зворотного боку інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Головним управлінням ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі 14.01.2019 р. прийнято рішення №20-17 про опис майна у податкову заставу.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням зазначеного суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути кошти з платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 146 000,38 грн, отримувач: УК у м.Новій Каховці/ОТГ м.Нова Каховка/18010900, код отримувача - 38053504, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA338999980334129815000021405, код бюджету - 18010900.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 111020300