11 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6928/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
25 листопада 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 49-58/, про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 в 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 50% грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 05.10.2020 №66/21/4/205фв, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 2394,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (53%) - 4894,02 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 825,00 грн., надбавка військовослужбовцям підрозділів спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України (80%) - 5472,00 грн., премія (10%) - 550,00 грн. з урахуванням 100 відсотків суми підвищення та проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 50% грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 05.10.2020 №66/21/4/205фв, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 2394,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (53%) - 4894,02 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 825,00 грн., надбавка військовослужбовцям підрозділів спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України (80%) - 5472,00 грн.; премія (10%) - 550,00 грн. з урахуванням 100 відсотків суми підвищення та проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". У зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинним пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема щодо переліку видів грошового забезпечення, що обов'язково повинні включатися до довідки про розмір грошового забезпечення позивача (військового пенсіонера) та, які в подальшому повинні враховуватися пенсійним органом під час обчислення пенсії та під час проведення її перерахунку, а також щодо форми цієї довідки, відповідач повинен керуватись положеннями статей 43 та 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-XII, які визначають перелік таких видів грошового забезпечення. Вказує, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення та оскільки відповідач відмовив у здійсненні перерахунку та виплаті недоплаченої сум позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача.
07 грудня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 33-34/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, ГУПФУ у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився, а відтак додаткового або нового порядку складання довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу не встановлено. Вказує, що після скасування положень пунктів 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Щодо вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення у розмірі 100% зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України №103 на час вчинення спірних дій була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Пояснює, що Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 та 24.12.2019 прийнято постанови №804 та №1088, якими установлено, що виплата пенсій, перерахованих з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704, проводиться у 2019 році у розмірі 75% суми підвищення, а у 2020 році у розмірі 100% суми підвищення пенсій, визначеної станом на 01.03.2018.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі №440/6928/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 60-61/.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 01.10.2006 призначено пенсію за вислугу 20 років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" /а.с. 13/ та позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що підтверджується наявними у справі документами пенсійної справи позивача.
22.06.2012 ГУ ПФУ в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2012 у розмірі 50% грошового забезпечення (вислуга років 20) з урахуванням таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1100,00 грн., оклад за військовим званням (майор) - 125,00 грн., процентна надбавка за вислугу років (25 %) - 306,25 грн., надбавка за умови служби в підрозділі "Альфа" (90%) - 1102,50 грн., надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами (15%) - 165,00 грн., надбавка за оперативно-розшукову діяльність (7%) - 77,00 грн., надбавка за особливо важливі завдання (17%) - 260,31 грн., премія (10%) - 110,00 грн., всього - 3246,06 грн. /а.с. 19/.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.
12.04.2018 Управління СБУ в Полтавській області видано ОСОБА_1 довідку №66/21/4-696ФВ про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням таких сум грошового забезпечення за відповідною посадою за нормами, чинними на 01.03.2018: посадовий оклад - 5500,00 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (35 %) - 2394,00 грн., всього - 9234,00 грн. /а.с. 39/.
ГУ ПФУ в Полтавській області на підставі постанови №103 та довідки Управління СБУ в Полтавській області №66/21/4-696ФВ від 12.04.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 50% грошового забезпечення (вислуга років 20) з урахуванням таких сум грошового забезпечення позивача: посадовий оклад - 5500,00 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (35 %) - 2394,00 грн., всього - 9234,00 грн. /зворот а.с. 19/.
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
На підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії Управлінням СБУ в Полтавській області виготовлено та направлено до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку від 05.10.2020 №66/21/4/205фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою станом на 05.03.2019 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 із зазначенням таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500,00 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 2394,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (53%) - 4894,02 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 825,00 грн., надбавка військовослужбовцям підрозділів спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України (80%) - 5472,00 грн., премія (10%) - 550,00 грн., всього - 20975,02 грн. /зворот а.с. 21, а.с. 45/.
На запит ОСОБА_1 про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Управління СБУ в Полтавській області з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 05.03.2019 листом ГУ ПФУ в Полтавській області №1600-0302-8/58756 від 26.10.2020 позивача повідомлено про те, що довідка повернута до Управління СБУ без виконання /а.с. 18/.
На запит ОСОБА_1 щодо проведення з 05.03.2018 перерахунку пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 листом ГУ ПФУ в Полтавській області №1600-0302-8/58974 від 27.10.2020 позивача повідомлено про відсутність підстав для перегляду розміру пенсії ОСОБА_1 /а.с. 17/.
Не погодившись з такими відповідями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведені положення статті 43 Закону №2262-ХІІ містяться в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зауважує, що до компетенції Уряду належить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.
Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, ГУПФУ та відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на вказані органи покладено функції з формування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
При цьому, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Як вже зазначалось, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови №704).
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки Управління СБУ в Полтавській області від 05 жовтня 2020 року №66/21/4/205фв.
Суд враховує, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
При перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
Суд враховує, що частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії з 01 квітня 2019 року, перерахованої у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/205фв від 05 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", у зв'язку з чим, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/205фв від 05 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", є протиправними.
В силу приписів статті 63 Закону України № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103. При цьому КМУ уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Разом з тим, у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05 березня 2019 року (а не з 01.01.2018, як вважає позивач) пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права висловлено у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у зразковій справі №160/3586/19.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про необхідність застосування до спірних відносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", оскільки як визначено частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Фактично постанова Кабінету Міністрів України, з урахуванням вже визначеного позивачу з 05.03.2019 права на виплату пенсії з урахуванням 100% підвищення, з 04.09.2019 обмежує розмір гарантованого пенсійного забезпечення позивача у 2019 році 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, тобто вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України є таким, що звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача на законодавчо встановлений розмір пенсійного забезпечення.
За таких обставин, у спірних відносинах відсутні підстави для застосування при обчисленні та нарахуванні пенсійних виплат позивачу з 04.09.2019 положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804, оскільки такі дії призведуть до звуження права позивача на належний розмір гарантованої державною пенсійної виплати, що суперечитиме приписам статті 22 Конституції України.
З огляду на наведені вище висновки позивач має право на отримання саме з 05 березня 2019 року пенсії за вислугу років з урахуванням 100% підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року, у зв'язку з чим, дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.
Натомість, дії відповідача щодо виплати позивачу з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року пенсії у розмірі, визначеному пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, ґрунтуються на вимогах законодавства України, а тому у задоволенні вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 в 2018 році лише 50% та з 01.01. 2019 по 04.03.2019 лише 75% суми підвищення пенсії, а також вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, - слід відмовити за необґрунтованістю.
Крім того, вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити 100% підвищення пенсії ОСОБА_1 невідкладно та однією сумою, задоволенню не підлягає, оскільки рішення у даній справі не є рішенням суду, яке виконується негайно у розумінні статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, а також визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області №66/21/4/205фв від 05 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/205фв від 05 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. та суми судового збору в розмірі 1681,60 грн.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1681 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією №58611 від 25.11.2020 /а.с. 12/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 26/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. (1681 грн. 60 коп./2).
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Вирішуючи питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у даній справі №440/6928/20 здійснювалося Хомичем Іваном Олександровичем на підставі ордеру серії АА №1048764 про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 /а.с. 14/.
Хомич Іван Олександрович (свідоцтво №0000055, видане Радою адвокатів Вінницької області 18.11.2015 /зворот а.с. 12/) включений до Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/49980).
До суду надано копію договору про надання правової допомоги №242/18/09/2020 від 18.09.2020 /а.с. 22/, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро "Івана Хомича" в особі директора - адвоката Хомича І.О., приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим даним договором.
Згідно з пунктом 4.1 договору за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокатському бюро суму у розмірі 8000 грн. в строк протягом 5 робочих днів з дня підписання договору.
Пунктом 7.1 цього договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Позивачем надано до суду:
- копію розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 24.11.2020 /зворот а.с. 25/, згідно якого розмір витрат клієнта на професійну правничу допомогу складає 8000 грн., та складається з наступних виконаних робіт (наданих послуг): консультації з клієнтом щодо узгодження правової позиції - 500 грн.; аналіз нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення - 500 грн.; первинний аналіз документів наданих клієнтом - 500 грн.; підготовка та подання адвокатських запитів за вих. №1019-09/20 від 23.09.2020, №1264-10/20 від 23.10.2020 - 2000 грн.; аналіз позиції відповідача за його відповідями на адвокатські запити та визначення правової позиції позовної заяви - 1000 грн.; підготовка та подання позовної заяви - 3500 грн.;
- копію рахунку-фактури №22 від 18.09.2020 на суму 8000 грн. /а.с. 23/.
Позивачем сплачено адвокатському бюро Івана Хоміча кошти у загальній сумі 8000,00 грн., що підтверджується чеком АТ КБ "ПриватБанк" №122361 від 18.09.2020, копія якого наявна у матеріалах справи /зворот а.с. 23/.
25.11.2020, АБ "Івана Хомича", в особі директора Хомича І.О., та ОСОБА_1 складено акт прийому-передачі надання правничої допомоги №1/20 відповідно до пункту 4.3 Договору про надання правової допомоги №242/18/09/2020 від 18.09.2020 на загальну суму 8000 грн. /а.с. 24/, за змістом якого виконавець надав, а замовник прийняв правничу допомогу: консультація з клієнтом щодо узгодження правової позиції - 500 грн.; аналіз нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення - 500 грн.; первинний аналіз документів наданих клієнтом - 500 грн.; підготовка та подання адвокатських запитів за вих. №1019-09/20 від 23.09.2020, №1264-10/20 від 23.10.2020 - 2000 грн.; аналіз позиції відповідача за його відповідями на адвокатські запити та визначення правової позиції позовної заяви - 1000 грн.; підготовка та подання позовної заяви - 3500 грн.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Враховуючи наведене вище, зважаючи на те, що дії адвоката з приводу консультації з клієнтом щодо узгодження правової позиції, аналізу нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення, первинного аналізу документів, наданих клієнтом, підготовки та подання адвокатських запитів за вих. №1019-09/20 від 23.09.2020, №1264-10/20 від 23.10.2020, аналізу позиції відповідача за його відповідями на адвокатські запити та визначення правової позиції позовної заяви фактично є діями з виконанням робіт з підготовки позовної заяви у справі незначної складності, вказана робота з підготовки позовної заяви у справі незначної складності становить 1500 грн.
Робота адвоката з подання позовної заяви до суду через підсистему "Електронний суд", враховуючи обсяг цієї виконаної роботи та час, необхідний для її виконання, суд оцінює в суму 300 грн.
З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність розміру витрат на оплату робіт адвоката із складністю справи (справа незначної складності) та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом виконаних робіт, а також зважаючи на часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 900 грн. = (1800 грн. / 2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 134, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/205фв від 05 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/205фв від 05 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 900 грн. (дев'ятсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Сич