"30" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/879/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Панченко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/879/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720)
до відповідача Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеса" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)
про стягнення 12 825 961,72 грн., -
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Чехлов Ю.В., довіреність №30 від 10.09.2020р.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеса" заборгованості у сумі 12 825 961, 72 грн., з яких 8 280 007,82 грн. - основний борг, 2 938 912,80 грн. - пеня, 585 485,91 грн. - 3% річних, 1 021 555,19 грн. - інфляційні втрати, а також 192 389,43 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №8028/1718-КП-23 від 24.10.2017р. щодо повної та своєчасної оплати за поставлений газ.
07.04.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач у підготовче засідання не з'явився та надав клопотання за вх.№ 11062/20 від 04.05.2020р., в якому просить суд у зв'язку із запровадженим КМУ карантином відкласти розгляд справи на іншу дату та час, про що повідомити позивача належним чином.
У відзиві на позов за вх.№11057/20 від 04.05.2020р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення основного боргу в розмірі 8 280 007, 82 грн.; зменшити суму стягнення на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в частині стягнення пені, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат на 75% від заявленої суми; повернути частину надмірно сплаченого судового збору; відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області на шість місяців. В обґрунтування відповідач посилається на те, що згідно бухгалтерської довідки КП «ТМО» заборгованість по договору постачання природного газу № 8028/1718-КП-23 від 24.10.2017р. станом на 29.04.2020р. відсутня, останній платіж та, відповідно, остаточний розрахунок за вказаним договором відбувся 12.03.2020р. Тобто, на момент подачі позовної заяви заборгованість КП «ТМО» перед АТ «НАК «Нафтогаз України» з основного боргу була відсутня.
Відповідач зазначає, що не може погодитися з вимогами АТ «НАК «Нафтогаз» про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, з огляду на наявність фактів, що свідчать про об'єктивні причини, які унеможливили своєчасне виконання грошового зобов'язання, оскільки діючим законодавством, а саме положеннями статті 19-1 ЗУ «Про теплоенергетику» та Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затвердженого постановою КМУ від 18.06.2014 № 217 встановлено, що усі кошти, які надходять від споживачів в рахунок оплати за спожиту теплову енергію повинні бути повністю, без затримки, перераховані на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Після цього грошові кошті розподіляються між учасниками постачання природного газу, а залишок зараховується на користь КП «ТМО». Тобто, КП «ТМО» не розпоряджається власними грошовими коштами отриманими як плату за вироблену та продану теплову енергію до моменту розподілу між учасниками постачання природного газу. При цьому питома вага грошових коштів припадає саме на користь АТ «НАК «Нафтогаз».
Крім того, відповідач зазначає, що збитки Підприємства від реалізації послуг з теплопостачання цілком пов'язані з нестабільною та непослідовною політикою утворення цін на природний газ, теплову енергію, тощо, і складають: за 2017 рік - 361, 4 млн. грн., за 2018 рік - 510, 7 млн. грн., за 2019 рік - 645, 0 млн. грн., загалом складає 1 517, 1 млрд. грн. Вказані обмеження по розпорядженню власними грошовими коштами потягли за собою накопичення заборгованості за спожиті енергоносії, товари, послуги, тощо, що спричинило численні звернення кредиторів до суду, стягнення заборгованості і, відповідно, направлення виконавчих документів на примусове виконання до органів Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за якими відкрито біля 36 виконавчих проваджень. Внаслідок таких, в деяких випадках узгоджених дій, з початку 2015 року на рахунки комунального підприємства неодноразово накладалися арешти, а з 2018 року по теперішній час майно та грошові кошти, практично постійно, знаходяться під арештом, що підтверджується листами АТ «Ощадбанк» від 20.11.2019 за № 113.33/5620, та ПАТ «Банк Восток» від 02.04.2020 вих. № 05/3357. Відповідач зазначає, що головним кредитором і ініціатором арештів рахунків КП «ТМО» виступає саме позивач - АТ «НАК «Нафтогаз». Тому, окрім наведеного вище, ваговим фактором неможливості своєчасних розрахунків, що потягли за собою нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних є його власні дії, що спричинили тривалі арешти рахунків Підприємства.
Відповідач також зазначає, що несвоєчасна виплата заробітної плати трьох тисячному трудовому колективу є приводом для зростання соціальної напруги і одночасно негативно впливає на усі ланки виробничого процесу, що може призвести до незапланованого страйку, та вже призвело до зупинення роботи автотранспорту, у зв'язку із відсутністю палива та відновлювальних робіт, в зв'язку із відсутністю матеріалів. КП «ТМО» внаслідок важкого фінансового стану змушене звертатись за підтримкою до засновника - Одеської міської ради. Так, з місцевого бюджету виділяються кошти на виплату заробітної плати, здійснення платежів до бюджету та проведення капітальних ремонтів теплових трас, що підтверджується рішеннями Одеської міської ради, які розміщенні на офіційному сайті міської ради.
Також відповідач зазначає, вищевикладені обставини призвели до вкрай скрутного фінансового становища КП «ТМО» та позбавили підприємство джерел та можливості для самостійної і своєчасної сплати заборгованості в тому числі по оплаті вартості спожитих енергоносіїв (електрична енергія, вода, паливо, тощо), що призвело до зменшення до мінімуму або до повного припинення ремонтних та відновлювальних робіт теплових мереж та обладнання, що в подальшому може стати причиною повного зупинення роботи підприємства в опалювальний період.
Відповідач вказує, що з огляду на вищезазначене, зважаючи на ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором; відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань; правовий статус відповідача, основним різновидом господарської діяльності якого є постачання теплової енергії населенню та іншим споживачам, і те, що основним споживачем послуг відповідача з централізованого теплопостачання являється населення, також беручи до уваги суспільну необхідність господарської діяльності відповідача, при прийняті рішення у справі, просимо суд, врахувати зазначені обставини та зменшити розмір заявлених до стягнення сум 3% річних, індексу інфляції та пені - на 75 %, що в певній мірі відповідає судовій практиці, зокрема, у справах №916/2686/15, 916/2290/18, 922/1607/19.
У відповіді на відзив за вх. №11582/20 від 08.05.2020р. позивач не погоджується із позицією відповідача і вважає, що такий відзив не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому не може бути прийнятий до уваги.
Позивач зазначає, що підписуючи уповноваженими особами договір постачання природного газу та відповідно в подальшому скріплюючи його печатками підприємства, відповідач чітко розумів всю юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов п. 8.2 договору щодо нарахування пені. У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов п.6.1 договору та неповністю розрахувався за поставлений природний газ, позивач правомірно нарахував пеню, 3% річних, у зазначених у позовній заяві розмірах, відповідно до умов договору та положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, які спростовують вищевикладене відповідачем суду надано не було.
Також позивач зазначає, що головною підставою зменшення розміру неустойки відповідач вказує на тяжкий фінансовий стан. Натомість, відповідно до ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань. Позивач вказує, що враховуючи правову позицію Верховного суду,принципи добросовісності та справедливості, приймаючи до уваги мету створення та завдання АТ «НАК «Нафтогаз України», позивач не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача і вважає рішення Господарського суду в частині зменшення пені незаконним, таким, що порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню в цій частині.
Позивач зазначає, що за змістом ст. 331 ГПК України підставою для відстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Водночас, відповідачем не надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду згідно ст. 331 ГПК України та п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9. Позивач вважає, що винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання рішення повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Позивач зазначає, що ним буде повідомлено додатково щодо сплати основного боргу.
У запереченнях на відповідь на відзив за вх.№13416/20 від 26.05.2020р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення основного боргу в розмірі 8 280 007, 82 грн.; зменшити суму стягнення на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в частині стягнення пені, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат на 90% від заявленої суми; повернути частину надмірно сплаченого судового збору; відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області на шість місяців.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за вх.№13859/20 від 29.05.2020р. та Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеса" за вх.№14012/20 від 01.06.2020р. задоволено; відкладено підготовче засідання на 01.07.2020р.
09.06.2020р. за вх.№14669/20 до суду надійшли пояснення, в яких позивач повідомляє, що відповідачем було сплачено основну заборгованість за договором №8028/1718-КП-23 від 24.10.2017р. та на підтвердження оплати основного боргу позивачем надано сальдо та операції по відповідачу, згідно з яким останній платіж було здійснено 06.02.2020р.
У підготовчому засіданні 01.07.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про задоволення клопотання Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеса" за вх.№16950/20 від 01.07.2020р. та відкладення підготовчого засідання на 06.07.2020р. о 17:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду від 06.07.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №916/879/20 до судового розгляду по суті; призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 08.07.2020р. із викликом учасників справи у судове засідання.
У судовому засіданні 08.07.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою задоволено клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за вх.№17622/20 від 07.07.2020р. та оголошено перерву у судовому засіданні до 05.08.2020р. о 11:30, із викликом учасників справи у судове засідання.
31.07.2020р. за вх. № 20351/20 до господарського суду надійшло клопотання, в якому позивач просить суд, здійснювати розгляд справи №916/879/20 за відсутності представника позивача, а також продовжити строк розгляду справи №916/879/20 на час дії карантину.
У судовому засіданні 05.08.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою, із врахуванням клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за вх.№20351/20 від 31.07.2020р., оголошено перерву у судовому засіданні до 23.09.2020р. о 12:30, із викликом учасників справи у судове засідання.
У судовому засіданні 23.09.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою, вирішення питання щодо заяви відповідача про зупинення провадження у справі від 14.09.2020р. за вх. № 24248/20 перенесено у наступне судове засідання. Також у судовому засіданні судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву у судовому засіданні до 19.10.2020р. о 15:30, із викликом учасників справи у судове засідання.
19.10.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеса" про зупинення провадження у справі за вх.№24248/20 від 14.09.2020р. задоволено та зупинено провадження у справі №916/879/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №903/918/19.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2020р. заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 11.11.2020р. за вх.№ 30229/20 про поновлення провадження у справі № 916/879/20 задоволено та поновлено провадження у справі №916/879/20 з 09.12.2020р.; призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на "09" грудня 2020р. о 12:00.
09.12.2020р. у судовому засіданні судом поставлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про та якою у судовому засіданні оголошено перерву до 23.12.2020р. о 12:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
22.12.2020р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання в якому позивач повідомляє, що не може з'явитись у судове засідання призначене на 23.12.2020р., однак підтримує позовні вимоги у повному обсязі за наявними матеріалами та просить суд здійснювати розгляд справи №916/879/20 за відсутності представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
22.12.2020р. господарським судом Одеської області одержано клопотання, в якому відповідач повідомляє, що не може з'явитись у судове засідання призначене на 23.12.2020р. у зв'язку із необхідністю прийняти участь у іншій судовій справі, а також просить суд визнати причину неявки представника відповідача поважною та відкласти розгляд справи на інший день.
Поряд з цим, у зв'язку із проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі, де розташований Господарський суд Одеської області та Південно-західний апеляційний господарський суд, судове засідання, яке призначене на 23.12.2020р. о 12:00, не відбулось.
За таких обставин, ухвалою господарського суду від 23.12.2020р. призначено розгляд справи по суті на 30.12.2020р. із викликом учасників справи у підготовче засідання, про що також повідомлено телефонограмами.
28.12.2020р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання, в якому позивач повідомляє, що не може з'явитись у судове засідання призначене на 30.12.2020р., однак підтримує позовні вимоги у повному обсязі за наявними матеріалами та просить суд здійснювати розгляд справи №916/879/20 за відсутності представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Представник відповідача у судовому засіданні 30.12.2020р. просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки сума основного боргу була погашена відповідачем, ще до подачі до суду позовної заяви, зменшити розмір нарахованих відповідачу пені. 3% річних та інфляційних та відстрочити виконання рішення суду на шість місяців.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 30.12.2020р. за участю представника відповідача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено:
24.10.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Споживач) укладено договір постачання природного газу №8028/1717-КП-23, згідно з яким Постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає споживачу з 01.10.2017р. по 31.03.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 9 739, 1 тис куб.м. в тому числі по місяцях:
МісяцьОбсягМісяцьОбсяг
жовтень523,5січень2149,3
листопад1459,2лютий1864,4
грудень1947,0березень1795,7
IVкв.2017р.3929,7Iкв. 2018р.5809,4
Згідно з п. 3.7. Договору приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м. газу з 24.10.2017р. становить 7907,20 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) -20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9488,64 грн.
Згідно з п. 5.4. Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Відповідно до п.6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з п. 7.2. Договору Споживач зобов'язався, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно п. 12.1. Договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.03.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
04.04.2018р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеса" (Споживач) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору постачання природного газу від 24.10.2017р. №8028/1718-КП-23, відповідно до якої Сторони уклали цю Додаткову угоду про таке:
- Додати пункт 2.1 розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" договору абзацом у наступній редакції:
"Постачальник передає Споживачу в період з 01.04.2018р. по 31.05.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 291,0 тис.куб.м., у тому числі по місяцях: квітень 291,0 тис.куб.м."
- Викласти розділ 12 "Строк дії договору" договору у наступній редакції:
"12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.05.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення."
Відповідно до п.3 Додаткової угоди решта умов цього договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
Також судом встановлено, що на виконання умов договору №8028/1718-КП-23 від 24.10.2017р. позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 44 897 663,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2017р. на загальну суму 460 559,60 грн., від 30.11.2017р. на загальну суму 4 214 559,74 грн., від 31.12.2017р. на загальну суму 6 417 831,43 грн., від 31.01.2018р. на загальну суму8 652 842,64 грн., від 28.02.2018р. на загальну суму 9 332 124,89 грн., від 31.03.2018р. на загальну суму 14 967 608,46 грн., від 30.04.2018р. на загальну суму 852 136,80 грн.
Поставлений позивачем природний газ оплачувався відповідачем частково та останній платіж з оплати заборгованості за поставлений позивачем природний газ здійснено відповідачем 28.02.2020р., про що свідчить надана позивачем довідка про операції з 01.10.2017р. по 30.04.2020р. та письмові пояснення позивача про відсутність заборгованості за спірним договором.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, природний газ, який поставлений позивачем на виконання умов договору №8028/1718-КП-23 від 24.10.2017р. на суму 44 897 663,56 грн. оплачувався відповідачем частково та несвоєчасно. Остаточно заборгованість в розмірі 8 280 007, 82 грн. оплачена відповідачем 28.02.2020р.
Водночас позов до суду про стягнення з відповідача боргу в розмірі 8 280 007, 82 грн. подано позивачем 31.03.2020р., про що свідчить відповідний штамп відділення поштового зв'язку на конверті, в якому до суду надійшов відповідний позов.
Таким чином на момент звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості 8 280 007, 82 грн., остання була оплачена відповідачем.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 8 280 007, 82 грн., а відтак і відмову в їх задоволенні.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, господарський суд виходить з наступного.
При цьому суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати природного газу виконав в повному обсязі, однак з порушенням встановленого договором строку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З урахуванням викладеного, перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 2 938 912,80 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Водночас, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, з урахуванням відповідного клопотання КП "Теплопостачання міста Одеси" , наведеного у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь на позов, суд виходить з наступного.
Позивач заперечує у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, оскільки не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача.
Однак суд зазначає, що норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені до 90%, суд враховуючи дискреційність повноважень суду щодо зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає наступне.
Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що здійснення КП „Теплопостачання міста Одеси" соціально-значимої господарської діяльності з надання житлово-комунальних послуг, спрямованих на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, ціни на які підлягають державному регулюванню, відшкодування вартості яких залежить безпосередньо від виконання споживачами власних обов'язків.
Також, судом приймається до уваги сплата відповідачем всього розміру вартості поставленого позивачем природного газу до моменту звернення позивача до суду із даними позовними вимогами, що не заперечується позивачем.
Окрім того, судом враховується і неможливість відповідача своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем за поставлений природний газ власними грошовими коштами у зв'язку із тим, що з 2018р. по теперішній час майно та грошові кошти знаходяться під арештом, що підтверджується листами АТ «Ощадбанк» від 20.11.2019р. за №113.33 /5620 та ПАТ «Банк Восток» від 02.04.2020р. вих.№05/3357.
Поряд з цим, суд відзначає, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст.219 ГК України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 293 891, 28 грн., який підлягає стягненню на користь позивача.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків оплати отриманого природного газу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Також на підставі ч.4 ст.236 ГПК України суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2020р. у справі №924/570/19.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, доданий позивачем до позовної заяви, згідно якого 3% річних становлять 585 485, 91 грн., інфляційні втрати у сумі 1 021 555, 19 грн., судом встановлено відповідність цих розрахунків обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних нарахувань відхиляється господарським судом, із врахуванням правового висновку у Постанові Верховного суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №903/918/19 від 16.10.2020р., згідно з яким Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вбачає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №917/530/19, про те, що відповідач, як теплопостачальна організація, не відповідає перед позивачем за прострочення в оплаті за поставлений природний газ в частині розрахунків, що здійснювалася відповідно до Порядку №217 через рахунки із спеціальним режимом використання за встановленими НКРЕКП нормативами перерахування коштів, та зауважує, що положення Порядку №217 не змінюють строків розрахунків теплопостачальної організації та гарантованого постачальника за договором постачання природного газу, не позбавляють теплопостачальну організацію можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до відповідача-споживача пені за прострочення в оплаті отриманого природного газу, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат.
Щодо заявленого КП "Теплопостачання міста Одеси" клопотання про відстрочення виконання рішення суду по даній справі на шість місяців, господарський суд виходить з наступного.
На підтвердження наявності правових підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі КП "Теплопостачання міста Одеси" було надано суду звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2019р.; баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2019р.; лист Публічного акціонерного товариства "Ощадбанк" №113.33/5620 від 20.11.2019р. адресований в.о. директора КП "Теплопостачання міста Одеси" про відкриті рахунки та накладені органами державної виконавчої служби на підставі постанов арешти на кошти відповідача; лист Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" за №05/3357 від 02.04.2020р. про відкриті рахунки та накладені органами державної виконавчої служби арешти на кошти відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
У ч.3 ст.331 ГПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Проте, в даному випадку відповідачем не надано до суду доказів, які надають суду можливість встановити обставини, що свідчать про істотне ускладнення виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим. Також відповідачем не надано доказів, які дозволяють суду встановити можливість оплати заборгованості відповідачем у певний, визначений ним час.
Таким чином, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання КП "Теплопостачання міста Одеси" про відстрочення виконання рішення суду по даній справі на шість місяців.
Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги викладене та підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеса" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 293 891 (двісті дев'яносто три тисячі вісімсот дев'яносто одна) грн. 28 коп., 3% річних у сумі 585 485 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 91 коп., інфляційні втрати у сумі 1 021 55 (один мільйон двадцять одна тисяча п'ятдесят п'ять) грн. 19 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 68 189 (шістдесят вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 30 коп.
3.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеса" основного боргу у розмірі 8 280 007,82 грн. та пені у розмірі 2 645 021, 52 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 11 січня 2021 р.
Суддя Г.Є. Смелянець