36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.01.2021 Справа № 917/1571/20
м. Полтава
За позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022, в особі Кременчуцької філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", проспект Свободи, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39601
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення грошових коштів,
Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ АТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач/ ОСОБА_1 ) 9683,10 грн., в тому числі 8203,71 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 576,29 грн. 3% річних та 903,10 грн. втрат від інфляції. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 978 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2008.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.10.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Копія ухвали суду від 16.10.2020 отримана відповідачем 12.11.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.
Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
01.10.2008 між ВАТ "Полтаваобленерго" (теплопостачальна організація за договором) та фізичною особою - підприємцем Овдієнко І.В. (споживач за договором) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго", пізніше Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Акціонерне товариство "Полтаваобленерго".
Також згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця Овдієнко Ірини Валентинівни внесено відомості про припинення підприємницької діяльності з 07.04.2016.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція вкладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
Спір, що розглядається у даній справі, виник на підставі невиконання Фізичною особою-підприємцем Овдієнко І.В. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, який укладався з ФОП, у даному випадку є господарським договором. Правонаступником Фізичної особи-підприємця Овдієнко І.В. є фізична особа Овдієнко І.В. Отже, даний позов підсудний господарському суду.
Згідно п. 1.1 Договору Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року та діючого законодавства України (п. 1.2 Договору).
Додатком № 2 до Договору встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору.
Згідно з п. 23 Правил - розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору - Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії. Наявність приладу обліку на об'єкті Споживача вказано в Додатку № 1 до Договору.
Згідно п. 1 Додатку № 4 до Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Позивач стверджує, що відповідач не здійснював своєчасно оплату одержаних послуг з теплопостачання по Договору, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за період з листопада 2016 року по квітень 2019 року на суму 8203,71 грн.
На підтвердження обсягів спожитої відповідачем теплової енергії позивачем надано копії актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії:
- від 30.11.2016 на суму 383,10 грн.;
- від 31.12.2016 на суму 475,32 грн.;
- від 31.01.2017 на суму 606,74 грн.;
- від 28.02.2017 на суму 415,08 грн.;
- від 31.10.2017 на суму 194,51 грн.;
- від 31.03.2017 на суму 471,24 грн.;
- від 30.04.2017 на суму 11,06 грн.;
- від 31.11.2017 на суму 373,19 грн.;
- від 31.12.2017 на суму 479,14 грн.;
- від 31.01.2018 на суму 779,59 грн.;
- від 28.02.2018 на суму 379,51 грн.;
- від 31.03.2018 на суму 523,42 грн.;
- від 30.04.2018 на суму 55,34 грн.;
- від 30.11.2018 на суму 892,43 грн.;
- від 31.12.2018 на суму 692,20 грн.;
- від 31.01.2019 на суму 1031,64 грн.;
- від 28.02.2019 на суму 312,82 грн.;
- від 31.03.2019 на суму 357,37 грн.;
- від 24.04.2019 на суму 49,74 грн.
Вказані акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії підписано трьома представниками позивача та не підписані відповідачем.
Крім цього, позивачем надано рахунки, виставлені відповідачу на оплату послуг з теплопостачання за період з листопада 2016 року по квітень 2019 року.
Згідно п. 5 Додатку № 4 до Договору у разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації.
Позивачем надано копії реєстрів кореспонденції та розписок про вручення на підтвердження факту направлення/вручення відповідачу актів про обсяги спожитої теплової енергії та рахунків за період з листопада 2016 року по квітень 2019 року.
Таким чином, підписані трьома представниками позивача акти про обсяги спожитої теплової енергії, є належними доказами на підтвердження використаних відповідачем обсягів теплової енергії.
Крім цього, посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних за загальний період з 14.12.2016 по 31.08.2020 на суму 576,29 грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня 2017 року по липень 2020 року на суму 903,10 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 8203,71 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 576,29 грн. 3% річних та 903,10 грн. втрат від інфляції.
Відповідач жодних заперечень на позов не надав.
При вирішенні спору суд керується наступним.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно умов п. 7.10 договору № 978 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2008 цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін (п. 7.9 Договору).
Відповідно до п. 7.6 Договору у випадку, якщо сторона письмово не повідомить іншу сторону про зміну своїх реквізитів у п'ятиденний термін, вся кореспонденція і платежі, направлені за старими реквізитами, зазначеними в розділі 8 даного Договору, вважаються отриманими належною стороною.
В матеріалах справи відсутні докази звернення однією із сторін із заявою до іншої сторони про розірвання чи необхідність перегляду умов Договору. Позивачем до матеріалів справи не надано доказів розірвання Договору чи внесення до нього змін. Відповідач не надав суду жодних заперечень стосовно чинності Договору.
Отже, договір № 978 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2008 є чинним.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем наявність у нього заборгованості за послуги з теплопостачання за період з листопада 2016 року по квітень 2019 року на суму 8203,71 грн.
Отже, позов в частині стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання на суму 8203,71 грн. є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 14.12.2016 по 31.08.2020 на суму 576,29 грн. та інфляційних втрат за загальний період з січня 2017 року по липень 2020 року на суму 903,10 грн.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Судом перевірено надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат і встановлено їхню правильність.
Таким чином, позов в частині стягнення 576,29 грн. 3% річних та 903,10 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.
Витрати позивача зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022; код ЄДРПОУ 00131819) в особі Кременчуцької філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (проспект Свободи, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39601; код ЄДРПОУ ВП 25717118) 8203 грн. 71 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 576 грн. 29 коп. річних, 903 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 2102 грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.С. Семчук