Справа № 739/1276/20
Номер провадження 2/739/599/20
24 грудня 2020 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Кочура О.О.,
за участі: секретаря - Худорба Р.Г.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,-
06.11.2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про встановлення факту належності житлового бдинку померлому та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування. 10.11.2020 року (до відкриття провадження у справі) позивачка надіслала до суду уточнену позовну заяву до Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, з якої було виключено вимогу про встановлення факту належноті житлового будинку померлому. Ухвалою судді від 11.11.2020 року було відкрито провадження у справі за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . За час свого життя батько був власником житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому проживав один. Власником земельної ділянки площею 0.2300 га., на якій розташований даний житловий будинок є позивачка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. 18.08.1993 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповідав позивачці все своє мано, в тому числі спірне спадкове домоволодіння. За заявою позивачки, після смерті ОСОБА_2 було завдено спадкову справу, проте нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку із тим, що при житті власник будинку не зареєстрував свого права власності на нього шляхом отримання правовстановлюючого документа на житло та його пред'явлення до реєстраційного органу. У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без фіксації судового засідання технічними засобами, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та присить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Команської сільської ради також у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без їх участі, з якої вбачається, що сільська рада позов визнає в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв'язку з цим, суд враховує наступне. Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Шостка Сумської області помер ОСОБА_2 (а.с.11). За життя, 18.08.1993 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 . Даний заповіт був посвідчений секретарем виконкому Команської сілької ради та зареєстрований в реєстрі за № 41 (а.с.14).
З наявної у матеріалах справи довідки виконавчого комітету Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області №485 від 20.10.2020 року вбачається, що відповідно по господарського обліку Команської сільської ради власником бдинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 ( а.с.12).
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 розташований будинок літера «А-1», 1952 року забудови, сіни літера «а», веранда літера «а-1», сарай літера «Б», погріб літера «Пг», вбиральня літера «Т», ворота літера «N1», хвіртка літера «N2», огорожа літера «N3», загальна вартість даного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами становить 19 800 грн.00 коп. (а.с.17-19,20-21).
Згідно ч.3, ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
До набрання чинності вказаним законом, державну реєстрацію права власності на житлові будинки та споруди регулював ряд нормативних актів, зокрема такі, як «Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31 січня 1966 року, що втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих», затверджена наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та інші.
За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Отже, записи у погосподарських книгах, у період дії вказаних нормативно-правових актів, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Таким чином довідкою виконавчого комітету Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області підтверджується право приватної власності ОСОБА_2 на житловий будинок, збудований у 1952 році, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1,2 ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не замінено заповітом. Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР, кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Позивачка ОСОБА_1 , будичи єдиним спадкоємцем за заповітом, належним чином прийняла спадщину ОСОБА_2 , про що свідчить повідомлення приватного нотаріуса Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А.Л. №595/01-16 від 06.10.2020 року, згідно якого, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена спадкова справа №272/2020 за заявою ОСОБА_1 - дочки померлого. Інших спадкоємців по справі немає (а.с.16).
Отже, після смерті ОСОБА_2 спадщина останнього, до складу якої входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, зокрема й право власності на вказаний вище житловий будинок, з моменту її відкриття перейшла до єдиного спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 , тобто до позивачки.
Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №561780 від 14.01.2000 року, ОСОБА_1 на підставі рішення 30 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 03.11.2009 року є власником земельної ділянки площею 0,2300 га. за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а.с.15).
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка набула право власності на житловий будинок, який належав її батьку ОСОБА_2 , однак це право не визнається через відсутність на будинок правовстановлюючих документів (а.с.16), суд вважає за необхідне захистити майнові права позивачки, визнавши за нею у порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно позов підлягає задоволенню.
Стосовно господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , суд враховує, що вони призначені для обслуговування вказаного вище житлового будинку, розташованого за цією ж адресою.
Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки господарські будівлі та споруди є приналежностями головної речі - житлового будинку, то визнання права власності на нього є визнанням права власності на відповідні господарські будівлі та споруди, тому окреме визнання права власності на такі будівлі законодавством не вимагається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 186, 392 Цивільного кодексу України, «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», ст.ст.524, 534, 549 ЦК УРСР, статтями 76-81, 83, 200, 206, 247, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , право власності, на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,5 м.кв., що позначений на схематичному плані земельної ділянки літерою «А-1», з сіньми літера «а», верандою літера «а-1», та господарськими будівлями до нього у вигляді сараю літера «Б», погрібу літера «Пг», вбиральні літера «Т», воріт літера «N1», хвіртки літера «N2», огорожі літера «N3», у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.О.Кочура