06 січня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/7103/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію, що запитувалася згідно з інформаційним запитом;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії.
Під час розгляду справи суд
03.12.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Полтавській області), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що позивач звернувся до ГУ ДФС в Полтавській області зі письмовим запитом, однак листом від 25.09.2020 №Г/152/16-97-08 відповідач відмовив йому у наданні повної та достовірної інформації. Позивач вважав зазначену відмову відповідача такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує його право на отримання публічної інформації.
18.12.2020 до суду від ГУ ДФС в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №468 ДФС, територіальні органи ДФС не є розпорядниками інформації за запитом на отримання публічної інформації щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб.
24.12.2020 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшли пояснення, у яких представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що на момент складання на направлення до органу Пенсійного фонду довідки №651/10/16-31-05-01-17 про розмір грошового забезпечення положення пункту 1 Постанови №103 та пункту 5 Порядку №45 були чинними та підлягали застосуванню усіма суб'єктами, на яких поширюється дія вказаних нормативних правових актів, в тому числі і відповідачем.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
Позивач є пенсіонером податкової міліції, отримує пенсію за вислугу років згідно зі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області, що не заперечується сторонами у цій справі.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно зі Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
21.09.2020 позивач звернувся до відповідача зі запитом на отримання публічної інформації, а саме запитував: 1. Яка посада працівника податкової міліції за класифікаційними характеристиками, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем прирівнюється до посади, з якої позивач був звільнений на пенсію - першого заступника начальника ДПІ - начальника МГВПМ ДПІ у м. Полтаві Полтавської області; 2. Що входить до грошового забезпечення та його розмір, яке отримував працівник податкової міліції (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, процентна надбавка за вислугою років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення "надбавки, доплати, підвищення" індексація та розмір премії) за порівняльною посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію, станом на 01.04.2019; 3. Які види та розміри, щомісячних додаткових види грошового забезпечення "надбавки, доплати, підвищення" індексація та розмір премії) виплачувалися працівнику податкової міліції за порівняльною посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію із органів податкової служби, починаючи з 01.01.2018. Види та розміри щомісячних додаткових види грошового забезпечення "надбавки, доплати, підвищення", індексації та розмір премії надати пощомісячно.
Листом в.о. начальника, голови Комісії з реорганізації ГУ ДФС у Полтавській області від 25.09.2020 №Г/152/16-97-08, відповідач повідомив позивача, з-поміж іншого, про те, що як зазначено у довідці про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 №11, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Враховуючи зазначене та на підставі пункту 7 розділу 1 Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів ДФС при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №468 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.05.2018 за №643/32095), органи ДФС України не є розпорядниками інформації за запитами на отримання публічної інформації щодо: інформації інших державних органів України, органів влади інших держав, міжнародних організацій; інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб. Виходячи з вищевикладеного, інформація яка вказана у пунктах 1, 2 та 3 запиту, потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб та не підпадає під дію Закону України "Про доступ до публічної інформації".
24.12.2020 позивач звернувся до відповідача зі заявою, у якій просив підготувати та надати до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.
Листом №Г/220/16-97-08 від 29.12.2020 відповідач повідомив позивача про те, що на адресу ГУ ДФС у Полтавській області вимога від органів ПФУ щодо складання та надання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу податкової міліції щодо ОСОБА_1 не надходила. На даний час Порядок від 13.02.2008 №45 не передбачає інший спосіб надання довідок для перерахунку пенсій пенсіонерам податкової міліції, тому підстави для направлення до ГУ ПФУ в Полтавській області довідки для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у ГУ ДФС у Полтавській області, відсутні.
Позивач, вважаючи лист відповідача від 25.09.2020 №Г/152/16-97-08 таким, що не містить повної та достовірної інформації, та бездіяльність ГУ ДФС у Полтавській області щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Норми права, які підлягають застосуванню
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу повну та достовірну інформацію, що запитувалася згідно з інформаційним запитом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За змістом частин першої та другої статті 7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
У розумінні частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 1 Закону №2939-VI).
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина перша статті 2 Закону №2939-VI).
Статтею 3 Закону №2939-VI встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 4 Закону №2939-VI, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Згідно зі статтею 5 Закону №2939-VI, забезпечення доступу до інформації, шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Статтею 14 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно зі положеннями частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 19 цього Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 23 Закону №2939-VI передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для проведення перерахунку пенсії.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі-Закон № 2262-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно зі якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно зі Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції Постанови № 03 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Отже, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Суд зауважує, що довідка про розмір грошового забезпечення форма якої міститься у додатку 2 до Порядку №45 до змін, внесених Постановою №103, містила такі види грошового забезпечення: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання "заслужений" чи "народний", доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.
Водночас алгоритм дій, який повинен вчинити відповідач у зв'язку зі втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача зі заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 затверджено Положення про Державну податкову службу України.
Згідно зі пунктом 1 цього Положення Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому суд відзначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно зі пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови №704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Такі висновки містяться у зразковому рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Згідно зі частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Висновки щодо правозастосування
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу повну та достовірну інформацію, що запитувалася згідно з інформаційним запитом.
У цій справі позивач, з-поміж іншого, оскаржує бездіяльність відповідача стосовно ненадання повної та достовірної інформації, яку запитував ОСОБА_1 у своєму запиті від 21.09.2020.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи запит позивача від 21.09.2020 та лист відповідача від 25.09.2020 №Г/152/16-97-08, зазначає наступне.
Так, у запиті від 21.09.2020 позивач фактично просив надати достовірну, точну і повну інформацію про розмір грошового забезпечення, яке отримував працівник податкової міліції (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, процентна надбавка за вислугою років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення "надбавки, доплати, підвищення" індексація та розмір премії) за порівняльною посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію, починаючи з 01.01.2018 станом на 01.04.2019.
Водночас відповідач у відповідь на вказаний запит лише зазначив, що органи ДФС України не є розпорядниками інформації за запитами на отримання публічної інформації щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб, а отже, інформація, яка вказана у пунктах 1, 2 та 3 запиту, потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб та не підпадає під дію Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Разом із цим, із аналізу статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" вбачається, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилася у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
Подібний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №820/4261/17 та у постанові Верховного суду від 31.07.2018 у справі №820/4263/17.
Щодо доводів відповідача про те, що органи ДФС України не є розпорядниками інформації за запитами на отримання публічної інформації щодо: інформації інших державних органів України, органів влади інших держав, міжнародних організацій; інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб, суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 5 Розділу 3 Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів ДФС при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №468 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.05.2018 за №643/32095), у разі надходження до органу ДФС запиту на інформацію, якою він не володіє, але йому відомий розпорядник інформації, структурний підрозділ, відповідальний за виконання запиту на інформацію, супровідним листом за підписом керівництва органу ДФС, керівника структурного підрозділу ДФС або особи, що виконує його обов'язки (у разі наявності співвиконавців - за наявності віз (службових записок) керівників структурних підрозділів - співвиконавців такого запиту), надсилає запит на інформацію належним розпорядникам у строки, передбачені частинами першою та другою статті 20 Закону, з одночасним повідомленням про це запитувача.
Отже, за твердженнями відповідача, якщо належним розпорядником запитуваної інформації не є органи ДФС України, відповідач був зобов'язаний надіслати запит на інформацію належним розпорядникам у передбачені законодавством строки, з одночасним повідомленням про це запитувача.
Суд також відзначає, що у наданій відповіді на запит визначальним повинен бути не обсяг наданої відповіді, а якість, чіткість, конкретика у сформованій відповіді на конкретне запитання, або зазначення про неможливість надати відповідь з посиланням на належним чином обґрунтовані причини цього.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Отже, за змістом пункту 1 частини першої статті 22 Закону №2939-VІ у задоволенні запиту може бути відмовлено лише у разі наявності одночасно двох умов: відсутності інформації у володінні розпорядника інформації та відсутності у нього обов'язку володіти нею. Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов'язаний нею володіти, то згідно зі принципом законності він повинен усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитаної інформації, продовживши у разі необхідності строк розгляду запиту на інформацію.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання достовірної, точної та повної інформації на письмовий запит позивача від 21.09.2020, а тому слід зобов'язати відповідача надати достовірну, точну та повну інформацію на письмовий запит Горонескуля І.І. від 21.09.2020, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для проведення перерахунку пенсії.
Із системного аналізу вищенаведених норм слідує, що з 05.03.2019 (дата набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18), виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно зі Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Суд також враховує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Водночас до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому, слід звернути увагу, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ, а тому доводи відповідача щодо відсутності рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення та про те, що від ГУ ПФУ в Полтавській області не надходили списки за формою згідно зі додатком 1, суд відхиляє.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Полтавській області для перерахунку пенсії оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Полтавській області для перерахунку пенсії нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 43142831), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 43142831) надати достовірну, точну та повну інформацію на письмовий запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 21.09.2020, з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 43142831) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) станом на 05.03.2019 відповідно до статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Шевяков