вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5894/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір
позовом Акціонерного товариства "ДТЕКК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 26 202,48 грн.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство "ДТЕКК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 26 202,48 грн., що складають суму недоврахованої електроенергії відповідно до Акту про порушення № 125180 від 07.12.2017.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Заявлені вимоги мотивовані порушенням відповідачем п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 6.41, 10.2, ПКЕЕ, що полягає у самовільному підключенні струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить енергопостачальнику з метою безоблікового споживання електроенергії. Підключення виконано від міжповерхового електрощитка в житловому будинку проводом АПВ 2*2,5 мм2.
Точка обліку по вказаному об'єкту не включена до укладеного договору про постачання електричної енергії № 065156 від 01.02.2013.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2020 відкрито провадження у справі № 904/5894/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2020, яка отримана останнім 20.11.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32).
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування є обставини щодо порушення відповідачем п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 6.41, 10.2, ПКЕЕ, що полягає у самовільному підключенні струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить енергопостачальнику з метою безоблікового споживання електроенергії. Підключення виконано від міжповерхового електрощитка в житловому будинку проводом АПВ 2*2,5 мм.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії це - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до пункту 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Так, 01.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - енергопостачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Жилсервіс-2" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 065156 (далі - договір,).
При цьому, відповідно до Загальних положень статуту позивача, товариство є юридичною особою з новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VІ від 17.09.2008 та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго". Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (протокол від 26.06.2012). Товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго", Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".
Відповідно до умов розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1260 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами договору.
Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1. договору).
У пунктах 9.8. та 9.8.1. договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з 22.03.2013 і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Доказів припинення, визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Згідно з абзацом 3 частини 2, частиною 3 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці.
Відповідно до пункту 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача:
- самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;
- інших умов, визначених методикою.
Відповідно до пункту 6.41. статті 6 зазначених Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Вказаний пункт містить також певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень, зокрема:
- в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків;
- акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації);
- споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
- акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як вбачається з матеріалів справи 07.12.2017 було здійснено перевірку користування споживачем (відповідачем) електричною енергією на об'єкті відповідача за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 35.
За результатами перевірки складено акт про порушення № 125180 від 07.12.2017 (далі - Акт про порушення), в якому зазначено, що споживачем порушено пункт 1.3, 5.1, 6.40, 6.41, 10.2 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електропередачів до електричної мережі, з метою безоблікового споживання електричної енергії. Підключення виконано від міжповерхового електрощітка в житловому будинку проводом АПВ 2*2,5 мм2 (а.с. 10-11).
Точка обліку по вказаному об'єкту не включена до укладеного договору про постачання електричної енергії № 065156 від 01.02.2013.
У пункті 6.41 ПКЕЕ визначено, що акт про порушення ПКЕЕ складається уповноваженими представниками постачальника.
У складанні акту про порушення ПКЕЕ приймали участь три уповноважених представника позивача.
Акт про порушення № 125180 від 07.12.2017 складений за участю представника споживача - начальника ПТО Поліщук В.С., який підписав вказаний акт.
При цьому, до Акта про порушення додається: Акт про усунення порушення та фотоматеріали.
Крім того, 07.12.2017 представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» був складений акт про усунення порушення № 125180, у присутності представника відповідача, який також підписаний без заперечень останнього (а.с. 12).
У акті про порушення № 125180 від 07.12.2017 зазначений зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил користування електричною енергією, які необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії.
Судом встановлено, що Акт про порушення № 125180 від 07.12.2017 відповідає вимогам, що містяться в пункті 6.41. статті 6 Правил користування електричною енергією.
Отже, порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення.
Відповідно до пункту 6.42. Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Відповідно до пункту 1.2 Постанови НКРЕ "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією" від 04.05.2006 № 562 (далі-Методика), Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ, споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
У відповідності до пункту п. 6.42 Правил, позивач належним чином був повідомлений про проведення дня та часу засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 125180 від 07.12.2017, про що зазначено у п. 9 Акту про порушення.
В подальшому, 19.12.2017 на підставі зазначеного Акту про порушення № 125180 від 07.12.2017 комісією у складі посадових осіб постачальника (представник споживача на вказане засідання не з'явився), прийнято рішення, оформлене протоколом № 12-12 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 125180 від 07.12.2017, про здійснення нарахування за період з 07.12.2016 - 07.12.2017, згідно з пунктом 2.6 та за формулою № 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ППЕЕ, сума нарахувань склала 26 202,48 грн. (а.с.13).
Протокол засідання комісії № 12-12 від 19.12.2017 підписаний шістьма членами комісії.
Отже, за розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за період з 07.12.2016 по 07.12.2017, складає 26 202,48 грн.
Відповідно до частини 4 пункту 6.42. Правил користування електричною енергією рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Так, листом № 240/6072 від 20.12.2017 відповідачу було направлено, зокрема:
- протокол засідання комісії № 12-12 від 19.12.2017;
- розрахунок недоврахованої електричної енергії
- рахунок № 65-156-1/12№125180 (15-16).
Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 65-156-1/12/№ 125180 на суму 26 202,48 грн. не сплачено, що і є причиною спору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із слідуючого.
Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (чинними на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абзацом 3 частини 2, частиною 3 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин) правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці.
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.
Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
При цьому, господарським судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).
Відповідно до пункту 6.41. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Також, пункт 6.41. Правил користування електричною енергією містить певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті.
Акт про порушення відповідає наведеним вимогам.
Отже, порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення, зазначені в Акті про порушення необхідні дані є достатніми для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Відповідно до частини 1 пункту 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (частина 4 пункту 6.42. Правил користування електричною енергією).
Відповідно до пункту 6.43. Правил споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43. Правил користування електричною енергією).
Слід зауважити, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем рішення комісії по розгляду акта про порушення № 125180 від 07.12.2017, оформленого протоколом засідання комісії № 12-12 від 19.12.2017.
Отже, рішення комісії енергопостачальника від 19.12.2017 по розгляду акта про порушення № 125180 від 07.12.2017, оформлене протоколом № 12-12 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії, відповідачем не оскаржене, є чинним та обов'язковим для виконання.
Актом про порушення № 125180 від 07.12.2017 встановлено порушення споживачем (відповідачем) пунктів 6.40 Правил користування електричною енергією, яке полягає у самовільному підключенні струмоприймачів.
Відповідно до пункту 1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Дослідивши розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, судом також встановлено, що він відповідає вимогам Методики. Порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення, зазначені в Акті про порушення необхідні дані є достатніми для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Сума нарахувань склала 26 202,48 грн. згідно з розрахунком кількості недорахованої електроенергії по Акту № 125180 від 07.12.2017.
Як було вказано вище, відповідно до пункту 6.43. ПКЕЕ споживач мав оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Для оплати донарахованого обсягу недооблікованої активної електричної енергії споживачу було надіслано рахунок № 65-156-1/12/№ 125180 на суму 26 202,48 грн. (отримання рахунку відповідачем судом встановлено).
В установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.
Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 65-156-1/12/№ 125180 на суму 26 202,48 грн. є таким, що настав.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, в сумі 26 202,48 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 26 202,48 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської (49000, м. Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 10, ідентифікаційний код 32350310) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22; ідентифікаційний код 23359034) 26 202,48 грн. (двадцять шість тисяч двісті дві гривні 48 коп.) - вартості недоврахованої електроенергії та 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 11.01.2021.
Суддя І.Ф. Мельниченко