ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1174/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року про повернення позовної заяви, м. Миколаїв, суддя Семенчук Н.О., повний текст ухвали складено та підписано 16.10.2020 року
у справі № 915/1174/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Суднокотлосервіс Південь", м.Миколаїв
про розірвання договору підряду та стягнення 640 000 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції
У вересні 2020 року Приватне акціонерне товариство "ІСРЗ", м. Чорноморськ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх. №11577/20) в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суднокотлосервіс Південь", м. Миколаїв збитки в розмірі 640 000 грн., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч умовам укладеного між Приватним акціонерним товариством "ІСРЗ", м. Чорноморськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суднокотлосервіс Південь", м. Миколаїв договору від 09 червня 2017 року № 49-130-17 та додаткової угоди №2 до нього, відповідачем здійснене істотне відступлення від умов вказаного вище договору підряду, а тому позивач має право на його розірвання та відшкодування завданих збитків.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2020 року у справі №915/1174/20 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовних вимог, викладених у резолютивній частині позову з мотивувальною частиною, а також з відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Крім того, вказаною вище ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
13.10.2020 року до Господарського суду Миколаївської області від Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ надійшла заява про усунення недоліків від 12.10.2020 року, до якої позивачем була додана позовна заява у новій редакції.
У вказаній вище заяві, окрім вимог, викладених у позовній заяві, яка надійшла до Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2020 року (вх. №11577/20), позивач також просив суд розірвати договір від 09.06.2017 року №49-130-17, укладений між Приватним акціонерним товариством "ІСРЗ", м. Чорноморськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суднокотлосервіс Південь", м. Миколаїв.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року у справі №915/1174/20 (суддя Семенчук Н.О.) позовну заяву від 15.09.2020 (вх. №11547/20 від 16.09.2020 року) разом з додатками, всього на 42 арк.; заяву від 12.10.2020 року про усунення недоліків у позовній заяві (вх. №12933/20 від 13.10.2020 року) разом з додатками, всього на 11 арк. (в тому числі нова редакція позовної заяви від 15.09.2020 року (вх. №12934/20 від 13.10.2020 року) та платіжне доручення №47846 від 12.10.2020 року про сплату судового збору в сумі 9 600 грн.) повернуто Приватному акціонерному товариству "ІСРЗ", м. Чорноморськ.
Ухвала мотивована тим, що позивачем не усунуто всі недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, а тому, на переконання суду та у відповідності до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, оскільки за немайнову вимогу про розірвання договору підряду, яку заявляє Приватне акціонерне товариство "ІСРЗ", м. Чорноморськ, останнім не сплачено судовий збір у розмірі 2 102 грн. та не надано докази надіслання позовної заяви в новій редакції на адресу відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Приватне акціонерне товариство "ІСРЗ", м. Чорноморськ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року у справі № 915/1174/20 скасувати та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Миколаївської області.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що ним було усунуто усі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2020 року та надано позовну заяву у новій редакції до суду першої інстанції разом з платіжним дорученням. Натомість, на думку позивача, всупереч нормам процесуального закону, суд першої інстанції помилково повернув останньому його процесуальні заяви по суті позовних вимог, оскільки суду не дозволяється вимагати усунення недоліків, про які не було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року про повернення позовної заяви у справі № 915/1174/20, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Предметом апеляційного оскарження у даній справі є наявність або відсутність підстав для повернення матеріалів позовної заяви Приватному акціонерному товариству "ІСРЗ", м. Чорноморськ у зв'язку із невиконанням ухвали Господарського суду Миколаївської області про залишення позову без руху.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржену у справі ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року про повернення позовної заяви з додатками, заяви про усунення недоліків у позовній заяві разом з додатками, в тому числі нової редакції позовної заяви та платіжного доручення №47846 від 12.10.2020 року про сплату судового збору в сумі 9 600 грн. у справі № 915/1174/20 потребує скасування з направленням справи до Господарського суду Миколаївської області для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2020 року Приватне акціонерне товариство "ІСРЗ", м. Чорноморськ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх. №11577/20), в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суднокотлосервіс Південь", м. Миколаїв збитки в розмірі 640 000 грн., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати по справі.
Позовні вимоги ґрунтуються на таких обставинах:
- 09.06.2017 року між Приватним акціонерним товариством "ІСРЗ", м.Чорноморськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суднокотлосервіс Південь", м. Миколаїв було укладено договір № 49-130-17;
- ціна договору, включно з вартістю матеріалів, відповідно до специфікації №1 до договору, складала 600 000 грн., у т. ч. ПДВ - 100 000 грн.;
- 29.08.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до договору підряду;
- позивачем оплата виставленого відповідачем рахунку на загальну суму 600 000 грн. проводилась декількома платежами, що підтверджується копіями платіжних доручень №789 від 27.06.2017 року на суму 300 000 грн., №1360 від 11.07.2017 року на суму 100 000 грн., №1483 від 18.07.2017 року на суму 50 000 грн., №1928 від 31.07.2017 на суму 100 000 грн., №2244 від 09.08.2017 року на суму 50 000 грн.;
- проте, корпусно-зварювальні роботи на судні «Грейсвальд» так і не були виконані зі сторони відповідача, оскільки обладнання, яке було завезено на територію позивача мало істотні недоліки та не могло використовуватися за цільовим призначенням;
- у зв'язку із відступленням від указаного вище договору підряду від 09.06.2017 року №49-130-17, на думку позивача, останній має право на його розірвання та відшкодування збитків;
- на підтвердження своїх вимог, позивачем до позовної заяви додано: договір підряду від 09.06.2017 року №49-130-17, додаткову угоду №2 від 29.08.2017 року, специфікацію до договору підряду від 09.06.2017 року, платіжні доручення вказані вище, погодження на ремонт парового котла.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2020 року у справі №915/1174/20 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовних вимог, викладених у резолютивній частині позову з мотивувальною частиною, а також з відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Крім того, вказаною вище ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
13.10.2020 року до Господарського суду Миколаївської області від Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ надійшла заява про усунення недоліків від 12.10.2020 року, вх. №12933/20 до якої позивачем була додана позовна заява у новій редакції з вимогою, окрім іншого, про розірвання договору від 09.06.2017 року №49-130-17, укладений між Приватним акціонерним товариством "ІСРЗ", м. Чорноморськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суднокотлосервіс Південь", м. Миколаїв, а також платіжне доручення від 12.10.2020 року №47846 про сплату судового збору у розмірі 9 600 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року у справі №915/1174/20 (суддя Семенчук Н.О.) позовну заяву від 15.09.2020 року (вх. №11547/20 від 16.09.2020 року) разом з додатками, всього на 42 арк.; заяву від 12.10.2020 року про усунення недоліків у позовній заяві (вх. №12933/20 від 13.10.2020 року) разом з додатками, всього на 11 арк. (в тому числі нова редакція позовної заяви від 15.09.2020 року (вх. №12934/20 від 13.10.2020 року) та платіжне доручення №47846 від 12.10.2020 року про сплату судового збору в сумі 9 600 грн.) повернуто Приватному акціонерному товариству "ІСРЗ", м. Чорноморськ у зв'язку із невиконанням ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2020 року про залишення позову без руху.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1, 2 ст. 174 Госпдарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Як вбачається з матеріалів справи, встановивши, зокрема, відсутність доказів сплати судового збору та наявність суперечностей щодо підстав позову та його прохальної частини, Господарським судом Миколаївської області 21.09.2020 року постановлено відповідну ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням десятиденного строку на усунення недоліків, допущених при її підготовці. При цьому, вказаною вище ухвалою у справі №915/1174/20 судом першої інстанції було встановлено необхідність для позивача визначитися з позовними вимогами та сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
13.10.2020 року до суду першої інстанції надійшла заява від Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ про усунення недоліків, до якої, на виконання вказаної вище ухвали, додано позовну заяву у новій редакції, вимогою якої, окрім іншого, було розірвання спірного договору підряду та додано платіжне доручення від 12.10.2020 року №47846 про сплату судового збору у розмірі 9 600 грн.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву вказав, що позивачем не надано доказів сплати судового збору за немайнову вимогу на суму 2 102 грн. та доказів надіслання позовної заяви в новій редакції на адресу відповідача.
Натомість, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в Господарському процесуальному кодексі України вимоги щодо форми і змісту позовної заяви (ст. 162 Господарського процесуального кодексу України).
Невиконання ж позивачем визначених чинним законодавством вимог наділяє суд правом залишити апеляційну скаргу без руху, повернути апеляційну скаргу заявнику. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, викладеної у постанові від 30.07.2020 року у справі № 916/145/20.
Відтак, враховуючи те, що позивачем на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.09.2020 року у справі№915/1174/20, виконано всі зазначені у ній вимоги, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції саме про повернення позовної заяви, адже, у даному випадку, порушується ґарантоване право особи на доступ до суду, яке реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.
Крім того, колегія суддів наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним та при застосуванні судом процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).
За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції, викладений в оскаржуваній ухвалі від 16.10.2020 року щодо повернення позовної заяви з підстав відсутності доказів сплати судового збору за немайнову вимогу у розмірі 2 102 грн. та доказів надіслання відповідачу позовної заяви у новій редакції - передчасним, а доводи скаржника обґрунтованими та зазначає, що суд не обмежений у праві повторного залишення позовної заяви без руху у разі невідповідності її змісту вимогам ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відтак, для забезпечення принципів змагальності та рівності сторін для запобігання порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод колегія суддів вважає за необхідне надати доступ до правосуддя позивачу шляхом передачі матеріалів позовної заяви та заяви про усунення недоліків до суду першої інстанції для надання правової оцінки та встановлення відповідності їх приписам чинного процесуального законодавства.
З огляду на вище визначене, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи №915/1174/20, оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому є необхідність у її скасуванні та направленні позовної заяви, заяви про усунення недоліків, позовної заяви у новій редакції, додатків до них та копії платіжного доручення про сплату судового збору для розгляду Господарському суду Миколаївської області та вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі тощо.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року у справі № №915/1174/20 не відповідає вимогам процесуального закону, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
З огляду на те, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року у справі № 915/1174/20 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції, то з урахуванням статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 129, 255, 269, 271, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ", м. Чорноморськ області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року про повернення позову у справі № 915/1174/20 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 року про повернення позову у справі № 915/1174/20 - скасувати.
Справу № 915/1174/20 передати Господарському суду Миколаївської області для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош