11 січня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4845/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі позивач), через свого представника Дяченка О.В., звернувся до суду з позовною заявою, з урахуванням заяви від 03.12.2020 року, в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.01 2017 року по 12.11.2019 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.01 2017 року по 12 11.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цім для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 13.01 2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, в період з 01.03.2018 року по 12.11.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з урахуванням раніше виплачених сум;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Позов мотивований тим, що позивач перебував на військовій службі з січня 2017 року по 12.11.2019 року. Після звільнення позивач дізнався про те, що у період проходження ним військової служби військовою частиною не проводилась індексація грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду. За рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року №340/2594/20 військовою частиною проведено перерахування грошових коштів в сумі 2900,68 грн., проте такий обрахунок є не вірним, оскільки відповідач невірно визначив базовий місяць для обрахунку індексації, що призвело до заниження сум індексації. Представник позивача зазначає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2017 по лютий 2018 рік є січень 2008 року, а з березня 2018 року по листопад 2019 року - березень 2018 рік.
Відповідач надав суду пояснення по справі, у яких зазначено про те, що обрахунок індексації на виконання рішення суду проведено у повному обсязі (а.с.46-50).
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник військової частини НОМЕР_1 (надалі відповідач) заперечував проти задоволення позову, зазначивши на те, у грудні 2015 року Кабінет Міністрів України, з метою припинення в подальшому виплат сум індексації заробітної плати в розмірах, що склалися станом на грудень 2015 року і відновлення індексації доходів з 1 січня 2016 року, але за умови після перевищення індексу споживчих цін над порогом індексації у розмірі 103% видав постанову №1013, зобов'язавши всіх роботодавців здійснити в грудні місяці упорядкування структури заробітної плати своїх працівників шляхом підвищення всіх складових заробітної плати своїх працівників для того, щоб сум цього підвищення перевищила суму індексації, яка склалась у цьому місяці. А відтак, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача, військовою частиною розраховувався саме з 1 січня 2016 року, а не як помилково зазначає позивач з січня 2008 року.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій наголошено на тому, що відповідач помилково зазначає про базовий місяць січень 2016 року, оскільки у 201 року посадовий оклад позивача не підвищувався. Крім того, представник позивача зазначає про правові висновки Верховного Суду щодо встановлення базового місяця при обрахунку індексації.
Ухвалою судді від 02.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі (а.с.38), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року закрито провадження в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня по листопад 2019 року та з 01 грудня 2018 року по листопад 2019 року;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період за період з березня по листопад 2019 року та з 01 грудня 2018 року по листопад 2019 року.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Позивач з 13.01.2017 по 12.11.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить копія наказу №10 від 13.01.2017 (а.с.26).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2019 №249 (по стройовій частині) ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас Збройних сил України за підпунктом “а" пункту 2 частини п'ятої (у зв'язку із закінченням строку контракту) статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, з 12.11.2019 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення (а.с.27).
Позивач, вважаючи, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 13.01.2017 по 28.02.2018, а за період з 01.03.2018 по 12.11.2019 у неповному обсязі, є протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справ №340/2594/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково (а.с.106-110):
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.01.2017 року по 28.02.2018 року та з 01.12.2018 по 31.12.2018 року.
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.01.2017 року по 28.02.2018 року та з 01.12.2018 по 31.12.2018 року.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 24.10.2020 року та не було оскаржене сторонами. На виконання судового рішення в адміністративній справі №340/2594/20 відповідачем на картковий рахунок позивача здійснено перерахунок грошових коштів в сумі 3900,68 грн.
Представник позивача зазначив, що індексація нарахована у значно меншому розмірі через невірно обраний базовий місяць початку обрахунку індексації.
Натомість відповідач заперечуючи доводи позивача, посилався на те, що початком обрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2016 року, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (надалі Постанова №1013).
Отже спірним є питання визначення базового періоду для обрахунку індексації грошового забезпечення за період з 13.01.2017 року по 28.02.2018 року та за грудень 2018 року (враховуючи ухвалу суду про закриття частини позовних вимог), яке передане на вирішення адміністративного суду.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно дост.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Спору щодо обов'язку нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.01.2017 року по 28.02.2018 року та за грудень 2018 року між сторонами не має, оскільки це встановлено судовим рішенням у справі №340/2594/20.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).
За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі Порядок №1078).
Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
У пункті 10-2 Порядку №1078 визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо визначення базового періоду січень 2016 року, з огляду на таке.
Пунктом 1 Постанови №1013 встановлено у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників підвищуються відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 36, ст. 1699), з встановленням з 1 грудня 2015 р. у штатному розписі посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у таких розмірах…
Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» не визначала розмір посадового окладу позивача з 01 січня 2008 року, оскільки спеціальним нормативно-правовим актом, яким визначений розмір грошового забезпечення позивача у спірному періоді була Постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі Постанова №1294).
Саме Постановою №1294 був установлений розмір окладу та складові грошового забезпечення військовослужбовців.
Враховуючи вищезазначене, суд відхиляє доводи відповідача щодо обрахунку індексації грошового забезпечення позивача з 13.01.2017 року із визначенням базового місяця січень 2016 року через їх помилковість.
Підвищення посадових окладів відбуло згідно Постанови №1294 у січні 2008 року.
Отже, враховуючи відомості довідок про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсій від 25.05.2020 року №1939 та №1938, протягом 2017 року посадовий оклад позивача не змінювався і становив 605 грн. (а.с.24-25).
Представник позивача просить суд визнати протиправним дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплату не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Отже суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо не нарахування та виплату у повному розмірі індексації грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.01.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації січень 2008 року та з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації березень 2018 року, з урахуванням податків та зборів та суми індексації, виплаченої раніше.
Щодо клопотання представника позивачки про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Відповідно до частин 1, 8 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З огляду на з'ясовані у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивачки, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.
Позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших витрат пов'язаних із розглядом даної справи суду не надано, а відтак питання щодо розподілу судових витрат не вирішується судом.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.01.2017 року по 28.02.2018 року та з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.01.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації січень 2008 року та з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації березень 2018 року, з урахуванням податків та зборів та суми індексації, виплаченої раніше.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук