Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2021 р. № 520/39/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Волошина, буд. 30, смт. Кегичівка, Кегичівський район, Харківська область, 64003) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області № 05-25/2185 від 22.12.2020 про нарахування та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення КонституційногоСуду України від 27.02,2020 р, №3-р/2020 з урахуванням раніше виплачених сум.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, позивач в прохальній частині позовних вимог просив суд поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження відмови в данарахуванні та виплати грошової допомоги до 5 травня.
В обґрунтування пропуску строку в позовній заяві зазначив, що про порушення свого права він дізнався тільки 20.12.2020 року.
Вказані причини позивач вважає поважними, тому просив суд поновити йому строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржуються дії відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивачем вказано, у 2020 році відповідач нараховував позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у зменшеному розмірі.
Вказані види грошової виплати є періодичним платежем, отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом 31.12.2020 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України.
Також необхідно вказати, що факт звернення позивача до відповідача із заявою про нарахування і виплату недоплаченої частини одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, 22.12.2020 року не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Між тим, суд не приймає до уваги вказані обставини як поважні причини пропуску строку звернення до суду з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.
Таким чином, позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.
При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Втім, наведені позивачем обставини пропуску ним строку на звернення до суду із даними вимогами таким критеріям не відповідають.
Згідно із положеннями ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже позивачу необхідно звернутися до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даними вимогами, зазначивши інші причини, які перешкоджали вчасно звернутися до суду із даними вимогами.
Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Волошина, буд. 30, смт. Кегичівка, Кегичівський район, Харківська область, 64003) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Спірідонов