вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"11" січня 2021 р. Cправа № 902/50/20
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали по справі
за заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Без виклику представників сторін
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/50/20 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 03.09.2020 року було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 03.09.2020 року строком на 120 днів. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Мельник І.А. Призначено попереднє засідання на 03.11.2020 року.
Разом з тим, судове засідання 03.11.2020 року не відбулось, в зв'язку з надісланням матеріалів справи до суду касаційної інстанції.
Також, 08.10.2020 року до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про визнання кредитором з грошовими вимогами в розмірі 4 757,82 грн.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкладено вирішення питання про прийняття заяви ГУ ДПС у м. Києві б/н та без дати (вх.№ 01-36/726/20) про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/50/20, до повернення матеріалів справи до Господарського суду Вінницької області.
30.12.2020 року, під час перебування судді Тісецького С.С. у відпустці, до суду надійшли матеріали справи № 902/50/20.
11.01.2021 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
Дослідивши матеріали кредиторської заяви, суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Так, у прохальній частині кредиторської заяви міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по суті, яке мотивовано тим, що на момент звернення до суду з даною заявою, було розпочато поетапне фінансування ДПС, на рахунках ГУ ДПС у м. Києві наявні кошти на сплату судового збору, але у зв'язку з труднощами та тривалістю процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору від органів Казначейства, кредитор просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті.
Суд, розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, дослідивши позовні матеріали, дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому, 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 ЗУ "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, це стосується і доведеності відповідних обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог.
Як зазначено вище, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Суд наголошує, що визначений у ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
При цьому, заявник не відноситься до переліку суб'єктів визначених ЗУ "Про судовий збір".
Відтак, враховуючи наведені обставини та положення закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Така ж позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 року у справі № 923/382/14.
Так, відповідно до ст. 113 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУ з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 КУ з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч.3 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
Так, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом встановлено ставку судового збору, а саме: 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік", установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2 102,00 грн.
З врахуванням наведених приписів законодавства, за подання вказаної вище кредиторської заяви сплаті підлягає судовий збір у сумі 4 204,00 грн. (кредиторська заява подана у жовтні 2020 року).
Доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі кредитором до суду не надано; та як вказано вище, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовлено.
Статтею 46 КУ з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.
У разі якщо заяву кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку повідомити заявника про недоліки поданої заяви та зобов'язати кредитора їх усунути в строк до 29.01.2021 року.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 9 (ч. 4), 45, 46, 113, 122 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 18, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Повідомити ГУ ДПС у м. Києві про недоліки виявлені судом при огляді заяви б/н та без дати (вх.№ 01-36/726/20) про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/50/20, зокрема, щодо відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду кредиторської заяви.
3. Зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві усунути недоліки виявлені судом при огляді заяви б/н та без дати (вх.№ 01-36/726/20) про визнання грошових вимог в строк до 29.01.2021 року.
4. Ухвалу направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала підписана суддею 11.01.2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ГУ ДПС у м. Києві - вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116