Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 січня 2021 р. № 520/17791/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 10 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Березньова А.С., яка полягає в невиконанні ним ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Березньова А.С. від 01.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № 63481234, після чого зобов'язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відновити виконавче провадження, здійснити примусове виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року, Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 року по адміністративній справі №520/13971/19 з урахуванням при нарахуванні ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. З Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» за період з 01.01.2015 року по 16.08.2019 року на день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, а саме в сумі 8915,19 гри., відповідно до розрахунку додатку № 1.
2. Усі витрати покласти на відповідача на користь позивача.
В обґрунтування позову зазначено, що постанова державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Березньова А.С. від 01.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № 63481234 є протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 16.12.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 24.12.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що 04.11.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63481234. 27.11.2020 до відділу надійшла розрахунково-платіжна відомість за листопад 2020 року, в якій зазначена компенсація втрати частини доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» ОСОБА_1 у розмірі 225,98 грн. за підписом Головного бухгалтера-начальника ФЕВ (БС) капітана ОСОБА_2 .
Також відповідачем зазначено, що 30.11.2020 державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, що боржником рішення суду виконано, згідно розрахунково-платіжної відомості за листопад 2020 року Військової частини НОМЕР_1 нараховано і виплачено стягувачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати". 01.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 63481234 згідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином відповідач зазначив, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 63481234 від 01.12.2020 року є законною та такою, що винесена в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року по справі № 520/3702/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 30.03.2017 року включно. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 30.03.2017 року включно. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року по справі № 520/3702/19 набрало законної сили 19.07.2019 року.
Також судом встановлено, що на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/3702/19 від 18 червня 2019 року позивачу було виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 22832,27 грн., що не заперечувалось позивачем.
Позивач 04.11.2019 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу на суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 30.03.2017 року включно.
Відповідач надав відповідь № 11/Ш-273/2-14853 від 05.12.2019 року, в якій зазначив, що згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/3702/19 позивачу були проведені відповідні нарахування та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 30.03.2017 року включно. Зазначено, що виплата за компенсацію втрати частини доходу на суму індексації грошового забезпечення не було прописано в судовому рішенні.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року по справі № 520/13971/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати”.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 А/с відповідача залишено без задоволення, рішення ХОАС від 17.02.2020 залишено без змін.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що на виконання вказаного рішення суду від 17.02.2020 року по справі № 520/13971/19 позивачу було видано виконавчі листі.
02.11.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просив відкрити виконавче провадження та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до ст. 3 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати".
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Березньовим А.С. від 04.11.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63481234.
27.11.2020 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла розрахунково-платіжна відомість, в якій зазначена компенсація втрати частини доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» ОСОБА_1 у розмірі 225,98 грн. за підписом Головного бухгалтера-начатьника ФЕВ (БС) капітана ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що відповідно до вказаної відомості розрахунок компенсації за порушення строку виплати було здійснено за період з липня 2015 року по березень 2017 року.
30.11.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перевірити правильність виконання рішення суду, вчинити повторно виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду, а також розрахувати її розмір за методикою відповідно до ст. 3 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку її виплати" залучивши необхідних фахівців з питань фінансового права.
Також судом встановлено, що 30.11.2020 державним виконавцем було складено акт, в якому зазначено, що боржником рішення суду виконано, згідно розрахунково-платіжної відомості за листопад 2020 року Військової частини НОМЕР_1 нараховано і виплачено стягувачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. З Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати".
01.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 63481234 згідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Як вже було встановлено судом вище 27.11.2020 до відповідача надійшла розрахунково-платіжна відомість за листопад 2020 року, в якій зазначена компенсація втрати частини доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» ОСОБА_1 у розмірі 225,98 грн. за підписом Головного бухгалтера-начальника ФЕВ (БС) капітана Артема Шатирова, у зв'язку з чим 30.11.2020 державним виконавцем було складено акт, в якому зазначено, що боржником рішення суду виконано, згідно розрахунково-платіжної відомості за листопад 2020 року Військової частини НОМЕР_1 нараховано і виплачено стягувачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. З Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати".
01.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 63481234 згідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що дії відповідача під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 63481234 є законними та такими, що вчинені в межах чинного законодавства України, оскільки у відповідача відсутні підстави для здійснення перевірки правильності нарахування суми компенсації та розрахунку її розміру за методикою відповідно до ст. 3 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку її виплати".
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено лише обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що й було вчинено відповідачем в межах виконавчого провадження ВП № 63481234, а незгода позивача з розрахунком суми компенсації не є підставою для скасування постанови від 01.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 63481234 та визнання протиправною бездіяльності під час примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року, Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 року по адміністративній справі №520/13971/19.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 10 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.