12.06.20
Провадження № 2з/200/134/19 Справа № 200/6840/18
12 червня 2020 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Яковлева Д. О., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Красота Тетяна Олександрівна про визнання правочину фіктивним, застосування наслідків його недійсності, -
Вищезазначена цивільна справа перебувала в провадженні судді Женеску Е. В.
Розпочата підготовка справи до судового розгляду з призначенням підготовчого засідання, з викликом осіб, які беруть участь у справі.
Після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до розпорядження керівника апарату суду № 192 від 27 травня 2020 року, 09 червня 2020 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Яковлев Д. О.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься заява про забезпечення позову від 19 серпня 2019 року шляхом накладення арешту на майно:
Квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м., яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Договором дарування, реєстровий №165, виданий 23.02.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Красотою Тетяною Олександрівною;
Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування квартири, реєстровий № 191, виданий 17.02.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Красотою Тетяною Олександрівною;
- Гаражу № НОМЕР_3 , загальною площею 22,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Договором дарування, реєстровий №145, виданий 19.02.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Красотою Тетяною Олександрівною.
До набрання чинності рішенням суду у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо:
- Квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м., яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Договором дарування, реєстровий №165, виданий 23.02.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Красотою Тетяною Олександрівною;
- Ѕ частки Квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування квартири , реєстровий № 191, виданий 17.02.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Красотою Тетяною Олександрівною;
- Гаражу № НОМЕР_3 , загальною площею 22,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Договором дарування, реєстровий №145, виданий 19.02.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Красотою Тетяною Олександрівною.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 , члени його сім'ї та інші особи можуть вчинити будь-яких дії щодо нерухомого майна, яке було передано відповідачем за договорами дарування членам його сім'ї, що може істотно ускладнити чи, навіть, унеможливити поновлення порушених прав Позивача.
Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, згідно яких останній забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повзанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження майна, а лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/2163/17.
Як вбачається з матеріалів позову та матеріалів заяви про забезпечення позову, позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду. Дані обставини свідчать про те, що позивачем не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову вплине на права та інтереси позивача, а також, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Красота Тетяна Олександрівна про визнання правочину фіктивним, застосування наслідків його недійсності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала суду складена і підписана 12 червня 2020 року.
Суддя Д. О. Яковлев