проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"11" січня 2021 р. Справа № 5006/5/80б/2012
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос», м.Київ,
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2014 (суддя Лейба М.О.), постановлену в приміщенні Господарського суду Донецької області, повний текст якої складений 20.01.2014,
у справі №5006/5/80б/2012
за заявою: Приватного підприємства «Білд-2007», с.Гоголів,
до боржника: Закритого акціонерного товариства «Софт Сервіс Холдінг», м. Донецьк
про банкрутство,
Постановою Господарського суду Донецької області від 12.11.2013 у справі №5006/5/80б/2012, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2013 та постановою Вищого Господарського Суду України від 11.06.2014 у цій справі, зокрема, визнано ЗАТ "Софт Сервіс Холдінг" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шарого А.М. (т.1, а.с. 85-97).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2014 у цій справі скасовано всі обтяження та арешти, накладені на майно банкрута - ЗАТ «Софт Сервіс Холдінг»; вилучено з Державного реєстру іпотек, зокрема, обтяження від 20.06.2008 №74299355, об'єкт обтяження: інше, нежитлова будівля, складається з нежилої будівлі літ. „А, А1" загальною площею 1793,3 кв.м, адреса: Одеська обл., м.Одеса, площа Старосінна, будинок 1а, номер РПВН: 10576309; обтяження від 20.06.2008 №7429215, об'єкт обтяження: інше, нежила будівля, складається з нежилої будівлі літ. „А,А1", площею 1793,3 кв.м, адреса: Одеська обл., м. Одеса, площа Старосінна, будинок 1а, номер РПВН: 10576309; вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна обтяження, зокрема, обтяження від 24.02.2012 №12205138, об'єкт обтяження: інше, нежила будівля, адреса: Одеська обл., м. Одеса, площа Старосінна, будинок 1а, номер РПВН: 10576309 (т.6, а.с. 81-87).
ТОВ «ФК «Геліос» з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та 07.12.2020 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2014 у справі №5006/5/80б/2012 в частині вилучення з Державного реєстру іпотек обтяження від 20.06.2008 №74299355, об'єкт обтяження: інше, нежитлова будівля, складається з нежилої будівлі літ. „А, А1" загальною площею 1793,3 кв.м, адреса: Одеська обл., м.Одеса, площа Старосінна, будинок 1а, номер РПВН: 10576309, та постановити нову ухвалу, якою відмовити ліквідатору ЗАТ «Софт Сервіс Холдінг» в задоволенні клопотання про вилучення з Державного реєстру іпотек обтяження від 20.06.2008 №74299355, об'єкт обтяження: інше, нежитлова будівля, складається з нежилої будівлі літ. „А, А1" загальною площею 1793,3 кв.м, адреса: Одеська обл., м.Одеса, площа Старосінна, будинок 1а, номер РПВН: 10576309;
- застосувати поворот виконання рішення в частині обтяження від 20.06.2008 №12252297, яким зобов'язати будь-якого державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або будь-якого приватного нотаріуса відновити/поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження: реєстраційний номер обтяження від 12252297 та визнати ВАТ «Кредитпромбанк» іпотекодержателем за об'єктом обтяження: інше, нежитлова будівля, складається з нежилої будівлі літ. „А, А1" загальною площею 1793,3 кв.м, адреса: Одеська обл., м.Одеса, площа Старосінна, будинок 1а, номер РПВН: 10576309.
Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ТОВ «ФК «Геліос» не було учасником даної справи та не отримувало судових рішень до 26.08.2020. Крім того, скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала первісними кредиторами ВАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» отримана не була, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Геліос» про існування оскаржуваної ухвали стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи, що, на його думку, свідчить про поважність причин пропуску строку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Геліос» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2014 у справі №5006/5/80б/2012 залишено без руху з підстав відсутності належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження.
04.01.2021 ТОВ «ФК «Геліос» на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 21.12.2020 надіслано до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що: ВАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Геліос», в судовому засіданні під час постановлення оскаржуваної ухвали не були присутні, оскільки на той час не були визнані кредиторами; по-друге, матеріали справи не містять доказів надсилання оскаржуваної ухвали кредиторам; по-трете, факт ознайомлення представника АТ «Дельта Банк» в 2017 році не підтверджує факт отримання кредитором зазначеної ухвали; по-четверте, ТОВ «ФК «Геліос» не було учасником цієї справи та протягом здійснення провадження у справі не отримувало процесуальних документів та судових рішень до 26.08.2020, а після ознайомлення з матеріалами справи скаржник неодноразово надсилав до суду заяви про видачу копії оскаржуваного рішення, яка отримана лише 02.12.2020, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Скаржник вважає, що головним критерієм, який повинен враховуватись судом при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є визнання дня, в який апелянт отримав оскаржуване судове рішення.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке.
15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.
Відповідно до положень пункту 13 частини 1 Перехідних положень ГПК України, у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 1 статті 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З наведеного вбачається, що при визначенні строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 20.01.2014 у справі №5006/5/80б/2012 слід керуватися положеннями ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.
А отже, посилання скаржника на положення ГПК України у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII, а саме на положення статті 256 ГПК України та відлік строку з момента отримання повного тексту судового рішення є безпідставним та необґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом 20.01.2014, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 27.01.2014, натомість скаржник звернувся із апеляційною скаргою 07.12.2020, тобто зі спливом 6 років 10 місяців 10 днів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, тобто питання про визнання причин поважними (або неповажними) належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції, який при прийнятті того чи іншого процесуального рішення виходить з конкретних встановлених ним обставин справи.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Богонос проти Росії" дійшов правового висновку про те, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України") право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Одночасно при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", п. 29; "ТОВ "Фріда" проти України", п. 33).
З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
Скаржник стверджує, що оскаржувана ухвала не надсилалась ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк», а скаржник її отримав лише 02.12.2020, що свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою місцевого господарського суду від 22.05.2013 у справі №5006/5/80б/2012 затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано кредитором ЗАТ «Софт Сервіс Холдінг», зокрема, ПАТ «Кредитпромбанк».
15.06.2016 ПАТ "Дельта Банк" звернулось до місцевого господарського суду з заявою про заміну сторони у справі, в якій просило змінити кредитора ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ "Дельта Банк" (т.2,а.с.160-163).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.09.2016 відновлено втрачену справу №5006/5/80б/2012 про банкрутство ЗАТ "Софт Сервіс Холдінг" частково на стадії ліквідаційної процедури в обсязі наданих документів (т.3, а.с. 91-94).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.10.2016 у цій справі, зокрема, визнано вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 23277686,21грн, внесено їх до реєстру вимог кредиторів окремо як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника; здійснено заміну первісного кредитора ПАТ "Кредитпромбанк" на ПАТ "Дельта Банк" (т.3, а.с. 220-225).
18.04.2017 ПАТ «Дельта Банк» подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій документів (т.4,а.с.12).
Як вбачається із матеріалів справи, представник ПАТ «Дельта Банк» Коновал Р.О., що діяла на підставі довіреності від 01.03.2017, в заяві від 18.04.2017 просила Господарський суд Донецької області надати можливість ознайомитись зі справою №5006/5/80б/2012 та 19.04.2017 ознайомилася зі справою №5006/5/80б/2012 та зняла фотокопії, про що свідчить особистий підпис представника кредитора (т.4, а.с. 12).
З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що заява ПАТ «Дельта Банк» містить прохання про ознайомлення з матеріалами справи саме щодо провадження за заявою АТ «Дельта Банк» про визнання результатів торгів недійсними не відповідає дійсності.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.08.2020 у цій справі, зокрема, замінено кредитора у справі №5006/5/80б/2012 про банкрутство ЗАТ «Софт Сервіс Холдінг», а саме: ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника - ТОВ «ФК «Геліос» на суму 23277686,21грн - вимоги, внесені до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою майна (т.27, а.с. 131-133).
Згідно з положеннями частини 2 статті 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Отже, строк на апеляційне оскарження судових рішень після здійснення заміни сторони правонаступником для такого правонаступника в силу приписів процесуального закону не змінюється.
19.07.2017 ПАТ «Дельта Банк» було у повному обсязі обізнано з матеріалами справи та не було позбавлено можливості оскаржити ухвалу місцевого господарського від 20.01.2014, яка стала предметом оскарження лише у грудні 2020 року.
Доводи скаржника про те, що строк на апеляційне оскарження слід відраховувати з 02.12.2020 (дата отримання оскаржуваної ухвали скаржником) суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими, оскільки 31.08.2020 представник ТОВ «ФК «Геліос», адвокат Кравченко Ю.О. ознайомилась з матеріалами справи №5006/5/80б/2012 у повному обсязі, про що свідчить, зокрема, особистий підпис вказаної особи, розміщений на останньому аркуші заяви про ознайомлення із матеріалами справи від 11.08.2020 (т.27, а.с. 103,104).
З наведеного вбачається, що ТОВ «ФК «Геліос» за будь-яких обставин 31.08.2020 було обізнано зі змістом оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення у визначеному законом порядку. Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно із статтею 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, обставини, наведені скаржником в апеляційній скарзі, як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає неповажними та необґрунтованими.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що обставини, які визначає скаржник, не є об'єктивно непереборними та залежали лише від волі сторони та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК України, у зв'язку з чим дійшов висновку, що причини пропуску строку, визначені скаржником, є неповажними, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги скаржнику.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову ТОВ «ФК «Геліос» у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2014 у справі №5006/5/80б/2012.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 254, 255, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Відмовити ТОВ «ФК «Геліос» у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2014 у справі №5006/5/80б/2012 та повернути апеляційну скаргу на 6арк. з додатками на 71арк. та конверт.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза