вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.01.2021м. ДніпроСправа № 904/6043/20
За позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 16 752, 52 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 16 752, 52 грн, завданих втратою вантажу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав. Про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення 18.11.2020 уповноваженому представнику Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" поштового відправлення ухвали суду від 11.11.2020.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані виявленням нестачі вантажу у вагоні № 63554463 під час перевезення вантажу за залізничною накладною № 46144465.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між позивачем - Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", як покупцем, та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод", як постачальником, 01.11.2019 був укладений договір поставки № 745/1282/2019 (номер договору в редакції додаткової угоди №1/1 від 01.11.2019) із протоколом розбіжностей до нього від 01.11.2019 (арк. с. 18-40), відповідно до якого на умовах цього договору постачальник зобов'язався поставити продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар (п. 1.1, 1.3 договору поставки № 745 від 01.11.2019).
За умовами пункту 4.2 договору поставки № 745 від 01.11.2019 ціна на погоджений обсяг за певний період поставки товару вказується в додаткових угодах - специфікаціях до цього договору.
У додатковій угоді № 17 до договору поставки № 745 від 01.11.2019 "Специфікація № 15" (арк. с. 42) сторони узгодили поставку товару, а саме - горішку коксового ГК-1, ГК-2, ГК-3 10-25 мм в кількості 2 200 +/- 5% сухих тон за ціною 5 670, 04 грн без ПДВ.
На виконання умов вказаного договору Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" 14.06.2020 зі станції відправлення Горяїнове Придніпровської залізниці на адресу вантажоодержувача - Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" у вагоні № 63554463 було відправлено вантаж - горішок коксовий, про що свідчить залізнична накладна № 46144465 (арк. с. 13).
З відмітки у графі 20 накладна № 46144465 вбачається, що завантаження вантажу у вагон здійснено насипом, завантаження вище рівня бортів, шапка 100 мм, вантаж вологий, волога 12,6%. Вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 3.1 гл. 14 ТУ Додатка 3 до СМГС.
Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.
Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.
Згідно з положеннями ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі, невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
При надходженні вагону на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було складено комерційний акт № 460005/693 від 16.06.2020 (арк. с. 14-15), відповідно до якого вагон № 63554463 вантажопідйомністю 70 т, що прибув за накладною № 46144465 поїздом № 2453, у технічному стані виявився справним; вантаж марковано смугами, завантажено засобами відправника; масу вантажу при завантаженні визначено відправником на вагонних вагах; по документу значиться: вантаж - горішок коксів, вага: нетто - 45 700 кг, тара - 23 400 кг.
В комерційному акті № 460005/693 від 16.06.2020 зазначено, що на підставі акту загальної форми № 43410 від 15.06.2020 станції Запоріжжя-Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу приймальником поїздів ОСОБА_2, прийомоздавальником заводу ОСОБА_1 , слідчим Заводського ВП Будей В.О., у присутності заступника начальника станції Тетері О.М., зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 120, огляд-перевірка 03.06.2020. У розділі "Д" (опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) цього акту вказано наступне: за документом значиться тара 23 500/23 400 кг, нетто 45 700 кг; фактично виявилось брутто 65 340 кг, тара з документу перевірена 23 400 кг, нетто 41 940 кг, що менше документу на 3 760 кг. У комерційному відношенні навантаження на рівні бортів, шапкоподібне. В перевізному зазначено: насипом, вантаж маркований двома повздовжніми смугами, навантаження вище рівня бортів шапкою 10 см; фактично вантаж не маркований, над 6,7-ми люками скос довжиною 200 см, шириною 280 см, глибиною 20-30 см. Виїмок та поглиблень немає. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінились. Зав. вантажного двору відсутній.
Позивачем згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, з урахуванням норми недостачі 2% маси, зазначеної в перевізних документах, було вирахувано нестачу вантажу у вагоні № 63554463, вартість якої склала 16 752, 52 грн.
Тож, причиною виникнення даного спору є понесення позивачем збитків у розмірі 16 752, 52 грн нестачі вантажу у вагоні № 63554463, втраченого під час перевезення за залізничною накладною № 46144465.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірний вагон із горішком коксовим був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.
Відповідно до частин 1 пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Частиною 2 даного пункту Правил видачі вантажів передбачено, що при видачі вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів відповідно до частини 4 пункту 27 Правил видачі вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Таким чином, з урахуванням положень Правил видачі вантажів норма природної втрати для горішка коксового, зданого до перевезення у вологому стані, становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.
Отже, з урахуванням норми природної втрати відповідальна недостача у вагоні № 63554463 становить 2 487 кг (45 700 кг - 41 940 кг - (45 700 кг х 2%) - (2 846 х 12,6% (виключення по волозі)).
З наявного у матеріалах справи рахунку-фактури Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" № ДМЗ00002419 від 15.06.2020, виставленого позивачу на оплату товару за договором поставки № 745/1282/2019 від 01.11.2019 та оплаченого останнім платіжним дорученням № 351134 від 13.07.2020 на суму 269 050, 60 грн, вбачається, що вартість 1 тони горішка коксового марки ГК-2 фр. (10-25 мм) ТУУ 19.1-00190443-120:2012, який перевозився у вагоні № 63554463, становить 5 613, 36 грн без ПДВ.
Тож, вартість відповідальної недостачі вантажу - горішка коксового з урахуванням норми природної втрати та 12,6% вологи складає 16 752, 52 грн (2, 487 т х 6 736, 03 грн (ціна з урахуванням ПДВ).
Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
За приписами статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами (Правилами перевезення вантажу) іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.
Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Частинами 1 та 2 статті 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: - за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; - за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно зі статтею 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Відповідно до пункту 2.7 роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/225 від 29.09.2008 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 752, 52 грн вартості нестачі вантажу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжі ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код ВП 40081237) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; ідентифікаційний код 00186542) 16 752, 52 грн вартості нестачі вантажу та 2 102 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко