06 січня 2021 року справа №320/7953/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неврахування до пільгового стажу періоди з 01.09.1984-30.06.1988, з 14.11.1988-27.11.1990, з 02.08.1988-02.11.1988, з 29.01.1991-14.09.1992, з 23.09.1992- 29.04.1993, з 20.05.1993-28.09.1998, з 02.11.1998-11.10.1999, з 19.10.1999-06.02.2001 в пільговому обчисленні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) періоди стажу з 01.09.1984-30.06.1988, з 02.08.1988-02.11.1988, з 14.11.1988-27.11.1990, з 29.01.1991- 14.09.1992, з 23.09.1992-29.04.1993, з 20.05.1993-28.09.1998, з 02.11.1998-11.10.1999, з 19.10.1999-06.02.2001 в пільговому обчисленні та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень Статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства з 28.09.2019.
Позов обґрунтовано протиправністю дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області під час призначення пенсії позивачу щодо неврахування до пільгового стажу спірних періодів, незважаючи на те, що ці періоди належним чином підтвердженні відповідними доказами. У зв'язку з цим, позивач вважає, що такі дії приводять до порушення його конституційних справ на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 06.10.2020 в зазначеній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, у якому просить суд відмовити в його задоволенні, та зазначає, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж враховано по 31.07.2019 року та складає 41 рік 1 місяць 22 дні, в т.ч. 10 років 10 місяців 29 днів - стаж роботи за Списком №1. Всі періоди трудової діяльності, стверджені документально, зараховані до страхового стажу. Коефіцієнт страхового стажу - 0,41083.
На думку відповідача, оскільки за періоди роботи з 02.08.1988 р. по 02.11.1988 р. , з 29.01.1991 по 14.09.1992 р., з 23.09.1992 р. по 29.04.1993 р., з 20.05.1993 р. по 28.09.1998 р., з 02.11.1998 р. по 11.10.1999 р., з 19.10.1999 р. по 06.02.2000 року позивачем не було надано пільгових довідок, то для зарахування їх у пільговому обчисленні підстави відсутні.
На підставі чого відповідач вважає, що за наявними в пенсійній справі документами пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог нині діючого законодавства України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває з 29.09.2019 на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України у Київській області (Броварський відділ) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».
02 вересня 2008 року прийнято Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», який спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Відповідно до Статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 10 ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Позивач 30.08.2019 відповідно до розписки-повідомлення звернувся до Відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії по Списку№1 та надав всі необхідні документи.
29.11.2019 Позивач отримав від Відповідача розпорядження про призначення пенсії та розрахунок стажу. Відповідно до розрахунку стажу Відповідач зараховує Позивачу стаж по Списку №1 - 10 років 05 місяців 19 днів.
Відповідачем враховано стаж роботи Позивача на підземних роботах за списком №1 за періоди роботи з 22.03.2001-02.07.2001, з 03.07.2001-17.12.2001, з 01.10.2002-31.10.2002, з 01.02.2003-30.11.2003, з 01.01.2004-30.04.2004, з 01.11.2004- 07.01.2008, з 01.02.2008-15.12.2008, з 10.03.2009-31.12.2009,3 12.02.2010-31.03.2010, з 01.05.2010-31.05.2010, з 01.07.2010-14.06.2011, з01.07.2011-31.12.2011,з 10.01.2012-29.02.2012, з 01.10.2016-30.11.2016, з 01.03.2017-30.09.2018, з 01.01.2019-30.06.2019 (копія відповіді надається).
Відповідач зараховує Позивачу лише 10 років 05 місяців 19 днів пільгового стажу роботи за Списком №1.
Позивач 27.01.2020 звернувся до Відповідача з заявою про зарахування йому періодів стажу з 01.09.1984 по 30.06.1988, з 02.08.1988 по 02.11.1988, з 14.11.1988 по 27.11.1990, з 29.01.1991 по 14.09.1992, з 23.09.1992 по 29.04.1993, з 20.05.1993 по 28.09.1998, з 02.11.1998 по 11.10.1999, з 19.10.1999 по 06.02.2001 в пільговому обчисленні та здійснити перерахунок розміру його пенсії із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (копія заяви надається).
Відповідач 03.03.2020 надав відповідь в якій відмовив Позивачу в зарахуванні періодів до пільгового стажу. Свою відмову обґрунтував тим, що не було надано пільгових довідок
Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно Ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» запроваджено пільги пенсіонерам-шахтарям, зокрема підвищено мінімальний розмір пенсії до 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Ці пільги поширюються на працівників, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Щодо пільгового стажу Позивача, суд звертає увагу на наступне.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до диплому НОМЕР_2 Позивач в 1984 вступив до Торезького гірничого технікуму імені О.Ф Засядько і в 1988 закінчив повний курс названого технікуму по спеціальності «Підземна розробка вугільних родовищ». Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 16 червня 1988 Позивачу присвоєно кваліфікацію гірничого техніка.
Відповідно до трудової книжки Позивач 19.12.1987 був прийнятий на виробничу практику прохідником в шахтоуправління імені 1 Травня. 16.03.1988 був переведений гірничим майстром з повним робочим днем під землею. 25.04.1988 Позивач був звільнений за власним бажанням.
02.08.1988 Позивач був прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею на Шахту «Шахтарська-Глибока». 07.11.1988 Позивач був звільнений у зв'язку з призивом на військову службу.
14.11.1988 по 01.12.1990 Позивач проходив військову службу.
З 29.01.1991 Позивач був прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахту «Шахтарська-Глибока». 14.09.1992 Позивач звільнений за згодою сторін. 23.09.1992 Позивач прийнятий прохідником з повним робочим днем під землею. 29.04.1993 Позивач звільнений за власним бажанням.20.05.1993 Позивач був прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на шахту імені 1 Травня. 28.09.1998 Позивач звільнений за власним бажанням. 02.11.1998 Позивач прийнятий підземним гірничим майстром на Шахту «Шахтарська». 11.10.1999 Позивач звільнений за власним бажанням 19.10.1999 Позивач прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею.
06.02.2001 Позивач звільнений за власним бажанням. 22.03.2001 Позивач прийнятий прохідником 5 розряду на підземні роботи з повним робочим днем під землею в ГОВ «Управління по будівництву тонелів і підземних споруд спеціального призначення». 02.07.2001 Позивач звільнений за власним бажанням. 02.07.2001 Позивач зарахований прохідником 5 розряду на підземні роботи з повним робочим днем під землею в ТОВ «Київпідзембуд».
09.09.2002 Позивач звільнений за власним бажанням. 09.09.2002 по 30.03.2012 Позивач працював прохідником 5 розряду на підземних роботах та гірничим майстром з повним робочим днем під землею в ТОВ «Управління по будівництву тонелів і підземних споруд спеціального призначення». 07.09.2016 Позивач прийнятий прохідником 5 розряду на підземні роботи з повним робочим днем під землею в ТОВ «Укртунельбуд». Працює по теперішній час.
Відповідно до довідки №10 від 31.05.2018, виданої ТОВ «Київпідзембуд», Позивач працював повний робочий день на підземних роботах прохідником у ТОВ «Київпідзембуд» і за період з 02.07.2001 по 09.09.2002 виконував підземні роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці під час будівництва тунелів та інших підземних споруд, за професією- прохідник на підземних роботах з повним робочим днем, що передбачена Списком №1. Пільговий стаж Позивача становить 00 років 05 місяців 10 днів. Підстава для видачі : накази з особового складу, особова карта Форми П-2, відомості про нарахування заробітної плати за вказаний період, накази про атестацію робочого місця №19 (копія довідки та наказ №19 про атестацію робочого місця).
Відповідно до довідки №04 від 29.07.2019, виданої ТОВ «Укртунельбуд», Позивач працював повний робочий день на підземних роботах прохідником 5 розряду в ТОВ «Укртунельбуд» з 07 вересня 2016 року по теперішній час. Виконував підземні роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці під час будівництва тунелів та інших споруд за професією, прохідник на підземних роботах з повним робочим днем. Дана посада передбачена Списком №1. Підстава для видачі : накази з особового складу, особова карта Форми П-2, відомості про нарахування заробітної плати за вказаний період, накази про атестацію робочого місця (копія довідки та наказ про атестацію робочого місця надається).
Відповідно до довідки №12 від 19.07.2019, виданої ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» Позивач працював повний робочий день на підземних роботах і за період з 22.03.2001 по 02.07.2001, з 09.09.2002 по 14.01.2008 працював прохідником 4 розряду на підземних роботах з повним робочим днем, з 14.01.2008 по 30.03.2012 працював гірничим майстром на підземних роботах з повним робочим днем. Виконував роботи в підземних умовах під час будівництва тунелів та інших підземних споруд за професією, прохідник, гірничий майстер па підземних роботах з повним робочим днем, що передбачена Списком №1. Пільговий стаж Позивача складає 08 років 02 місяців 19 днів. Підстава для видачі: штатний розклад, накази з особового складу, особова карта форми П-2, відомості про нарахування заробітної плати, накази про атестацію робочих місць (копія довідки та накази про атестацію робочих місць №14, №50, №69).
Щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу з 01.09.1984 по 30.06.1988 та проходження військової служби з 14.11.1988 по 27.11.1990, слід зазначити таке.
Відповідно до диплому НОМЕР_2 Позивач в 1984 вступив до Торезького гірничого технікуму імені О.Ф Засядько і в 1988 закінчив повний курс названого технікуму по спеціальності «Підземна розробка вугільних родовищ». Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 16 червня 1988 Позивачу присвоєно кваліфікацію гірничого техніка (копія диплому).
Відповідно до трудової книжки Позивач 19.12.1987 був прийнятий на виробничу практику прохідником в шахтоуправління імені 1 Травня. 16.03.1988 був переведений гірничим майстром з повним робочим днем під землею. 25.04.1988 Позивач був звільнений за власним бажанням.
02.08.1988 Позивач був прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею на Шахту «Шахтарська-Глибока». 02.11.1988 Позивач був звільнений у зв'язку з призивом на військову службу.
14.11.1988 по 01.12.1990 Позивач проходив військову службу (копія військового квитка).
З 29.01.1991 Позивач був прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахту «Шахтарська-Глибока». 14.09.1992 Позивач звільнений за згодою сторін.
Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР №590 «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» пункт 109 передбачає, що для зарахування даного періоду до пільгового стажу, особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Згідно з ч. 1ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до пп. «к» п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 г. № 590,крім роботи в якості робочого або службовця до загального стажу роботи зараховується, зокрема, служба в складі Збройних Сил СРСР.
Згідно ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, періоди навчання Позивача з 01.09.1984 по 30.06.1988 та періоди проходження військової служби з 14.11.1988 по 27.11.1990 повинні бути зараховані до пільгового стажу Позивача.
Зазначене також кореспондується з постановою Верховного Суду України по справі №569/15943/16-а від 27.03.2018, Постановою Верховного Суду України від 23 травня 2018 року по справі №165/2650/16-а, рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі №812/1668/18 від 13.08.2018, Постановою КААС по справі №740/4737/17 від 03.07.2018, Постановою Верховного суду України по справі № 233/2084/17 від 07.03.2018.
Щодо періодів зарахування в пільговому обчисленні з 02.08.1988 по 02.11.1988, з 29.01.1991 по 14.09.1992, з 23.09.1992 по 29.04.1993, з 20.05.1993 по 28.09.1998, з 02.11.1998 по 11.10.1999, з 19.10.1999 по 06.02.2001, суд зазначає про таке.
02.08.1988 Позивач був прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею на Шахту «Шахтарська-Глибока». 02.1 1.1988 Позивач був звільнений у зв'язку з призивом на військову службу.
З 29.01.1991 Позивач був прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахту «Шахтарська-Глибока». 14.09.1992 Позивач звільнений за згодою сторін. 23.09.1992 Позивач прийнятий прохідником з повним робочим днем під землею. 29.04.1993 Позивач звільнений за власним бажанням.20.05.1993 Позивач був прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на шахту імені 1 Травня. 28.09.1998 Позивач звільнений за власним бажанням. 02.11.1998 Позивач прийнятий підземним гірничим майстром на Шахту «Шахтарська». 11.10.1999 Позивач звільнений за власним бажанням 19.10.1999 Позивач прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею. 06.02.2001 Позивач звільнений за власним бажанням.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.
Позивач звертає увагу суду, що позбавлений можливості отримати уточнюючу довідку та первинні документи, оскільки дані підприємства знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Пільговий стаж, а саме періоди роботи з 02.08.1988 по 02.11.1988, з 29.01.1991 по 14.09.1992, з 23.09.1992 по 29.04.1993, з 20.05.1993 по 28.09.1998. з 02.11.1998 по 11.10.1999,3 19.10.1999 по 06.02.2001 Позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство (інститут) також утворено відповідно до законодавства України.
Суд звертає увагу, що факт знаходження підприємств на тимчасово окупованій території України та неможливість надання Позивачем додаткових документів, не може позбавити його права на отримання/перерахунок пенсії.
Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористичиа операція, затвердженого розпорядженням КМУ №1275 від 02.12.2015, м. Донецьк Донецької області входить до цього переліку.
Основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тобто статтею 8 цього Закону наявність права на мінімальну пенсію, не поставлено в залежність від часу роботи на підземних роботах. Виплата такої пенсії відповідно до даної статі передбачає та встановлює лише сам факт відношення до Списку №1.
Аналогічну правову позицію викладено в Постанові Верховного Суду України від 20.11.2018 №345/4616/16-а, Постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі №1140/3389/18, Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 21.01.2019 №160/8529/18, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 23.01.2014 року у справі №К/9991/83388/11, Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2018 року по справі №876/1732/18.
Отже, пільговий стаж Позивача за Списком №1 становить 23 роки, та він має право на застосування норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»,
Несвоєчасне, неналежне або взагалі відсутність можливості проведення перевірки не можуть позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами частин 1 та 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року №1207- VII (далі - Закон №1207-УІІ) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1207-УІІ громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
За приписами ч.2 ст.9 Закону №1207-УІІ будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст.9 Закону №1207-УІІ встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини й громадянина безпосередньо на підставі Конституції України - гарантується.
В рішенні від 08 липня 2004 року в справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні в справі «Лоізіду проти Туреччини».
Європейський Суд з прав людини дійшов до такого висновку: «За наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. В постанові ВАСУ від 20.01.2010 №К-3 7795/09 зазначено наступне, що відповідно до статті 87 ЗУ „Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХН" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком".
Тому пенсія Позивачу повинна бути перерахована з 28.09.2019 року, оскільки Позивач досяг пенсійного віку.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій. Водночас, доводи відповідача, викладені у відзиві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернені з даним позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., отже вказані витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) щодо неврахування до пільгового стажу періоди з 01.09.1984-30.06.1988, з 14.11.1988-27.11.1990, з 02.08.1988-02.11.1988, з 29.01.1991-14.09.1992, з 23.09.1992- 29.04.1993, з 20.05.1993-28.09.1998, з 02.11.1998-11.10.1999, з 19.10.1999-06.02.2001 в пільговому обчисленні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 022933548) зарахувати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) періоди стажу з 01.09.1984-30.06.1988, з 02.08.1988-02.11.1988, з 14.11.1988-27.11.1990, з 29.01.1991- 14.09.1992, з 23.09.1992-29.04.1993, з 20.05.1993-28.09.1998, з 02.11.1998-11.10.1999, з 19.10.1999-06.02.2001 в пільговому обчисленні та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень Статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства з 28.09.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.