28 грудня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/709/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м.Київ, 03187
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Тереза", с.Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область,47262
про: стягнення 31 575 грн. 04 коп., з яких: 1248 грн. 25 коп.- штрафу, 2373 грн. 88 коп. - 3% річних, 18665 грн. 92 коп.- пені та 9286 грн. 99 коп. - інфляційних втрат, а також витрати пов'язані з сплатою судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.
За участю представників:
позивача: Грищенко Олександр Миколайович, довіреність № без номера від 07.08.2020, адвокат.
відповідача: не з'явився
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЙС" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Тереза", про стягнення 1 248 грн. 25 коп. штрафу, 2 373 грн.88 коп. -3% річних, 18 665 грн. 92 коп. пені та 9 286 грн. 99 коп. інфляційних витрат, а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 17.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/709/20 за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 14.12.2020 на 10 год.00 хв.
Ухвалою суду від 18.11.2020 судове засідання призначене на 14.12.2020 на 10:00 год ухвалено провести в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 14.12.2020 відкладено судове засідання на 28.12.2020 на 12 год.00 хв.
Ухвалою суду 17.12.2020 судове засідання призначене від 14.12.2020 на 28.12.2020 на 12 год. 00 хв. провести у режимі відеоконференції.
Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся судом належним чином. Однак, відповідач ухвалу суду від 17.11.2020 про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 14.12.2020 не отримав, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з довідкою відділення заявку про причини повернення/досилання: адресат відсутній за вказаною адресою.
Також ухвала суду від 14.12.2020 про відкладення судового засідання на 28.12.2020 на 12 год. 00 хв. не отримана відповідачем, про що свідчить відстеження поштових пересилань «Укрпошта» (відправлення прямує до точки видачі/доставки - останній запис 22.12.2020).
Частиною 10 ст. 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наданого на запит Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) від 11.12.2020 за кодом 173281044131 станом на 11.12.2020, в Реєстрі знаходиться Селянське (фермерське) господарство «Тереза», ідентифікаційний код 30419002, як юридична особа, місцезнаходження якої: Україна, 47262, Тернопільська обл., Зборівський р-н, село Осташівці.
Вказана у Витязі адреса відповідача зазначена у позовній заяві, та за якою судом надсилались судом процесуальні документи відповідачу.
За таких обставин, суд має достатні підстави вважати, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України (разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
А відтак, з огляду на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані документи і матеріали, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступні обставини.
15.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО» (Продавець) та ФГ «ТЕРЕЗА» (Покупець) було укладено договір №ЗУФ-83/05/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, згідно п.1.1. якого цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу та згідно п.1.2. якого предметом Договору є Товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.
Згідно п.2.1. договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.У випадку розбіжностей даних у додатках найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною (п.2.2. договору).
Умови передачі Товару містяться в розділі 3, а саме:
-3.1.- товар може передаватися покупцю партіями;
-3.2.- товар вважається переданий Покупцю з моменту підписання видаткових накладних.
Відповідно до Розділу 5 «Порядок розрахунків»:
-5.1. Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору;
-5.2.- товар оплачується на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті;
-5.3.- оплата товару проводиться наступним чином:
*20% від вартості Товару оплачується Покупцем в строк до 15.05.2008.
*80% від вартості Товару оплачується Покупцем в строк до 01.11.2008.
-5.4. -у випадку неотримання коштів в термін, що вказаний у п. 5.3. даного Договору, Продавець має право:
- не поставляти Товар Покупцю
- розірвати Договір в односторонньому порядку та вважати його таким, що припинив свою дію.
Згідно п.6.1. договору Покупець зобов'язався, зокрема, прийняти Товар на умовах, визначених Договором; провести оплату за Товар в строк і на умовах вказаних в ст.5 цього Договору.
Згідно п.6.2. договору Продавець зобов'язався передати Товар Покупцю згідно умов Договору.
Згідно п.11.1. договору №ЗУФ-83/05/08 від 15.05.2008 цей договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.
До цього договору укладено Додаток 1, який є його невід'ємною частиною згідно п.10.2. договору. В примітці до договору зазначено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/A2)*B, де S-ціна на момент проплати, B-ціна на момент підписання, A2-курс (НБУ) доллара США до гривні на день підписання договору; A1-курс (НБУ) доллара США до гривні на день перерахування грошей.
Рішенням від 23.10.2017 Господарського суду Київської області по справі №911/2685/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» до Селянського(фермерського) господарства «Тереза» про солідарне стягнення 8321,68 грн.(з врахуванням збільшення позовних вимог) позов ТОВ «Компанії «НІКО-ТАЙС» було задоволено частково та стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Тереза» (47262, Тернопільська обл., Зборівський район, с.Осташівці, код ЄДРПОУ 30419002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» (03187, м.Київ, вул.Академіка Заболотного,38, офіс 23, код 38039872) - 8321 грн.68 коп. заборгованості ту вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці). В іншій частині позову відмовлено.
Постановою головного державного виконавця Непрілим М.Є. Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 23.11.2017 відкрито виконавче провадження №55240100 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі №911/2685/17 від 14.11.2017 про стягнення із СФГ «ТЕРЕЗА» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» 8 321 грн. 68 коп. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару.
Постановою головного державного виконавця Непрілим М.Є. Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 05.11.2018 закінчене виконавче провадження №55240100 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі №911/2685/17 від 14.11.2017 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку із повною сплатою боржником заборгованості в сумі 8321 грн.68 коп. згідно платіжного доручення №2290 від 30.10.2018.
Таким чином, заборгованість згідно Рішення Господарського суду Київської області по справі №911/2685/17 від 23.10.2017, в тому числі і згідно договору №ЗУФ-83/05/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15.05.2008 у сумі основного боргу 8 321, 68 грн. була погашена 30.10.2018.
Згідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням суду від 23.10.2017 Господарського суду Київської області по справі №911/2685/17 встановлено наступні обставини, які не підлягають доказуванню у даній справі 921/709/20.
26.01.2011 між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» (первісний кредитор) та ФОП Грищенко О.М. (новий кредитор) було укладено Угоду №330-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення право вимоги в порядку ст.512-519 ЦК України), відповідно до умов якої, з моменту укладення даної Угоди, новий кредитор наділяється всіма (будь-якими) правами первісного кредитора, що можуть випливати у майбутньому та випливають із умов договору №ЗУФ-83/05/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15.05.2008, по відношенню до Боржника - пункт 2.3. Угоди.
На виконання умов даної Угоди (п.4.1.), ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» було передано ФОП Грищенко О.М. перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання СФГ «Тереза» обумовленого зобов'язання.
Пізніше 02.07.2012 між ФОП Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було укладено Угоду № 330/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані, згідно якої ФОП Грищенко О.М. відступає ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» право вимоги виконання Селянським (фермерським) господарством «ТЕРЕЗА» грошового зобов'язання згідно договору №ЗУФ-132/09/08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 19.09.2008.
Отже, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, заслухавши доводи позивача, суд дійшов до висновку про задоволення позову, при цьому виходячи із наступного.
У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Позивачем надано до матеріалів справи договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, в якому сторони досягли згоди щодо умов.
Частинами 1 і 2 статті 692 ЦК України передбачено відповідно, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Пунктом 1 ч. 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наявних матеріалів справи вбачається, що Селянське (фермерське) господарство «Тереза» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» суму 8321 грн.68 коп. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) на виконання рішення від 23.10.2017 Господарського суду Тернопільської області по справі №911/2685/17 лише 30.10.2018. Заборгованість в сумі 8321 грн.68 коп. була визначена по рішенню суду станом на 09.04.2009.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму нарахованого штрафу, яка становить 1248 грн.25 коп.
Ця сума залежить від загальної суми заборгованості та відсоткового розміру штрафу.
Відповідно до п.8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.
Згідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).
Перевіривши правильність нарахування суми штрафу, з врахуванням умов договору, суд дійшов до висновку, що сума штрафу становить 1248 грн.25 коп.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1248 грн.25 коп. штрафу з відповідача на користь позивача підлягають до задоволення.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму нарахованої за період з 09.04.2009 по 29.10.2018 пені, яка становить 18 665 грн.92 коп.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно п.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.8.2.договору за прострочення виконання зобов'язання Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.
Згідно п.8.3. договору сторони, відповідно до ст.259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони відповідно до п.6 ст.232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.
Перерахувавши заявлену до стягнення пеню, та з врахуванням умов договору та наявних матеріалів справи, суд вважає, що пеня становить всього 19 945 грн.57 коп. (перерахунок здійснений судом знаходиться в матеріалах справи).
Однак з врахуванням принципу диспозитивності (позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 18665 грн.92 коп.) сума пені за зазначений позивачем період становить 18665 грн.92 коп.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 18665 грн.92 коп. пені з відповідача на користь позивача підлягають до задоволення.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму нарахованих за період з 09.04.2009 по 29.10.2018 3%-річних, яка становить 2 373 грн. 88 коп. та суму нарахованих за період квітень 2009 - жовтень 2018 інфляційних втрат, яка становить 9 286 грн. 99 коп.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання.
Під час перерахунку інфляційних втрат судом враховуються положення п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Так, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються в пресі, зокрема, газеті "Урядовий кур'єр" в період з 5 по 10 число наступного за звітним місяця.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Перевіривши правильність нарахування сум інфляційних втрат і 3% річних, з врахуванням принципу диспозитивності (в даному випадку - по інфляційних втратах: судом нараховано 16 462 грн.07 коп., а заявлено 9 286 грн. 99 коп., а тому береться судом до уваги заявлена до стягнення сума 9 286 грн. 99 коп.; по 3-% річних: судом нараховано 2 386 грн. 38 коп., а заявлено 2 373 грн. 88 коп., а тому береться судом до уваги заявлена до стягнення сума 2 373 грн.88 коп.), суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 9 286 грн.99 коп. - інфляційних втрат, 2 373 грн.88 коп. - 3% річних підлягають до задоволення.
Відповідно до норм статі 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Судовий збір.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись статями 13, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Тереза", с.Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область,47262, ідентифікаційний код 30419002, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м.Київ, 03187, ідентифікаційний код 38039872:
-1248 грн 25 коп.- штрафу;
- 2 373 грн. 88 коп. - 3 % річних;
- 18 665 грн.92 коп. - пеня;
- 9286 грн. 99 коп. - інфляційних втрат;
- 2102 грн. 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено: 11 січня 2021 року.
Суддя С.О. Хома