11 січня 2021 року Справа № 915/1552/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича ( АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 )
про: розірвання договору оренди нежитлового приміщення,
21.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 18.12.2020 (вх. № 16274/20) (з додатками), в якій просить суд:
- розірвати договір оренди нежитлового приміщення площею 68 кв.м. по АДРЕСА_5 , укладений 01.07.2012 між ФОП Федорчуком І.О. та ФОП Агаповим О.І., правонаступником якого є ОСОБА_1;
- стягнути з ФОП Федорчука І.О. на користь позивача судові витрати.
28.12.2020, у зв'язку тим, що позивачем не дотримано вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України; роз'яснив позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
05.01.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 04.01.2021 (вх. № 155/21) про усунення недоліків.
З урахуванням наведеного вище, за перевіркою наданих позивачем матеріалів, суд вважає, що недоліки позовної заяви позивач усунув у встановлений строк.
Предметом даного позову виступає немайнова вимога позивача до відповідача щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення.
Підставою - Договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2012; свідоцтво про право на спадщину за законом ННР 350541 від 01.10.2018; витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 139714075 від 01.10.2018; рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2020 та наказ від 15.09.2020 у справі № 915/1692/19; Інформація про виконавче провадження від 17.12.2020; пропозиція про розірвання договору від 11.12.2020 з доказами її направлення; застосування норм статей 509, 726, 759, 627, 629, 651, 653, 762, 782 Цивільного кодексу України, статей 188, 193, 283, 284, 286, 291 Господарського кодексу України.
Враховуючи відсутність підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд приймає позовну заяву до розгляду та відкриває провадження у даній справі.
Водночас враховуючи заяву позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частин 3-5 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами 1, 2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що дана справа не відноситься до категорії справ, визначених в ч. 4 ст. 247 ГПК України, є справою незначної складності, а, отже, може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі викладеного вище, з огляду на клопотання позивача, враховуючи специфіку спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Окрім цього, разом з позовом позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати від відповідача Фізичної особи-підприємця Федорчука Ігора Олеговича оригінал договору оренди нежитлового приміщення площею 68 кв.м. по АДРЕСА_5, укладений 01.07.2012р. між ФОП Федорчуком І.О. та ФОП Агаповим О.І. - для огляду судом.
Нормами ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Як вбачається з поданого клопотання, позивач не навів суду обґрунтувань щодо необхідності надання суду для огляду саме оригіналу спірного договору, не надав суду доказів, які б свідчили про вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, як і не навів причин неможливості отримати цей доказ самостійно.
За таких обставин, з метою належного з'ясування усіх обставин, що мають значення для вирішення даного спору та для забезпечення дотримання процесуальних прав сторін, господарський суд також вважає за доцільне призначити розгляд вказаного клопотання про витребування доказів до розгляду в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 12, 165-167, 176, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 915/1552/20, яка буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
2. Визначити ВІДПОВІДАЧУ 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
3. Розгляд справи по суті призначити на 02 лютого 2021 року о 09:00.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду
за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.
4. У зв'язку з погіршенням епідемічної ситуації та значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, враховуючи запровадження карантинних заходів на території України, явка представників учасників справи в судове засідання не є обов'язковою. Разом із тим, у разі прибуття учасників в судове засідання, останні зобов'язані дотримуватись заходів карантинного режиму, у тому числі й щодо використання засобів індивідуального захисту.
5. Встановити ВІДПОВІДАЧУ строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
6. ПОЗИВАЧ має право в 5-денний строк від дня отримання відзиву оформити та направити суду та іншим учасникам справи відповідь на відзив з дотриманням правил, встановлених статтею 166, частинами 3-6 статті 165 ГПК України.
7. ВІДПОВІДАЧ має право в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив оформити та направити суду та іншим учасникам справи заперечення з дотриманням правил, встановлених статтею 167, частинами 3-6 статті 165 ГПК України.
Запропонувати учасникам справи: у зв'язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема в частині відсутності асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції, звертатися до суду з письмовими заявами, у відповідності до положень ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, щодо отримання всіх процесуальних документів у справі виключно в електронному вигляді на електронну адресу, вказану у відповідній заяві.
Звернути увагу учасників справи на таке:
- заяви і клопотання у справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до судових засідань (ст. 169 ГПК України);
- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України);
- якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. ч. 4, 8-9 ст. 80 ГПК України);
- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 «Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії;
- на веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається;
- у разі направлення у судове засідання уповноважених представників учасників справи, останнім слід мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують їх повноваження, а також документи, що посвідчують особу; при направленні у судове засідання уповноважених представників учасників справи у порядку самопредставництва, останнім слід мати при собі документи, що підтверджують повноваження представників, відповідно до ст. 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт) тощо, якими безпосередньо передбачено повноваження відповідної посадової особи представляти інтереси юридичної особи у суді), а також документи, що посвідчують особу.
Попередити учасників справи про таке:
Відповідно до ч. 1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.Г. Смородінова