65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3465/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н. В., розглянув заяву (вх.№4-2/21 від 04.01.2021р.) Приватного акціонерного товариства "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/3465/20
За позовом: Приватного акціонерного товариства "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132" (75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, буд. 32, код ЄДРПОУ - 01036477)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУЛЬТЕХСЕРВІС" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 29, код ЄДРПОУ - 35417649)
про стягнення
Позивач - Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "МОДУЛЬТЕХСЕРВІС" про стягнення заборгованості за Договором підряду №4/09 від 23.09.2019р. у розмірі 714 116 грн 80 коп., пені у розмірі 108 257 грн 84 коп., інфляційних втрат у розмірі 19 427 грн 27 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2020р. позовну заяву ПрАТ "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132" залишено без руху.
21 грудня 2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3465/20, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21 січня 2021р.
04 січня 2021р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх.№4-2/21 від 04.01.2021р.) ПрАТ "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/3465/20, відповідно до якої позивач просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, що належать ТОВ "МОДУЛЬТЕХСЕРВІС", в межах суми, заявленої до стягнення у справі №916/3465/20 у розмірі 841 801 грн 91 коп.
Позивач зазначає, що значний розмір заборгованості, заявлений до стягнення, та безрезультатність вжитих позивачем заходів досудового врегулювання спору у разі не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду та виконання в подальшому рішення суду.
Крім того, позивач зазначає, що згідно інформації щодо боржника, станом на 25.11.2020р. ТОВ «МОДУЛЬТЕХСЕРВІС» має податковий борг, у зв'язку з чим відповідно до п.88.2. статті 88 Податкового кодексу України у органів податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника.
На підставі вищезазначеного, позивач дійшов висновку, що існує реальна загроза можливого не виконання рішення суду у справі №916/3465/20 з боку відповідача, у зв'язку з чим ПрАТ "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132" просить суд про забезпечення позову у справі №916/3465/20.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на ст. 136, 137, 138, 139, 140 ГПК України.
Крім того, заявник зазначив, що у нього немає пропозицій щодо зустрічного забезпечення у зв'язку із відсутністю обов'язкових підстав для такого зустрічного забезпечення, визначених в ч.3 ст.139 ГПК України, у зв'язку з чим подана ним заява формально відповідає вимогам ст.139 ГПК України.
При цьому, заявник, із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 10.10.2019р. у справі №916/1572/19, від 28.10.2019р. у справі №916/1845/19, зазначив, що ч.1 ст.141 ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного забезпечення не є порушенням вимог законодавства.
Розглянув матеріали справи, заяву ПрАТ "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132" про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, за змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до частини першої ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналіз положень статей 136, 137 ГПК України вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Згідно тексту позовної заяви, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за Договором підряду №4/09 від 23.09.2019р. у розмірі 714 116 грн 80 коп., пені у розмірі 108 257 грн 84 коп., інфляційних втрат у розмірі 19 427 грн 27 коп.
Позивач у своїй заяві про забезпечення позову просить суд у якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову 841 801 грн 91 коп., які знаходяться на будь-яких розрахункових рахунках ТОВ «МОДУЛЬТЕХСЕРВІС».
Однак, факт невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором підряду №4/09 від 23.09.2019р., у даному випадку, є предметом розгляду у справі №916/3465/20, не є беззаперечним, тому не може бути єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, на підтвердження наявності підстав вважати, що в майбутньому рішення суду у справі №916/3465/20 може бути не виконано, позивачем надано роздруківку з невідомого інформаційного ресурсу, з якої вбачається, що у ТОВ «МОДУЛЬТЕХСЕРВІС» наявний податковий борг.
Суд не приймає до уваги зазначену роздруківку як доказ у зв'язку з тим, що він не відповідає критеріям належності. Більше того, з зазначеної роздруківки неможливо встановити розмір податкового боргу, що є істотним при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Позивачем також не надано належних та допустимих доказів того, що на рахунках ТОВ «МОДУЛЬТЕХСЕРВІС» станом на дату подачі заяви відсутні грошові кошти у розмірі ціни позову, або доказів того, що грошові кошти, наявні на рахунках відповідача, можуть зникнути, відповідач витрачає їх не для здійснення розрахунків з позивачем або їх буде недостатньо для виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позову.
Виходячи з викладеного вище, на думку суду, станом на дату винесення зазначеної ухвали відсутні підстави для вжиття у справі №916/3465/20 заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у розмірі 841 801 грн 91 коп., які знаходяться на рахунках ТОВ «МОДУЛЬТЕХСЕРВІС».
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234 ГПК України, суд
1. У задоволенні заяви (вх.№4-2/21 від 04.01.2021р.) Приватного акціонерного товариства "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/3465/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Н.В. Рога