справа №380/12630/20
про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій просить суд визнати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2020 №Ф-274207-55-У протиправною та скасувати її.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вказана заява не відповідає вказаним вимогам, з огляду на таке.
Крім викладеного відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п. 5.26 цього Національного стандарту України).
На виконання вимог ч. 5 ст. 94 КАС України позивачу необхідно надати суду належним чином завірені письмові докази, долучені до позовної заяви у кількості для суду та для відповідача.
Крім того, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
У позовній заяві позивач зазначає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
В позовній заяві позивач вказала відповідачем Державну податкову службу України, а в прохальній частині позову вимоги заявлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке є самостійною юридичною особою.
З огляду на викладене, позивачу слід привести у відповідність позовні вимоги стосовно відповідачів до яких вони заявлені.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
В силу положень пункту 1.3 ст. 1 Податкового Кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового Кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Оскільки предметом спору є правомірність вимоги про сплату боргу №Ф-27420755-55У від 20.02.2020, яка виставлена позивачу через наявність заборгованості зі страхових внесків, строк звернення до суду з позовом про їх скасування становить 10 календарних днів.
Навіть, якщо зважати на те, що позивач з оскаржуваними вимогами ознайомився після прибуття до державного виконавця 15.10.2020, вказаний строк все ж таки є пропущеним.
Позивач у позовній заяві зауважує, що має право на оскарження вказаної вимоги впродовж 1095 днів, однак як вже було вказано вимоги Податкового кодексу на спірні правовідносини не поширюються.
Щодо оскарження вказаної вимоги у адміністративному порядку доцільно зауважити, що у рішенні про розгляд скарги від 01.12.2020 №33900/6/99-00-06-03-01-06 зазначено, що згідно з даними інтегрованої картки платника станом на 31.01.2020 заборгованість позивача становила 28634,44 грн. На підставі цих даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 №Ф-274207-55, яка направлена скаржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулося за зворотною адресою з відміткою Укрпошти «За закінченням терміну зберігання». Отже вимога вважається належним чином врученою. Протягом 10 календарних днів позивач не сплатила суми недоїмки зазначену у вимозі, не узгодила суму з податковим органом, не оскаржила її у судовому порядку. Таким чином сума боргу (недоїмки) є узгодженою. Вимогу сформовано для подання до органу Державної виконавчої служби для примусового стягнення. Таким чином, оскаржувана вимога не може бути предметом оскарження в адміністративному порядку.
Слід зазначити, що у ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Вказане свідчить і про пропуск строку звернення до суду із позовом після адміністративного оскарження, оскільки позов скеровано до суду 19.12.2020.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву
Разом з тим позивачем відповідного клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду або зазначення інших підстав для його поновлення, з наданням підтверджуючих відповідні обставини доказів не надано, що є недоліком позовної заяви.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наданням судді Кравціву О.Р. днів відпочинку з 04.01.2021 по 06.01.2021 включно у зв'язку з розглядом справ, пов'язаних з виборчим процесом, питання про відкриття провадження у справі розглянуто у перший робочий день судді 11.01.2021.
Керуючись ст.ст. 49, 160, 161, 169, 241-243, 248, 287, 293 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху для усунення недоліків.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяви (клопотання), пояснення, вказані у мотивувальній частині ухвали суду.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців О.Р.