ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.01.2021Справа № 910/21040/20
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21»
провизнання незаконною бездіяльність, визнання недійсними результатів голосування, скасування рішення загальних зборів, вчинення певних дій та зобов'язання укласти договори
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21» про визнання незаконною бездіяльність, визнання недійсними результатів голосування, скасування рішення загальних зборів, вчинення певних дій та зобов'язання укласти договори.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору, в той же час позивачем подана заява про звільнення від його сплати відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий сбір», у зв'язку з незадовільним майновим станом позивача і розміром судового збору, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд відзначає, що обов'язковою умовою для звільнення від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Як вбачається з довідки Пенсійного фонду України №2718777620774716 ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 отримав пенсії у розмірі 18 440,00 грн. Крім того, з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік вбачається, що за період 1 квартал 2019 року по 4 квартал 2019 року нараховано загальну суму доходу у розмірі 5 533,57 грн.
Враховуючи викладене та зважаючи на доведеність належними та допустимими доказами обставин, які перешкоджають сплаті судового збору позивачем, в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», та наявність умов для можливості прийняття рішення про звільнення позивача від сплати судового збору, визначених вказаною статтею, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Натомість, позивачем вказаних доказів направлення на адресу місцезнаходження відповідача копій позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагають положення ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що на підтвердження відправки копії позовної заяви відповідачу електронним листом на електронну адресу останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 надано скріншот, де у правому верхньому куті зазначено ОСОБА_1 та ІПН позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також скріншот із фіксацією повідомлення про вдале отримання адресатом електронного листа.
Як вбачається зі скріншоту з електронної пошти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачем надіслано на електронну пошту, яка за твердженням позивача, належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ПЕТРИЦЬКОГО 21», копію позовної заяви від 19.12.2020.
При цьому, в позовній заяві позивач зазначає про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача через підсистему «поштова скринька mail.gov.ua» з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд звертає увагу позивача, що нормами Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано порядок надсилання учасникам справи копії позовної заяви та копії доданих до неї документів, а саме листом з описом вкладення. При цьому суд наголошує на неможливості застосування аналогії права, зокрема, цивільного процесуального та адміністративного процесуального, на яке посилається позивач, для регулювання господарського процесу як такого, що містить пряму імперативну вимогу законодавця щодо змісту документів, які обов'язково додаються до позовної заяви.
Крім того, відсутні жодні належні та допустимі докази на підтвердження того, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕТРИЦЬКОГО 21» має офіційну поштову адресу, яку зазначив саме позивач, оскільки з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається наявність такої адреси.
Зокрема, твердження позивача про належність наведеної адреси електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме відповідачу - ОСББ «Петрицького 21», на підтвердження якої позивачем надана роздруківка документу, поданого до матеріалів іншої судової справи судом оцінюються критично за відсутності інформації про офіційну електронну пошту відповідача, на яку у відповідності до приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» можна посилатись як на достовірну.
Щодо направлення документів відповідачу через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему суд зазначає, що відповідно до пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 17.1 п. 17); Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті «Голос України» № 229.
Разом з тим, 01.03.2019 у періодичному виданні «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 від 01.12.2018).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.
Електронний суд входить до Єдиної підсистеми електронного діловодства судів, органів суддівського самоврядування та забезпечення, яка, в свою чергу, є лише однією з п'яти основних складових підсистем ЄСІТС.
Електронний суд - модуль ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні документи до суду, органів суддівського самоврядування та забезпечення або інших учасників судового процесу, які зареєстрували свої офіційні електронні адреси, а також отримувати від них інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші процесуальні документи. Доступ до сервісів Електронного суду забезпечуються через Електронний кабінет користувачів. Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет) є модулем Загальної підсистеми ЄСІТС.
Наразі специфіка використання підсистеми Електронний суд у тестовому режимі не дозволяє здійснювати ідентифікацію Електронних кабінетів (офіційних електронних адрес) зареєстрованих у системі користувачів.
З огляду на вищенаведене, оскільки на час подання даної позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала своє функціонування, з програми «Діловодство спеціалізованого суду» не вбачається наявність зареєстрованих електронних кабінетів інших учасників справи, тобто доказів на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів в розумінні приписів ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позовні матеріали не містять.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, ненадсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Відповідно до вимог ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕТРИЦЬКОГО 21» про визнання незаконною бездіяльність, визнання недійсними результатів голосування, скасування рішення загальних зборів, вчинення певних дій та зобов'язання укласти договори.
3. Позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21» про визнання незаконною бездіяльність, визнання недійсними результатів голосування, скасування рішення загальних зборів, вчинення певних дій та зобов'язання укласти договори залишити без руху.
4. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
5. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача лист з описом вкладення.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.П. Босий