вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відвід судді
"11" січня 2021 р. Cправа № 902/824/20
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. розглянувши заяву б/н від 23.11.2020 (вх. канц. суду №01-47/21/2020 від 26.11.2020) ОСОБА_1 про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/824/20
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНОВА КОНСАЛТИНГ" (вул. Європейська, буд. 57, поверх 2, м. Полтава, 36039)
до: Акціонерного товариства "Вінницяобленрго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050)
про визнання недійсним рішення Наглядової ради, про визнання укладеними договорів про обов'язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій, в редакції позивачів
Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі № 902/824/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНОВА КОНСАЛТИНГ" до Акціонерного товариства "Вінницяобленрго" про визнання недійсним рішення Наглядової ради Акціонерного товариства "Вінницяобленрго" оформлене протоколом № 05/06/2020 від 05.06.2020 року та про обов'язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій, в редакції позивачів.
Ухвалою від 29.10.2020 призначено у справі № 902/824/20 комплексну оціночно-будівельну, оціночно-земельну, товарознавчу та економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню науково-дослідного інституту судових експертиз.
26.11.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/824/20.
Відповідно до п. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішуються не відкладно.
Разом з тим, супровідним листом №902/824/20/1656/20 від 13.11.2020 апеляційну скаргу №08.14-13253 від 12 листопада 2020 р. Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.10.2020 разом з всіма матеріалами справи №902/824/20 були направлені на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Підпунктом 17.3 Перехідних положень ГПК України визначено, що розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Підпунктом 17.11 Перехідних положень ГПК України визначено, що подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.
Матеріали справи №902/824/20 станом на 27.11.2020 на адресу Господарського суду Вінницької області не повертались.
Таким чином, направлення матеріалів справи №902/824/20 до апеляційної інстанції унеможливило розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/824/20, у строки визначені процесуальним законодавством.
В зв'язку із чим судом 26.11.2020 винесено ухвалу про відкладення вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/824/20 до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.
Станом на 11.01.2020 до Господарського суду Вінницької області повернулись матеріали справи №902/824/20 із суду апеляційної інстанції.
Розглянувши заяву б/н від 23.11.2020 (вх. канц. суду №01-47/21/2020 від 26.11.2020) ОСОБА_1 про відвід судді Маслія І.В., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Положеннями ч. 3 ст. 39 ГПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 7 ст. 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За приписами ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2016, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
За змістом рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 вищевказаного рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_1 вказує, що 29.10.2020 ухвалою Господарського суду Вінницької області призначено у справі № 902/824/20 комплексну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню науково-дослідного інституту судових експертиз.
Не погоджуючись із таким призначенням експертної установи, 19 листопада 2020 року позивач1 - ОСОБА_1 підготував і направив до апеляційного суду апеляційну скаргу.
Разом з тим, як стверджує заявник, дослідивши, як призначалася експертиза в аналогічній справі № 902/790/16, де також предметом суперечки була ціна викупу акцій. Позивач-1 встановив, що - "попри те, що остаточне рішення у справі приймав суддя Матвійчук Василь Васильович, однак ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвали про призначення експертизи приймав суддя Маслій І.В., що раніше Позивачу-1 відомо не було. Зокрема ухвалою від 08 листопада 2016 р. у справі № 902/790/16 суддя Маслій І.В. також для проведення експертизи щодо визначення вартості акцій визначив Вінницьке відділення Київського НДІСЕ. Однак вже в ухвалі від 16.12.2016 суддя Маслій І.В. був вимушений визнати, що «до суду від Вінницького відділення Київського науково- дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 902/790/16 з листом, в якому експертна установа зазначила, про неможливість проведення даної експертизи в зв'язку з відсутністю спеціаліста в даній сфері». В результаті суддя Маслій І.В. був вимушений змінити призначену експертну установу і визначив такою безпосередньо Київський НДІСЕ. Більше того, в ухвалі від 18.01.2017 суддя Маслій І.В. був вимушений визнати, що «до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 902/790/16 з листом, в якому експертна установа зазначила про неможливість проведення даної експертизи в зв'язку з відсутністю спеціаліста в даній сфері». Таким чином, суддя Маслій І.В. точно знав, що спеціалісти для експертизи вартості акцій у Вінницькому відділенні Київського НДІСЕ відсутні. Більше того, такі спеціалісти відсутні безпосередньо і у головному офісі Київського НДІСЕ. Тим не менш, ухвалою від 29.10.2020 року у даній справі № 902/824/20 суддя Маслій І.В. знову призначає в якості експертної установи Вінницьке відділення Київського НДІСЕ. Зазначене свідчить про небажання судді Маслія І.В. об'єктивно розглянути справу та характеризує його підхід до розгляду справи як такий, що спрямований на максимальне утруднення розгляду справи (свідоме затягування часу) та максимальне утруднення прийняття законного і обґрунтованого рішення, що свідчить про упередженість судді Маслія І.В. на користь Відповідача."
Дослідивши заяву позивача1 про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/824/20, судом встановлено, що така заява не містить доказів, які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді, що, у свою чергу, суперечить приписам ст. 74 ГПК України, за якими на кожного учасника судового процесу покладений обов'язок доведення тих обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Європейський суд з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 року визначив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Як зазначено судом в ухвалі від 29.10.2020
- "До клопотання позивачів 1,2 про призначення експертизи, останні запропонували експертну установу, а саме: Центр судових експертиз та експертних досліджень Державного підприємства "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України. Пропозицій від інших учасників до суду не надходило.
Дослідивши документи, долучені до клопотання позивачів 1,2 про призначення експертизи, зокрема лист Центру судових експертиз та експертних досліджень Державного підприємства "Інформаційні судові системи" від 13.02.20 року № 33/20-вих судом встановлено, що у їх штаті працюють 4 експерти, які відповідно до своєї спеціалізації можуть проводити експертизу об'єктів інтелектуальної власності, а щодо оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої та економічної експертизи можуть бути залучені експерти, що співпрацюють з Центром на підставі меморандумів та договорів.
Слід відмітити, що питання щодо проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності судом не ставилося, також дане питання відсутнє і у клопотання позивачів (т.1, а.с. 145)
Як вбачається зі Звіту про оцінку майна (т. 2, а.с. 120) АТ "Вінницяобленерго" здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електроенергії на території Вінницької області, а також займається обслуговуванням повітряних ліній завдовжки 43,3 тис. км. Зона обслуговування становить 26.5 тис. кв. м. В експлуатації перебуває 82 підстанції 110 кВ, 109 підстанцій 35 кВ, 10143 підстанції 10/0,4 кВ. До складу обленерго входять 12 районних електромереж.
Тобто вказане вище свідчить про досить об'ємний перелік робіт, що будуть проводитися експертами, зокрема і роботи по можливому натурному обстеженню об'єктів нерухомості та земельних ділянок.
Як вбачається з інформаційної довідки Вінницького відділенні КНДІСЕ, розміщеного на сайті за посиланням https://kndise.gov.ua/filials/view/c-vinnica, останнє здійснює діяльність зокрема з проведення: оцінки земельних ділянок; визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд; дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності; дослідження документів про фінансово-кредитні операції; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій тощо."
Враховуючи викладене, суд в ухвалі від 29.11.2020 дійшов висновку, що судову експертизу слід призначити установі, що територіально розміщена за місцем знаходження об'єкту дослідження, а саме Вінницькому відділенню КНДІСЕ (21007, м. Вінниця, вул.Батозька, 1).
Крім того, у п. 155, п. 156, п. 157 та п. 162 постанови Північно-західного апеляційного господарського суду, прийнятої за наслідками апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.11.2020 у даній справі, зазначено, що "самостійне визначення судом першої інстанції експертної установи та доручення проведення експертизи у даній справі Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз є таким, що відповідає приписам ч.3 ст. 99 ГПК України.
Разом з тим, Голубицький С.Г. вважає, що при визначенні експертної установи судом першої інстанції не було досліджено чи зможуть експерти призначеної установи провести експертизу на виконання ухвали, з урахуванням того, що об'єктом дослідження є, у тому числі, цінні папери (акції).
Однак, колегія суддів відхиляє дане посилання позивача 1, оскільки як вбачається з відкритої інформації, яка зазначена на офіційному інтернет-сайті Київського науково-дослідного інституту судових експертиз http://www.kndise.gov.ua/ about/acreditation, Фондом державного майна України вказаному інституту судових експертиз видано сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №592/19 від 29 липня 2019 яким підтверджено спеціалізацію даної експертної установи в межах напрямів оцінки, зокрема: 2.1 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції з посиланням на приписи ч. 3 ст. 99 ГПК України, а також Перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеного в додатку № 1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5, та з огляду на місцезнаходження нерухомого та рухомого майна відповідача на території Вінницької області, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність доручення проведення експертного дослідження у даній справі Вінницькому відділенню Київському науково-дослідному інституту судових експертиз."
За даних обставин, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Маслію І.В., оскільки наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід є власними судженнями та суб'єктивними припущеннями учасника справи. При цьому доводи заявника фактично зводяться до незгоди учасника процесу з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи, що не є підставою для відводу.
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність відповідної заяви про відвід.
Враховуючи вищевикладене, подальше вирішення питання про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи №902/824/20, згідно з ч.3 ст.39 ГПК України, слід здійснювати за участю судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.35, 36, 39, п.5 ч.1 ст.228, ст.ст.232, 233, 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати заяву б/н від 23.11.2020 (вх. канц. суду №01-47/21/2020 від 26.11.2020) ОСОБА_1 про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/824/20 необґрунтованою.
2. Передати матеріали справи № 902/824/20 для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
3. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. За приписами ч.1 ст.255 ГПК України дана ухвала оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом.
Дата складання повного тексту ухвали 11.01.2021.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
4 - ТОВ "Юнова Консалтинг" (вул. Європейська, буд. 57, поверх 2, м. Полтава, 36039)
5 - відповідачу (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050)