11 січня 2021 року Справа № 480/6081/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6081/20 за позовом ОСОБА_1 до Бочечківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бочечківської сільської ради, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на інформаційні запити;
- зобов'язати відповідача надати позивачу відповіді на інформаційні запити (надати запитувану інформацію та документи) у способи зазначені у відповідних запитах, надісланих на адресу Бочечківської сільської ради на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, 5 днів з дня набрання рішенням чинності;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, шляхом надсилання на електронну адресу відповідача відповідних листів, звертався до Бочечківської сільської ради з проханням надати необхідну йому інформацію запитувану у відповідних листах. Як стверджує позивач, станом на 09.09.2020, сільрадою протиправно не надано відповіді на надіслані ОСОБА_1 інформаційні запити: від 15.06.2020, від 01.07.2020, від 01.07.2020, від 06.08.2020, від 11.08.2020, від 25.08.2020. Вважаючи таку бездіяльність сільської ради протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом. Крім цього, позивач зазначає, що протиправна бездіяльність відповідача щодо ненадання певної інформації спричинила його моральні страждання, ненадання відповідної інформації відповідачем сприймаються позивачем як приниження його честі та гідності, а тому позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн. завданої моральної шкоди.
Ухвалою суду від 16.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо наведених у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
08.10.2020 до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що інформаційні запити, на які посилається позивач, на електронну пошту Бочечківської сільської ради не надходили, що підтверджується копіями журналу обліку запитів на публічну інформацію за відповідні дати. Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що позивачем жодна з визначених законодавством підстав для відшкодування моральної шкоди не доведена та не зазначено, в чому саме полягають моральні страждання ОСОБА_1
20.10.2020 позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що у відзиві відповідачем надано недостовірну інформацію. Крім того, позивач просить врахувати, що ним неодноразово робилися запити на доступ на публічну інформацію стосовно діяльності Бочечківської сільської ради, які направлялися таким самим чином, як і вищевказані запити. Також зазначає, що зважаючи на порушення Сільрадою його прав та законних інтересів, вважає, що цим йому нанесено моральну шкоду внаслідок його душевних страждань, які він зазнає у зв'язку з протиправною поведінкою працівників відповідача. Нанесення моральної шкоди також полягає у приниженні честі та гідності позивача, коли він вимушений втрачати свій час на намагання заставити чиновників виконувати їх обов'язки передбачені законодавством України. Вимушений роками вести листування з чиновниками Сільради, які нахабно демонструють свою зневагу до законодавства та позивача особисто, як військовослужбовця та громадянина. Зважаючи на викладені обставини, позивач збільшив розмір моральної шкоди та просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. Як вказує позивач, збільшення розміру моральної шкоди обумовлено тим, що дії відповідача носять системний характер та є абсолютно свідомими.
Разом з цим суд зазначає, що "відповідь на відзив" поданий позивачем (в якому позивач вказує про зміну суми моральної шкоди з 5000 грн. на 10000 грн.) не можуть сприйматися судом як "уточнення позовних вимог", оскільки відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Із аналізу наведених положень слідує, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання відповідної письмової заяви, однак така заява може бути подана за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Фактично, позивачем було подано "відповідь на відзив". Заява про уточнення позовних вимог позивачем у строки визначені нормами КАС України до матеріалів справи не надавалася. Отже, судом розглядаються позовні вимоги та їх мотивування, викладені позивачем у позовній заяві.
Ухвалою суду від 26.11.2020 судом у Бочечківської сільської ради було витребовано довідку, або в іншому вигляді інформацію, щодо офіційної електронної пошти Бочечківської сільської ради та, в разі наявності, окремої офіційної електронної пошти визначеної для приймання запитів на публічну інформацію.
На виконання ухвали суду відповідачем надано копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.12.2020, відповідно до якого офіційна електронна пошта Бочечківської сільської ради: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дослідивши матеріали справи, встановивши всі фактичні обставини справи та оцінивши зібрані учасниками справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 5, 7 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до ст.19 вказаного Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Враховуючи вищевказані положення законодавства, Бочечківська сільська рада є розпорядником інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Зі змісту вище наведеної норми вбачається, що обов'язок надання відповіді на запит виникає у розпорядника публічної інформації виключно з моменту отримання належним чином оформленого запиту про надання публічної інформації.
Як вбачається з копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.12.2020, офіційна електронна пошта Бочечківської сільської ради: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 96-98).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 надсилав на електронну пошту відповідача (зазначалося дві адреси для надсилання): ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 інформаційні запити:
- від 15.06.2020 та повторно від 01.07.2020 - запитувалася інформація, що відображає діяльність посадових осіб Бочечківської сільської ради щодо виділення земельних ділянок фізичним та юридичним особам на території Бочечківської сільської ради за період з 2017 року по теперішній час;
- від 01.07.2020 - щодо планування Бочечківською сільською радою протягом липня 2020 року засідань депутатів Сільради або загальних зборів громади із зазначенням часу та місця їх проведення);
- від 06.08.2020 (щодо інформації, яка підтверджує доведення до кожного з депутатів Бочечківської сільської ради адресованого йому персонального звернення, в якому наведені факти порушення законодавства та бездіяльності з боку голови Бочечківської сільської ради ОСОБА_2 , а також відповідному депутату запропоновано вжити всіх передбачених законодавством заходів направлених на усунення вказаних у зверненні порушень);
- від 11.08.2020 (щодо змісту відповідей Сільради на запити (листи) Уповноваженого Верховної Ради України щодо скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період останніх трьох років);
- від 25.08.2020 (щодо реалізації посадовими особами Бочечківської сільської ради деяких положень Законів України в частині опрацювання Планів соціально-економічного розвитку населених пунктів, які входять до Бочечківської ОТГ) (а.с. 10-26).
Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що інформаційні запити, зазначені позивачем, як надіслані на електронну пошту сільської ради від 15.06.2020 та повторно від 01.07.2020, від 01.07.2020, від 06.08.2020, від 11.08.2020, від 25.08.2020 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходили, що підтверджується копіями журналу обліку запитів на публічну інформацію за відповідні дати (а.с.75-80) та копіями скриншотів вхідних повідомлень електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 за відповідні дати (а.с.63-74). Також слід відмітити, що доказів отримання відповідачем вказаних заяв матеріали справи також не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що надана роздруківка (скриншот) до суду про надсилання відповідних запитів позивачем на електронну пошту відповідача не є належним доказом направлення вищевказаних запитів відповідачу, оскільки з даної роздруківки неможливо встановити чи дійсно було направлено саме ті запити, які зазначені позивачем у позовній заяві, а не інші документи, а також, відсутні докази того, що вищезазначені запити доставлені Бочечківській сільській раді. Відповідно, позивач, як особа зацікавлена у отриманні відповідей на відповідні запити щодо певної інформації, не надав докази того, що він пересвідчився, що його запити доставлені відповідачу (отримані відповідачем). Позивач не вказує коли саме запити його запити були отримані відповідачем.
Також слід зазначити, що згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Разом із тим, відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо доведеності факту отримання відповідачем запитів.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зазначає, що позивачем, під час розгляду справи, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Бочечківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець