Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 січня 2021 р. № 520/15876/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 28.10.2020 №ФХ-118390 з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 28.10.2020 №ФХ-118390, здійснивши виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.04.2019 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії позивача після надходження довідки про розмір його грошового забезпечення, просив провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача, виходячи з розміру грошового забезпечення, з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та провести виплати за перерахованою пенсією, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначив, що з 01.01.2018 пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови КМУ "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки, виданої Служби безпеки України управлінням в Харківській області в березні 2018. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18 (набрало законної сили 05.03.2019) визнано протиправними та скасовано п.п. 1.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ після дати набрання зазначеним рішенням суду законної сили Урядом України не приймалося. У зв'язку з цим підстави для проведення перерахунку його пенсії відсутні.
07.12.2020 через канцелярію суду найшла відповідь на відзив, в якій представник позивач додатково аргументував свої позовні вимоги.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За приписами статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, який звільнений зі служби та на теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Харківській області й отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ зі змінами.
Судом встановлено, що станом 01.01.2018 пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови КМУ "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою про оскарження бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складання оновленої довідки про грошове забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі №520/9634/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дія проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 набрало законної сили.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак, при здійснені перерахунку відповідачем не були враховані додаткові види грошового забезпечення, визначені в довідці від 28.10.2020 №ФХ-118390.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач під час особистого прийому звернувся до відповідача із усною заявою перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним військовим комісаріатом, станом на 05.03.2019 у довідці від 28.10.2020 №ФХ-118390.
Управління відмовило позивачу в перерахунку з підстав, що відповідач не був стороною у справі №520/9634/2020, а тому на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області діє в межах та у спосіб, передбачений законодавством.
Відповідно до ст. 63 Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, з урахуванням довідки про грошове забезпечення, наданої уповноваженим органом за відповідною посадою.
Рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103, та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону". Після визначення протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Стаття 51 Закону №2262-ХІІ визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року №103 ухвалено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з постановою №103, передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Судом під час розгляду справи встановлено, що Харківським обласним військовим комісаріатом було видано довідку від 28.10.2020 №ФХ-118390 із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас, суд наголошує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.
Зазначений висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що з огляду на обставини наявності у позивача права на перерахунок його пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, зважаючи на те, що перерахунок пенсії позивача у 2018 році проведено на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка не містила усіх складових грошового забезпечення, що підлягають врахуванню під час перерахунку пенсії, то Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після надходження довідки про розмір грошового забезпечення від 14.09.2020 №ФХ-119494 на підставі ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262 було зобов'язане перерахувати пенсію на підставі такої довідки.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не здійсненні перерахунку та невиплаті пенсії позивачу в розмірі, обчисленого з грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним військовим комісаріатом в довідці від 28.10.2020 №ФХ-118390 є протиправною.
Також суд зазначає, що оскільки в даному випадку пенсія вже була нарахована, а предметом спору є нездійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою, виданою Харківським обласним військовим комісаріатом, то вимога щодо нарахування пенсії не підлягає задоволенню.
У зв'язку з зазначеним, на переконання суду, наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.04.2019, розмір якої обчислений з грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним військовим комісаріатом в довідці від 28.10.2020 №ФХ-118390.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. ст.1 та 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно положень п.2 та 3 Порядку №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а), від 12.02.2019 (справа №814/1428/18) та від 15.04.2019 року (справа №727/7818/16-а (адміністративне провадження №К/9901/45555/18).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога підлягає задоволенню, шляхом зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019.
Щодо виплати позивачу протиправно не нарахованої та не виплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, суд зазначає, що порядок виплати пенсії за минулий час врегульовано положеннями ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 55 Закону № 2262-ХП нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З системного аналізу вказаних норм права, вбачається що законодавством про пенсійне забезпечення розмежовано порядок виплати пенсії за минулий час залежно від вини особи. Виплата пенсії за минулий час, яка сталася з вини пенсіонера здійснюється одночасно але не більш як за 12 місяців та в подальшому щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Частина 2 ст. 55 Закону № 2262-ХІІ регулює виплату пенсії за минулий час з вини органу Пенсійного фонду України та не передбачає виплати пенсії належної позивачу частинами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійних виплат передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань
Таким чином, оскільки законодавством не передбачено можливості виплати пенсії за минулий час з вини органу Пенсійного фонду України частинами, отже належним виконанням судового рішення у даному випадку є саме виплата перерахованої суми пенсії належної позивачу однією сумою. Отже, суд приходить до висновку про задоволення зазначеної позовної вимоги.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та невиплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним військовим комісаріатом в довідці від 28.10.2020 №ФХ-118390 з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 28.10.2020 №ФХ-118390, здійснивши виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 01.04.2019 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., Харків, Харківська область, 61000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова