11.01.2021 місто Дніпро Справа № 908/2785/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Кощеєва І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 (суддя Смірнов О.Г.) у справі №908/2785/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд", м. Бердянськ, Запорізька область
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" в особі філії Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" "Клінічний санаторій "Бердянськ", м. Бердянськ , Запорізька область
про стягнення суми 503 898,83 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" в особі філії Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" "Клінічний санаторій "Бердянськ" на свою користь 493 028,00 грн. заборгованості, 10 870,83 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі №908/2785/20 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд".
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позивачем заявлено позовні вимоги, що випливають з 7 (семи) самостійних договорів підряду, з різною договірною ціною та локальними кошторисами, на виконання яких оформлені та підписані окремі акти прийняття виконаних будівельних робіт, тобто заявлено вимоги, які не пов'язані між собою ані підставою виникнення, ані поданими доказами. Позивачем об'єднано позовні вимоги, що виникли за сьома окремими договорами, тобто з різних підстав, які не пов'язані поданими доказами, тому підлягають розгляду в окремих позовних провадженнях.
Також місцевим господарським судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору та не усунуті недоліки позовної заяви, що стали підставою для повернення позовної заяви на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.09.2020.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі №908/2785/20, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що звертаючись з позовом до суду, позивачем наведено обґрунтування правомірності об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві за 7 договорами підряду. Так, роботи за договорами підряду виконувались на різних об'єктах, однак відповідачем оплачувались роботи без додержання графіків оплати, підписання актів виконаних робіт, з призначенням платежу: "Заборгованість за ремонт 2019р.", тому виокремити, яку саме суму було сплачено, за яким саме договором неможливо. Крім того, акт звірки розрахунків підписано також на загальну суму заборгованості за всіма договорами, 3% нараховані за період, починаючи з дати підписання акту звірки розрахунків.
Апелянт вважає, що ним були дотримані правила об'єднання позовних вимог, сумісний розгляд заявлених вимог сприятиме ефективнішому використанню процесуальних засобів для набуття права власності, досягненню процесуальної економії, сприятиме з'ясуванню всіх обставин справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2020 (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі №908/2785/20, розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.
Приватне акціонерне товариство "Приазовкурорт" відзиву на апеляційну скаргу не надало, про розгляд справи повідомлялося шляхом направлення копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2020 на електронну адресу info@priazovkurort.pat.ua та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що предметом апеляційного розгляду є ухвала про повернення позовної заяви, оскарження якої передбачено пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" в особі філії Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" "Клінічний санаторій "Бердянськ" на свою користь 493 028,00 грн. заборгованості, 10 870,83 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами підряду від 01.06.2019 на виконання робіт з капітального ремонту конференцзали, кабінету та електропроводки 2-го поверху адмінбудівлі, від 01.06.2019 на виконання робіт з капітального ремонту чоловічого туалету та фасаду їдальні, від 01.06.2019 на виконання робіт з капітального ремонту фасаду, палат та переходу до їдальні спального корпусу №4, від 17.06.2019 на виконання робіт з капітального ремонту 3-го поверху їдальні, від 01.07.2019 на виконання робіт з капітального ремонту приміщень та фасаду спального корпусу №3, від 01.10.2019 на виконання робіт з капітального ремонту цехів, від 01.10.2019 на виконання робіт з улаштування МАФ (зупинки) в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, які прийняті замовником без зауважень. В обґрунтування об'єднання позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем оплачувались роботи за виконані роботи без додержання графіків оплати, підписання актів виконаних робіт, з призначенням платежу: "Заборгованість за ремонт 2019р.", тому виокремити, яку саме суму було сплачено, за яким саме договором неможливо, акт звірки розрахунків підписано також на загальну суму заборгованості за всіма договорами, 3% нараховані за період, починаючи з дати підписання акту звірки розрахунків.
Обґрунтовуючи підстави для повернення позовної заяви, суд першої інстанції вказав на те, що позивачем заявлено позовні вимоги, що випливають з 7 (семи) самостійних договорів підряду, з різною договірною ціною та локальними кошторисами, на виконання яких оформлені та підписані окремі акти прийняття виконаних будівельних робіт, тобто заявлено вимоги, які не пов'язані між собою ані підставою виникнення, ані поданими доказами. Позивачем об'єднано позовні вимоги, що виникли за сьома окремими договорами, тобто з різних підстав, які не пов'язані поданими доказами, тому підлягають розгляду в окремих позовних провадженнях.
Центральний апеляційний господарський суд не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю заборгованості відповідача за 7 договорами підряду на виконання робіт на об'єкті замовника (відповідача) за адресою: м. Бердянськ, вул. Котляревського, 18, по яким підписані акти виконаних робіт на загальну суму 793 128,00 грн. та за яким відповідачем здійснювалась часткова оплата за платіжними дорученнями №3667 від 27.06.2019, №4073 від 09.08.2019, №4276 від 28.08.2019, №4357 від 04.09.2019, №4453 від 16.09.2019, №4455 від 16.09.2019, №4557 від 26.09.2019, №4691 від 10.10.2019, №4940 від 03.12.2019 на загальну суму 300 100,00 грн. з призначенням платежу: "Заборгованість за ремонт 2019 р.". Оскільки всі 7 договорів підряду були укладені на виконання ремонту у 2019 році, а оплата здійснювалась без зазначення за яким саме договором або за ремонт якого саме об'єкту вона здійснюється, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про наявність підстав для об'єднання позовних вимог за спірними договорами підряду в одне провадження.
В підтвердження наявності заборгованості позивачем також наданий акт звірки розрахунків за період з січня 2019 року по січень 2020 року, в якому відповідачем визнано заборгованість у розмірі 493 028,00 грн.
Таким чином, всі позовні вимоги пов'язані між собою поданими доказами в частині часткової оплати відповідачем за виконані роботи.
Пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Не навівши переконливих доводів щодо порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву, мотивуючи своє рішення обставинами, не визначеними процесуальним законом.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Отже, у разі, якщо суд першої інстанції прийде до висновку, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, він не позбавлений можливості роз'єднати позовні вимоги.
За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, наведеними в апеляційній скарзі.
В оскаржуваній ухвалі місцевим господарським судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору та не усунуті недоліки позовної заяви, що стали підставою для повернення позовної заяви на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.09.2020.
Між тим, неподання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Щодо неусунення позивачем недоліків позовної заяви, що стали підставою для повернення позовної заяви на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.09.2020, апеляційний господарський суд зазначає, що підставою для повернення позовної заяви у справі №908/2785/20 було порушення правил об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу), тобто для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України необхідно надати оцінку наявності підстав для застосування положень статті 173 цього Кодексу, чого в оскаржуваній ухвалі не було зроблено.
Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про повернення позовної заяви без розгляду, ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі №908/2785/20 підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладених обставин справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі №908/2785/20 підлягає скасуванню, а справа - переданню на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, наявні підстави, передбачені статтею 280 Господарського процесуального кодексу України, для скасування ухвали місцевого господарського суду.
У зв'язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 280, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі №908/2785/20 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі №908/2785/20 скасувати.
Справу №908/2785/20 передати на розгляд Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Кощеєв
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у справі №908/2785/20 поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси (за наявності інформації в матеріалах справи) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськтехбуд" адвоката Токмань Вікторії Тарасівни (tokman.advocate@gmail.com), Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" (info@priazovkurort.pat.ua).