11 січня 2021 року Справа № 280/9260/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 польова НОМЕР_2 (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень відповідача, оформлене наказом №104 від 06.04.2015 щодо виключення позивача зі списків Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 22.12.2020 позовна заява залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із заначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску.
06.01.2021 на усунення недоліків позовної заяви від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
За змістом поданої заяви позивач пояснює пропуск строку звернення до суду тим, що прийняття спірного наказу №104 від 06.04.2015 призвело до неможливості подальшого звільнення позивача з військової служби в установленому законом порядку. У зв'язку з наведеним позивач не в змозі отримати військовий квиток офіцера запасу і офіційно працевлаштуватись, що призводить до триваючого порушення його конституційного права на працю. Єдиним засобом захисту конституційного права на працю для позивача є визнання протиправним та скасування спірного наказу №104 від 06.04.2015, яке дозволить йому у встановленому порядку ініціювати його звільнення з військової служби. Вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин.
Проаналізувавши наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини пропуску такого строку, слід зазначити таке.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 1, 4 статті 2 Закону України №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Зазначеними нормами права прямо передбачено, що військова служба є публічною службою.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем оскаржується наказ Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про виключення позивача з особового складу частини, який прийнятий 06.04.2015, однак з даним позовом позивач звернувся до адміністративного суду 17.12.2020, тобто більш ніж через п'ять років після винесення оскаржуваного наказу.
Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, інститут строків давності в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Положення частин 1 та 2 ст.123 КАС України встановлюють, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах доводів, наведених особою, яка подала позовну заяву. При цьому з огляду на принцип правової визначеності поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані, наприклад, захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення з об'єктивно незалежних від особи підстав, тощо.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач позивач посилається на те, що винесення спірного наказу №104 від 06.04.2015 унеможливлює отримання позивачем військового квитка офіцера запасу та офіційно працевлаштуватись, що призводить до триваючого порушення його конституційного права на працю.
Разом з тим, слід зазначити, що такі підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Слід зазначити, що предметом даного позову не є протиправні дії чи бездіяльність відповідача щодо не видачі військового квитка чи щодо вчинення перешкод звільненню позивача з військової служби, позивачем оскаржується акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень - наказ Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про виключення позивача з особового складу частини від 06.04.2015, який вичерпав свою дію з дня його реалізації.
Тобто у спірному випадку винесення наказу №104 від 06.04.2015 про виключення позивача зі списків Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) не може вважатись триваючим правопорушенням.
Поряд з вказаним, слід наголосити на тому, що оскаржуваний наказ винесено під час проходження позивачем публічної служби, строк оскарження якого, в силу імперативних приписів процесуального закону, становить один місяць з дня коли позивач дізнався (повинен був дізнатись) про порушення таким наказом його прав.
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №420/5337/19, місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб в адміністративних справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначалася, чи звертатиметься вона до суду з позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим позивачем не наведено обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Враховуючи, що позивачем не наведено обставин та не надано відповідних доказів на їх підтвердження, які б свідчили про виникнення об'єктивних перешкод в реалізації позивачем права на звернення до суду за захистом порушених прав у спірних правовідносинах в межах строку звернення до суду, установленого законом, а наведені причини пропуску строку є неповажними, позовну заяву належить повернути у відповідності до приписів ч.2 ст.123 КАС України .
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не призводить до ситуації, коли особа позбавляється права на судовий захист, оскільки це не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суд після усунення обставин, які послугували підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст.ст.122, 123, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 11 січня 2021 року.
Суддя М.О. Семененко