про повернення позовної заяви
11 січня 2021 року м. Київ № 320/387/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" до Бориспільської міської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Київська обласна організація Політичної партії "За майбутнє" з позовом до Бориспільської міської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області, у якому просить суд:
- скасувати постанову Бориспільської міської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області №62 від 07.01.2021 "Про підтвердження повноваження юриста виборчої комісії";
- скасувати постанову Бориспільської міської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області №63 від 07.01.2021 "Про передачу печатки та ключів від сейфу";
- зобов'язати Бориспільську міську територіальну виборчу комісію Бориспільського району Київської області вчинити дії щодо передачі печатки та ключів від сейфу голові Бориспільської міської територіальної виборчої комісії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Частиною першою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано 3 позовні вимоги, зокрема, щодо:
- скасування постанови Бориспільської міської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області №62 від 07.01.2021 "Про підтвердження повноваження юриста виборчої комісії";
- скасування постанови Бориспільської міської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області №63 від 07.01.2021 "Про передачу печатки та ключів від сейфу";
- зобов'язання Бориспільську міську територіальну виборчу комісію Бориспільського району Київської області вчинити дії щодо передачі печатки та ключів від сейфу голові Бориспільської міської територіальної виборчої комісії.
Суд звертає увагу, що зазначені правовідносини між позивачем та відповідачем не пов'язані між собою єдиною підставою їх виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки такі правовідносини виникли за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій та рішень суб'єктів владних повноважень. При цьому, лише прийняття спірних постанов на одному засіданні територіальної виборчої комісії не свідчить про можливість оскарження в одному судовому процесі усіх рішень, прийнятих на такому засіданні, підстави прийняття яких є різними та не пов'язаними між собою.
Спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з прийняттям відповідачем окремих актів - постанов №62 від 07.01.2021 та №63 від 07.01.2021, при цьому протиправність кожного акта окремо мотивована позивачем у позовній заяві з посиланням на різні підстави та передумови для скасування цих постанов.
Отже, звернувшись до суду з такими об'єднаними вимогами позивач фактично має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи, оскільки потребує встановлення обставин прийняття кожного акта окремо, надання окремої правової оцінки кожним спірним правовідносинам тощо.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви позивачеві направлено на упорядкування процесуальних правовідносин та не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не перешкоджає можливості позивача звернутися до суду з окремими позовними заявами щодо оскарження постанов №62 від 07.01.2021 та №63 від 07.01.2021 в межах встановленого п'ятиденного строку, перебіг якого починається 08.01.2021 та спливає, відповідно о 00 годин 00 хвилин 13.01.2021.
У пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).
У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань задля їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" до Бориспільської міської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про скасування постанов, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.